Таємниці вінницького дефіциту: який ексклюзив виробляли у Вінниці та продавали за кордон

Лариса ОЛІЙНИК

Мало хто знає, але у минулому столітті Вінниця постачала на світовий ринок не лише легендарний пекучий хрін та елітні коробки «Пташиного молока». Наші майстри гранували діаманти для США, шили костюми для паризьких подіумів і навіть створювали секретну електроніку для космічних кораблів.

Історія Вінниччина багата на унікальні виробництва. У минулому столітті регіон випускав ексклюзивні високотехнологічні деталі, дефіцитні товари та вишукані речі, які постачалися по всьому світу. Ось найцікавіші історичні ексклюзиви Вінниці та області.

Космічна електроніка, перші ПК та ретроігри

У другій половині XX століття Вінниця стала потужним центром радіоелектроніки, де створювали унікальні наукові та побутові розробки:

Електроніка для космічних кораблів: вінницький завод засобів автоматики «Термінал» (заснований у 1970 році) виготовляв секретні комплектуючі, мікросхеми та дисплеї для радянської космічної та оборонної промисловості.
Комп'ютери нового покоління та пульти: на «Терміналі» створювали перші радянські багатотермінальні ЕОМ (комп'ютери), а на початку 1990-х завод випустив інноваційну для всього регіону деталь — перші інфрачервоні пульти дистанційного керування для кольорових телевізорів.
Гра «Ну, постривай!»: на знаменитому Вінницькому ламповому заводі виготовляли радіолампи та деталі кінескопів, але головним хітом для дітей СРСР стала легендарна портативна електронна гра «Ну, постривай!» («Електроніка ИМ-02»), де вовк збирає яйця. Деталі та збирання частково відбувалися саме у Вінниці.

Хімічні та промислові гіганти

«Хімпром: побудований ще у 1912 році, він став першим і найбільшим на українських землях виробником унікальних мінеральних добрив, які рятували виснажені подільські чорноземи. Пізніше саме тут розробили та масово випускали дефіцитні побутові засоби й пральні порошки.
Підшипниковий завод (ГПЗ-18): вінницький гігант, який за свою історію випустив понад 3 мільярди підшипників. Ці деталі забезпечували роботу автомобілебудування, тракторних заводів та авіації по всій Східній Європі.

Мода: взуття, одяг, прикраси

Легка та ювелірна промисловість Вінниччини в минулому столітті — це історія про дефіцит, високу якість та міжнародне визнання. Місцеві фабрики одягали мільйони людей, а вінницькі ювеліри створювали прикраси, які вважалися еталоном розкоші.

Ось ексклюзивний ретро-перегляд того, який одяг, взуття та прикраси виробляли у Вінниці:

Одяг: від військових шинелей до паризьких замовлень

Фабрика імені Володарського (нині «Володарка»). Заснована ще у 1923 році на базі дрібних швейних майстерень, фабрика пройшла шлях від пошиття простого робочого одягу та шинелей до створення елітного класичного гардероба.

У 1970–1980-х роках фабрика стала головним виробником чоловічих костюмів, пальт та плащів вищої категорії якості в УРСР. Завдяки унікальній технології обробки швів та лекалам, вінницькі костюми сиділи ідеально, за ними полювали наречені та партійні чиновники. А наприкінці 80-х та у 90-х роках фабрика вийшла на міжнародний рівень, виконуючи ексклюзивні замовлення для світових брендів, зокрема з Німеччини та Франції (Hugo Boss, Pierre Cardin та ін.).

Вінницька трикотажна фабрика. Спеціалізувалася на випуску унікальної білизни, спортивних костюмів та дитячого трикотажу. Їхні вироби вирізнялися тим, що виготовлялися з чистої 100% бавовни без синтетичних домішок, що на той час було рідкістю та великим дефіцитом.

Взуття: мільйонні тиражі та шкіряний дефіцит

Вінницька взуттєва фабрика (об'єднання «Вінничанка») розташовувалася в самому центрі міста, де зараз знаходиться ТРЦ «Sky Park». Свою історію вона вела з першої половини XX століття.

Фабрика славилася своїм модельним жіночим та чоловічим шкіряним взуттям. У часи, коли радянські магазини були завалені грубими черевиками, вінницькі модельєри розробляли елегантні туфлі-човники, літні босоніжки та зимові чоботи з натуральної шкіри та цигейки. Пара вінницьких чобіт на хутрі вважалася найкращим подарунком. Фабрика мала власне механізоване виробництво повстяного взуття та знаменитих домашніх капців, які постачалися по всьому союзу.

Прикраси: алмазний гігант та світове визнання

Вінницький завод «Кристал»: Справжня ювелірна перлина України, заснована у 1973 році. Це підприємство було унікальним, адже це був перший завод у країні, який освоїв технологію ограновування алмазів у діаманти.

Огранка «Вінницька»: метод ограновування алмазів на 57 граней, який використовували у Вінниці, створював такий ідеальний оптичний ефект, що вінницькі діаманти завоювали світовий ринок. Майже 90% продукції заводу йшло на експорт у США, Бельгію, Ізраїль та Японію.

Окрім обробки каміння, згодом на заводі створили потужне ювелірне виробництво. Каблучки, сережки, кулони та браслети з білого, жовтого та червоного золота з фірмовими вінницькими діамантами вважалися вершиною ювелірного мистецтва. Володіти гарнітуром від «Вінниця-Кристал» означало мати статус у суспільстві.

Легендарні смаколики

Минуле гастрономічної Вінниччини — це окрема сторінка гордості. Регіон мав унікальні заводи, чия продукція ставала дефіцитом, експортувалася за кордон та формувала справжні легенди смаку.

Ось історичний екскурс у минуле тих самих підприємств та ексклюзивів, про які ви згадали:

«Вінницький хрін» та гірчиця

Усе почалося у 1945–1947 роках, коли відкрився «Вінницький харчовий комбінат». Спершу там робили прості речі: олію, квас та безалкогольні напої. У 1960–1973 роках на фабриці запустили окремі потужності для виготовлення столового хрону з буряком та гірчиці. Рецептура вінницьких технологів виявилася настільки вдалою (завдяки особливій міцності, балансу гостроти та збереженню традиційних подільських смакових ноток), що бренд «Хрін Вінницький» став головним гастросувеніром міста на десятиліття. Його везли родичам у всі куточки колишнього союзу як головний делікатес «із перчинкою».

Солодощі від нашої кондитерки

Вінницька кондитерська фабрика. Історія фабрики унікальна тим, що її заснували у 1929 році на території колишньої броварні. Починали з простих пряників та карамелі у цукрі. Легендарне «Пташине молоко»: У другій половині XX століття Вінницька кондитерська фабрика стала одним із головних виробників дефіцитних елітних цукерок. Вінницьке «Пташине молоко» на натуральному агар-агарі мало унікальну ніжну текстуру суфле і вважалося кращим у республіці. Також фабрика славилася шоколадними цукерками «Метеорит», «Прометей» та культовими подарунковими наборами «Вечірня Вінниця». За цими коробками полювали, їх використовували як найцінніший презент чи «валюту» для подяки.

Чеська якість Вінницького пивзаводу

У 1893 році чеський підприємець Фердинанд Фоучек заснував броварню на вулиці Стрижавській (нині Київська). Син Фоучека спеціально вчився пивоварінню в Чехії, тому у Вінниці варили пиво за найвищими європейськими стандартами.

За радянських часів та у 90-х роках Вінницький пивзавод (який, на жаль, було ліквідовано у 2006 році) випускав ексклюзивні регіональні сорти пива. Найвідомішим було «Поділля» та фірмове «Вінницьке». Це пиво було «живим», мало унікальний м'який смак завдяки місцевій воді та чеським традиціям фільтрації. Його неможливо було сплутати з мас-маркетом.

Вінницький консервний завод та рибні гіганти

Старий Вінницький консервний завод свого часу гримів на весь Союз. Оскільки Східне Поділля — це зона неймовірно родючих ґрунтів, завод переробляв тонни місцевих томатів, огірків та яблук. Ексклюзивом вважалися подільські мариновані томати та кабачкова ікра, які йшли на експорт та у закриті пайки.
Ще один ексклюзив регіону — Вінницький завод пакувальних виробів (Вінницький консервний завод), який у 1970–80-х роках перепрофілювався. Дивно, але саме у Вінниці — місті без виходу до моря — з'явився найбільший в Україні виробник рибних консервів! Вони випускали мільйони банок дефіцитних шпротів, сардин та тунця, закуповуючи заморожену рибу та обробляючи її на унікальному імпортному обладнанні за замкненим циклом.
У 1930-х роках це підприємство харчової промисловості виготовляло м'ясні консерви, напівфабрикати та делікатеси виняткової якості, які йшли на спецзабезпечення та експорт. Компанія навіть заснувала власну школу навчання для підготовки елітних майстрів м'ясопереробки.

Читайте також:

Комп’ютери, кінескопи і гру «Ну, постривай!»: що виготовляли вінницькі заводи в радянські часи

Вінниця крізь об'єктив часу: як змінювалося місто і його мешканці за останнє століття

Подякуй журналістці гривнею