Фоторепортаж з фестивалю польової кухні імені Тараса Сича. Шукайте себе на фото

У День Конституції на площі Водограю в парку ім. Леонтовича з 14.00 лунала українська музика, був відчутний запах вогнища та чутно сміх дітей. У місті вже вшосте проходить фестиваль польової кухні пам'яті загиблого в АТО вінничанина Тараса Сича. Того року його довелося перенести через пандемію, але у 2021-му до традиції повернулися. 

Під час фестивалю працює понад двадцять локацій від різних організацій нашого міста. Готували для вінничан військові, представники спеціалізованих навчальних закладів, воїни-афганці, волонтери, рятувальники та громадські активісти. 

— Ми допомагаємо нашим воїнам вже не перший рік. З перших днів війни готуємо для них різноманітні смаколики та виготовляємо різні потрібно гаджети для передової, — розповідає директор Центру професійно-технічної освіти № 1 Валерій Дяків. — Також традиційно ми приймаємо участь у цьому фестивалі. Ми презентуємо борщ, кашу солдатську та пиріжки. Нашою головною стравою — є запечений кабанчик. Ми частували усіх, хто підходив, поки не закінчився кабан. 

На кожній з локацій готували різноманітні польові страви, аромати від яких відчутно ще задовго до місця проведення фестивалю. Вінничани можуть смакувати на святі, до прикладу, запеченого кабана, борщик, кус-кус з м'ясом та овочами, козацьку кашу. 

Пригощають тут усіх охочих, хто зробить благодійний внесок — купить «фестивальну тарілку». За зібрані під час заходу гроші планують придбати  медичні рюкзаки та інше необхідне обладнання для військових у зоні АТО/ООС.

Запрошені на фестиваль й зіркові кулінари: журналіст Костянтин Грубич, музикант Лесик та гурт «Пан Карпо».

Також у парку розгорнули виставку військової техніки. Цьому особливо раділи діти, які могли взяти до рук, до прикладу, розряджену рушницю під наглядом військових. Чи залізти на різні військові автівки. Батьки ж задоволено фотографували свою малечу біля техніки. 













Не просто фестиваль, а ще й збір коштів

«У 2019 році за гроші, які зібрали під час фестивалю, ми купили два укомплектовані медичні рюкзаки. Їх передали у бойовий батальйон 131. 

10 березня 2019 року під обстріл з протитанкових гранатометів потрапило 12 людей. І завдяки тому, що під руками був такий рюкзак, вдалось врятувати шість бійців. І сьогодні я запрошую вінничан знову долучитись до фестивалю і не бути байдужими», — коментує голова ГО «Ведені серцем» Юлія Щербань.

Організатори фестивалю — Вінницька міська рада, Фонд громади «Подільська громада», міський Палац мистецтв та КП «Вінницязеленбуд». 

Для містян передбачили й концертну програму. На сцені виступали і оркестри Міністерства з надзвичайних ситуацій, і військових частин, і ансамбль воїнів-афганців. А також молоді виконавці міського Палацу мистецтв. 

На фестивалі було помітно, як люди засумували за такими заходами через карантин.

— Я хочу долучати дітей до історії нашої країни, тому разом з онуками прийшов на цей фестиваль. Думаю, такі дні, як День Конституції дуже важливо правильно відзначати. Отак з українською кухнею та музикою, — каже вінничанин Адам. 

На фестиваль сьогодні завітало близько кількох сотень вінничан, які не просто добре відпочивають у парку, а й роблять добру справу. 

Він пішов на передову добровольцем, але не брав до рук зброю

Тарас Сич народився у Вінниці в 1966-му році. Він навчався в школі № 11, потім пішов вчитися у Вінницький політехнічний університет. 

У вільний час чоловік любив книги, певний час навіть працював завідувачем  бібліотеки-філії № 17. Деякий час перед війною працював будівельником.   Крім того, Тарас Сич був хіпі. 

 А коли почалися події Революції Гідності, то він не сидів осторонь, куховарив   на Майдані. Далі пішов добровольцем на передову. Він був кухарем 25-го окремого мотопіхотного батальйону. Був пацифістом, допомагав пораненим, проте зброю до рук не брав принципово.

Після ротації не захотів залишати побратимів та повернувся до частини. Загинув він 13 лютого під час мінометного обстрілу терористами біля Дебальцевого — снаряд розніс кухарський намет.

27 березня 2015-го з Тарасом попрощалися у Вінниці, похований на Центральному міському кладовищі, Алея Слави. Без Тараса лишилися доросла донька та онучка.

Читайте також: 

Мати бойовика зі Жмеринки: «Відчепіться від мене, поки не послала…» Чи депортують з Росії нашого земляка?

У Вінниці відкрилась фотовиставка історії боротьби нацгвардійця Віталія Марківа

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google