Першим про депортацію Миколи Трегуба повідомив сайт «Миротворець». Пізніше про це можна було прочитати у публікації на інтернет-ресурсі «Радіо Свобода». Про ситуацію з нашим землячком згадували інші видання.
Але найбільше інформації «накопав» про нього «Миротворець». Там простежили весь «геройський» шлях жмеринчанина.
У повідомленні наголошується, що раніше суд уже ухвалював документ про видворення Трегуба за межі Росії. Його звинувачують у порушенні російського міграційного законодавства. Тоді знайшовся для «деенерівця» адвокат, який зумів відстояти бойовика. Обійшлося накладанням штрафу на порушника. Згодом з’явився новий документ Московського обласного суду з тією ж вимогою — видворити за межі Росії.
Де нині Трегуб?
Про це вирішили запитати у його земляків. Бойовик родом зі Жмеринки. Однак у тамтешніх активістів, з якими поспілкувалися, дізнатися що-небудь про цього чоловіка, не вдалося. Вони не чули про його депортацію. Не дала результатів розмова з керівником однієї з ГО. Чоловіку не відомо про те, що земляк з таким прізвищем воював у складі так званої ДНР, а тепер його хочуть видворити з Москви.
Жмеринську адресу Трегуба дізналися з повідомлень на сайті «Миротворець».
Вирішили розшукати будинок. Якщо адреса справжня, поцікавитися, що відомо батькам про сина. Жмеринський активіст, наш постійний читач Олексій Гамарник погодився побувати у родині бойовика.
За його словами, за вказаною адресою стоїть приватний будинок.
«Ви Гамарник, я вас упізнала», — сказала жінка, яка відчинила двері. Відповіла на вітання гостя. Запитала, з чим він навідався.
«Коли почула, що згадав про сина, одразу замовкла, — розповідає пан Олексій. — А тоді продовжила: «Знаєте, скільки тут таких, як ви, оббивають пороги? І всі хочуть від мене щось почути про сина…» Жінка сказала, що всіх їх посилає туди, звідки прийшли.
«Якби я вас не знала, Гамарник, то й з вами зробила б те само. Тому будьте мені здорові і не запитуйте більше нічого».
Начальник управління Державної міграційної служби у Вінницькій області Борис Наливайко повідомив у телефонній розмові, що навіть якщо депортованого жмеринчанина доставлять на територію нашої держави, обласній міграційній службі їм не стануть про це повідомляти, незважаючи на те, що він проживав у нашій області.
Такі питання вирішуються на рівні держави. Інормацію по них треба з’ясовувати у МВС, чи Міністерстві закордонних справ.
Редакція направила журналістські запити у названі державні структури.
Якби Трегуба передали українській стороні, про таке одразу б повідомили суспільству. Надто вже неординарний факт. Поки що такої інформації не знаходимо ні на «Миротворці», ні на інших інформаційних ресурсах.
«Не вірю в те, що Росія видасть нам «деенерівського» бойовика, — сказав у розмові з журналістом учасник російсько-української війни на Донбасі пан Василь, просить прізвище не називати. — Якщо видати одного, значить, створити тим само прецедент, треба видавати й інших.Там, у Росії, нині багато таких, на чиїх руках кров наших бійців. Постанова суду про депортацію це так, для замилювання очей. Насправді цей процес там контролюють інші структури. Хоча вони себе загнали в глухий кут: «деенереівець» порушив їхнє законодавство, а видворити не можуть. І наш землячок не один такий, хто нині переховується в Росії…»
У розпорядженні «Миротворця» є записи, зроблені сами Трегубом.
З тексту можна зробити висновок про «грамотність» колишнього учня однієї зі шкіл Жмеринки.
Цитуємо мовою оригіналу: «О себе. В ополчении с 2 июля 2014. Участие в боях славянск с 3 по 5 (Семеновка) потом уехал в луганск 7-15 октября Спартак в составе Вп Макеевки. С 10 ноября по 19 спарта (монастырь)
Осколочное ранений руки и контузия.
Приехал в Донецк 2 июля отправился в здание СБУ откуда в тот же день отправился в славянск. Агитировал губорев.
После прибытия 3 июля попал по распределению в семеновку старший корсар командир моего отделения Мурманск. Выходил со всеми с 4 на 5. В итоге вышел с ребятами с другого подразделения которые находились в черевковке. Вышел 10 июля точнее щя не вспомню. Отправился с теми же ребятами в Луганск в КГБ. Потом на РФ и назад. В октябре поехал в Макеевку к хохлу (Миша) мы пересекались в Краматорске 2 июля и в КГБ.
Трегуб також повідомив свої автобіографічні дані. Їх подає «Миротворець». Народився 19 грудня 1989 року. Вказує номер паспорта. Проживав у Жмеринці за адресою вулиця Революційна. Зазначає також номер будинку. За цією ж адресою зареєстрований.
Називає рідних, з якими проживав у Жмеринці. Із записів стає зрозуміло, що у нього є ще два братии. З одним з них він народився в один день і той само рік. Звати брата Андрій.
«Мой родной брат-близнец Андрей был схвачен СБУ в городе Винница 12 ноября 2014 года. Суд приговорил его к девяти годам строгого режима по вымышленным доказателствам за сепаратизм, терроризм, ношение боеприпасов (ргд-5). Це цитата із сайту «Триединая Русь», організація, представники якої підтримують у суді бойовика, нашого земляка.
Інформацію про засудження барата підтверджує сайт «Миротворець». За даними сайту, Андрія Трегуба засудили на дев’ять років ув’язнення за участь у незаконних збройних формуваннях.
У сім’ї Трегубів є ще один брат, він старший від близнят на три роки. один брат старший від близнят на три роки.
Трегуб залишив ще одну інформацію. Йдеться про тих, хто може підтвердити його слова. Це Солодков Сергій, Олександр «Матрос».
Сайт «Миротворець» називає джерело такої інформації — зведений реєстр бойовиків і найманців , мобілізованих так званими «військкоматами» на тимчасово окупованій території Донецької області (інформація періоду літа 2014 року).
Вдалося з’ясувати деякі факти з біографії Миколи Трегуба. Він навчався у Жмеринці в школі-інтернаті. Після школи у 2005-2008 роках набував спеціальність помічника машиніста тепловоза і електровоза у місцевому технічному училищі залізничників. У 2008-2009 роках навчався у Вінниці в училищі №5 на газоелектрозварювальника. В армії не служив. З 2009 року їздив на заробітки в Росію.
Під час Революції Гідності підтримував Антимайдан, для цього їздив на акції в Київ. Звідти вирушив у Донецьк, де поповнив ряди бойовиків.
Антон Геращенко, ініціатор створення сайту «Миротворець», вважає, що рішення суду Московської області про депортацію бойовика Миколи Трегуба не є гарантією того, що його насправді повернуть в Україну. За його інформацією, раніше суди першої інстанції вже ухвалювали аналогічні постанови, але далі справа не йшла. Схоже, те само буде й зі справою жмеринчанина.
«Разом з тим ми вітаємо такі рішення московських судів, — написав Антон Геращенко, слова якого цитує «Радіо Свобода». — Чекаємо якнайшвидшого повернення якомога більшої кількості українських громадян, які вчинили злочин проти України. Тут їх чекає справедливий суд».
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер
Навіть, коли ті дурнуваті уже старші 18 років... Морально винувата