Франт і коханець, а не «морж» із портретів! Вражаюча вистава «Шевченко 2.0» у суботу у Вінниці

Валентина КИРИЛЬЧУК

Несподіваний погляд на Кобзаря і видовищну сучасну шоу-виставу «Шевченко 2.0» 22 листопада вперше у Вінниці презентує легендарний Харківський академічний театр ім. Шевченка «Березіль».
Авангардна музика, відопроєкції, масштабні декорації, гра світла, глибокі метафори, міст між минулим і теперішнім — постановка здивує всіх!

Неординарна вистава «Шевченко 2.0» скорила глядачів столиці, багатьох міст України та відомих фестивалів. Мегасучасна і яскрава, продумана до дрібниць і актуальна, несподівана й динамічна, естетична і багатогранна, смішна і щемна, глибока і захоплююча!

Саме за цю виняткову постановку, що дарує новий погляд на постать найвидатнішого українського поета, режисер Олександр Ковшун був номінований на театральну премію імені Леся Курбаса, яка щороку присуджується професійним режисерам за вагомий внесок у розвиток сучасного театрального мистецтва України.

І вже цієї суботи, 22 листопада, о 18.00 у театрі ім. Садовського побачити «Шевченко 2.0» зможуть вінничани та гості міста.

— Ви ще не бачили такого Тараса! — обіцяють харків’яни. — Під час війни важливо говорити про життя. Навіть через темряву знаходити світло — і театр допомагає це робити.

Шевченко-людина зустрінеться з Шевченком-пам’ятником

Одна вистава — і одразу два Шевченки! У постановці харків’ян молодий Поет зустрінеться зі стійким та хрестоматійним міфом про себе в образі Пам’ятника. Він сперечається з ним і доводить, що є живою людиною —франтом, генієм, коханцем, а не тим зашкарублим «дідуганом з вусами», образ якого так довго нав’язувався.

Яким насправді був Тарас? Чому він писав прозу російською? Чи пишався б тим, що ми з нього зробили ікону? І як би вчинив сьогодні, якби жив серед нас? У виставі «Шевченко 2.0» разом із низкою запитань Шевченко перед глядачами постане передусім людиною, зі своїми мріями і пристрастями, слабкостями і болями, випробуваннями і талантами.

В основі вистави — п’єса, яку відомий драматург і лауреат багатьох драматургічних конкурсів Дмитро Терновий написав за мотивами особистих щоденників Тараса Шевченка.

— Для мене робота над текстом для вистави стала особистим відкриттям постаті Тараса Шевченка, — каже Дмитро Терновий. — Я захопився ним і як митцем, і як людиною, та намагався через свою п’єсу поділитися цим емоційним враженням. Мені хотілося, аби глядачі побачили поета як абсолютно сучасну, суголосну нашому сьогоденню особистість, бо насправді таким він і є. Хотілося зробити видимими деякі стереотипи нашого сприйняття, щоб позбутися їх і відкритися для нового погляду. Тому у творі багато питань і мало відповідей: сподіваюся, що відповідь у кожного з глядачів буде своя.

«І ревів, і стогнав від якісного мистецького продукту!»

Хоча п’єса спирається на документальний матеріал — щоденники поета — вона написана як фантасмагорія, і в сценічному втіленні вистави це підхоплюється і розвивається. «Шевченко 2.0» — видовищне та динамічне дійство: з відеопроєкціями, масштабними декораціями і стильними костюмами від іменитого українського дизайнера, художника-сценографа і мистецтвознавця Костянтина Пономарьова.

Ми зібрали найцікавіші відгуки глядачів з інших міст, які вже мали щастя побачити виставу, щоб ви відчули, що цю глибоку постановку точно не можна пропускати:

«Дуже сильні емоції! Занурилася у відчуття та епоху, мрії, переосмислення Шевченка. Дякую всім, хто створює такі вистави! Ви — таланти!»

«Такі роботи неможливо розмотати на раз-два, подібно більшості театрального фастфуду. Багатошаровість тут не просто присутня, а є основною, якщо хочете, несучою конструкцією. Режисер першими хвилинами пропонує своєю роботою правила гри, і якщо глядач ловить цей вайб — стається гігантський внутрішній вибух».

«Робота щедро вкрита знахідками. Очі складно відводити від сцени — бо гарантовано втратиш ту чи іншу метафору. Дякую за делікатесні страви для очей і для розуму! І ревів, і стогнав від якісного мистецького продукту!»

«Сама назва «Шевченко 2.0» є алюзією на те, що сучасність є ніби «другою версією» історії — її пост(мета)модерним цифровим двійником. Шевченко 2.0. Дві дії. Подвійництво і тіні».

«Спектакль не дозволяє байдужіти — й це його чеснота. Бо чи не вперше за довгі часи сценічний «батько Тарас» не повчає «правнуків поганих», а шукає відповідей разом з ними, з правом на сумнів».

«Тому, хто пережив разом з акторами цей епатажний таємничий обряд театральної посвяти і долучився до захоплюючого енергетичного потоку палких аплодисментів у фіналі вистави, стає зрозуміло, що в житті, як і на сцені, все набагато складніше, ніж ви думали раніше».

Задум поставити виставу виник ще в січні 2022 року

Органічно поєднуючи історію та сучасність, фантазію та реальні події, іронію, чорний гумор і геніальну лірику Кобзаря, вистава «Шевченко 2.0» окремо вражає музичними сюрпризами.

Пісня «Садок вишневий коло хати, а дрони, як хрущі гудуть», «Мені тринадцятий минало» у форматі клубного треку, а також авангардна музика композитора Олександра Щетинського та естрадні пісні-омажі вченого і поета, академіка Національної академії наук України, доктора технічних наук, професора Бориса Гриньова. Саме він, до речі, є автором ідеї всієї постановки. Задум поставити виставу про Шевченка як нашого сучасника з піснями на його вірші Борис Гриньов приніс до Харківського театру ще в січні 2022 року.

— Харківський театр імені Тараса Шевченка більше ста років тому був заснований під назвою «Березіль» реформатором й авангардистом, найвидатнішим українським режисером Лесем Курбасом, а сміливий сценічний експеримент, можна сказати, є генетичним кодом цієї трупи. Тож запропонувати подібний проєкт саме «Березолю» було закономірним і правильним вибором, — розповідає Борис Гриньов.

У час війни повернутися до реалізації проєкту і наперекір усім випробуванням поставити виставу у прифронтовому Харкові дозволив виграний менеджеркою Маргаритою Корнющенко грант від Goethe-Institut. Репетиційний процес почався майже за два з половиною роки від дня першої зустрічі команди, а прем’єра вистави відбулася 11 листопада 2024 року у Києві на великій сцені Національного театру імені Івана Франка.

Режисер-постановник «Шевченко 2.0» — заслужений діяч мистецтв України Олександр Ковшун, в репертуарному листі якого 29 вистав, співпраця із сімома театрами України та чотирма міжнародними культурними інституціями, дві театральні премії та участь у 37 фестивалях 10 країн світу, відзначає:

— В той час, як війна занурює нас в суцільний морок, я просто беру доступний інструментарій, в моєму випадку — це театральне мистецтво, і на якомусь інстинктивному рівні намагаюся висвітлити цю темряву, вихопити моменти життя. А життя різне, в ньому є місце і радості, і любові, і стьобу, і фантазіям. Тому навіть про таку серйозну і поважну постать, як Тарас Шевченко, в мене вийшла вистава-шоу.

Продовжують справу Леся Курбаса за 40 км від кордону з ворогом

Харківський академічний театр імені Тараса Шевченка — один із найстаріших в Україні. Під назвою «Березіль» його було засновано в Києві 31 березня 1922 року Лесем Курбасом — реформатором українського театру, видатним режисером і актором. У 1926 році «Березіль», як кращий театр країни, був переведений до тодішньої столиці — Харкова.

У 1933 році Леся Курбаса звинуватили у «викривленні» оптимістичної радянської дійсності, звільнили з посади художнього керівника, а згодом заарештували. Разом із його співавтором, видатним драматургом Миколою Кулішем, їх було розстріляно в урочищі Сандармох 3 листопада 1937 року.

Після Курбаса протягом історії театру його очолювала ціла низка іменитих українських режисерів, серед яких і Андрій Жолдак, з виставами якого трупа взяла участь у багатьох престижних фестивалях по всій Європі.

Сьогодні, під керівництвом головного режисера Степана Пасічника, в умовах повномасштабної війни, значного скорочення державного фінансування та обмеженням основної діяльності, театр в Харкові, що знаходиться за 40 км від російського кордону, створює нові вистави, реалізує грантові проєкти, гастролює і грає для захисників.

Наразі Харків залишається єдиним містом України, де через підвищений рівень небезпеки театрам заборонено грати у власних приміщеннях, тому кожен показ вистави «Шевченко 2.0» для «березільців» є значущою подією.

Не пропустіть зустріч з легендарним театром і єдиний показ вистави «Шевченко 2.0» у Вінниці 22 листопада о 18.00 у театрі ім. Садовського.

Квитки для вінницьких глядачів харків’яни зробили максимально доступними — від 150 гривень.

Придбати квитки можна на сайті karabas.com та у касі театру.