«Дивились «Кассандру» і згадували про «шашлики». Театр Садовського відкрив новий сезон актуальною прем’єрою

Валентина КИРИЛЬЧУК

Про вибір: чесно говорити болючу правду і вірити в неї. Чи не говорити і не вірити.
Про паралелі минулого і сучасного, війну і смерті та нагадування-застережжя перед можливою зустріччю зі своїм «Троянським конем».
115-тий ювілейний сезон Вінницький академічний театр ім. Садовського відкрив неординарною прем’єрою трагедії «Кассандра», яку за однойменною драмою Лесі Українки поставив режисер-постановник Євген Карнаух.

Два дні аншлагів. Краса і легкість перед виставою, бо у фоє всіх зі світовими музичними шедеврами зустрічають солісти-вокалісти й оркестр театру.

Та суцільна напруга протягом всієї постановки і розриваюча все всередині промовиста тиша, яку порушує крик розпачу головної героїні, що точно знає про невідворотність біди.

Вінничани продовжують бурхливо обговорювати й ділитись враженнями від прем’єри вистави «Кассандра», яку у Вінницькому академічному театрі ім. Садовського до відкриття нового театрального сезону поставив режисер-постановник Євген Карнаух.

Відео дня

Величезна, розкішна люстра, як ключова декорація. Спершу — тиша, а потім — стильна, прониклива музика. Перша пластична сцена, де всі актори на сцені.

Вистава одразу зачаровує своєю естетикою.

А далі перед глядачем постають буремні події Троянської війни. Провісниця Кассандра передвіщає нескінченні трагедії й загибель Трої, та через прокляття ображеного Аполлона їй ніхто не вірить.

Емоційно вистава дуже непроста, тримає у напрузі до фінальної хвилини. Паралелі у міфічних подіях до нашої ери і реальних нинішніх зчитуються миттєво. Війна, суцільний біль, смерті, жіночий плач і стогін та вибір між гіркою правдою і солодкою брехнею — все відгукується на 1000 %.

— Чесно кажучи, дивились «Кассандру» і згадували про «шашлики». Та про всіх наших людей, вічну пам'ять яких ми кожного ранку вшановуємо о 9.00, — ділиться після перегляду вінничанка Ольга Мельник. — Вистава викликає дуже болючі асоціації. Адже вона передусім про наслідки наших виборів: що ми чесно говоримо, що чесно приймаємо чи навпаки — зумисне замовчуємо чи сліпо заперечуємо. Про ту сміливість — сказати відверто про неминучу правду, яку знаєш до секунд, і, можливо, дати той шанс врятуватися. Чи протилежний вибір — заколисати свій народ, «щоб не було паніки» і не втрачалися гроші. Промовчати й недоговорити, допустивши окупацію, смерті й перебування людей в епіцентрі знищення міст… Крізь усі неприховані паралелі, ця вистава сприймається, як нагадування й застереження. Та попри вже допущені помилки, нам, українцям, головне — далі чесно казати й сприймати правду, й, відстоюючи свою державу, не попастися на «Троянського коня», якого з великою вірогідністю нам теж можуть підсунути.

Глибока за сенсами, сповнена пластики й візуально заворожлива постановка «Кассандри» у вінничан викликала напрочуд сильні емоції.

Соцмережі переповнені такими відгуками:

«Правда, у яку не хочуть вірити. Пророцтво, яке стає вироком. Це було мегакруто, вау!»

«Кассандра» — це було сильно! Музичний супровід вразив, ідеально переносить в потрібний стан».

«Наскільки деталізована вистава. Я в культурному шоці. Це найкраще, що я коли-небудь бачила».

«Леся Українка писала понад 100 років тому, а відчувається, ніби цей текст народився сьогодні. Музичний супровід, звук, костюми, акторська гра, постановка. Все на вищому рівні. Я вперше чула такий тихий зал. Усвідомлена публіка, яка прийшла поринути в мистецтво».

«Я багато разів була в театрі, але точно не на таких виставах. Бо тут я прожила дуже широкий спектр емоцій. Не через діалоги, ні. А тому що спочатку ти сидиш 5 хвилин в повній тиші, а потім мовчки слухаєш зі сцени протяжний крик. І які відчуття піднімаються всередині від цього, які думки приходять… Дуже потужно».

У обидва прем’єрні дні вінничани не шкодували овацій й вітали, стоячи, виконавців головних ролей: Марію Левченко, Аліну Шкуропат, Богдана Костюка, Олексія Головача, Євгена Моргуна, Вікторію Немченко, заслужених артисток України Наталю Шолом і Жанну Андрусишену, Владислава Матвійчука, Андрія Побережного, Віталія Рибака, Анну Маслянко, Лідію Карпусь, Анну Махаммедову, Вікторію Вороненко, Євгенію Дюбленко, Софію Зацерковну.

А також окремі аплодисменти адресували постановчій команді: режисеру-постановнику Євгену Карнауху, художниці-постановниці Тетяні Гусевій-Ковтун, художниці костюмів Ларисі Франковій, режисеркам з пластики Вікторії Петровій й заслуженій артистці України Діані Калакай та талановитому 22-річному композитору Арсенію Маланушенко.

— Дякую всім, хто був долучений до нашої прекрасної прем’єри до початку нашого сезону! Дякуємо вам, глядачі, за ваші оплески, за вашу душевність, за вашу щирість! — відкриваючи новий сезон, відзначив директор Вінницького академічного театру ім. Садовського Іван Педорук.

— Якби ви знали, як ми за вами скучили, наш дорогий, найкращий у світі глядач! — зізналась головна режисерка театру, народна артистка України Таїса Славінська. — Сьогодні і весь театральний сезон, і все наше театральне життя це для вас! Ну і трішечки для нас. Вітаю з 115-м ювілейним сезоном свою дорогу трупу, своїх дорогих колег і акторів! Здоров’я нам, міцності, терпіння, віри, надії, любові і все буде добре! Ми все подолаємо!

Найближчі покази вистави «Кассандра» у Вінницькому театрі ім. Садовського пройдуть 3 та 31 жовтня о 18.30.

А вже 25 та 26 вересня садовці презентують ще одну прем’єру. На малій сцені о 18.00 приходьте побачити комедію «Занепалі янголи» режисера-постановника Романа Хегай-Семенова.

Квитки на всі вистави Вінницького академічного театру ім. Садовського завжди можна придбати на сайтах afisha.vn.ua, teatr.vn.ua та в усіх касах міста.