Верховний суд виніс рішення у справі Пилявця. Дізналися, як це було і чи змінили покарання
- Верховний суд України виніс рішення по справі Віталія Пилявця, якого торік ув’язнили за смерть Андрія Остапенка на озері Затишне.
- Там відпочивала компанія, юнака кинули з альтанки у воду і не допомогли вибратися. Кинулися шукати запізно. Він потонув.
- Остаточний вирок тому, хто кинув — шість років тюрми. Тобто залишився без змін, а касаційна скарга захисника — без задоволення.
Шість років позбавлення волі присудили 24-річному Віталію Пилявцю за створення умов і залишення в небезпеці його однолітка Андрія Остапенка. Хлопець не вмів плавати і потонув. А той, хто його кинув у воду та сам виплив, залишивши товариша на глибині тонути, опинився у в'язниці.
Андрій загинув, як редакція «20 хвилин» розповідала раніше, у червні 2022-го, на базі відпочинку біля озера Затишне, де відпочивала компанія хлопців і дівчат. Розваги біля води закінчилися трагедією (відео нижче). Більше року тривали досудове і судове слідство, і в жовтні 2023-го року Вінницький міський суд виніс звинувачувальний вирок одному з учасників відпочинку — Віталію Пилявцю. Довели, що саме він кинув у воду Андрія Остапенка.
Скоро рік, як підсудного забрали у в’язницю одразу на виході зі судової зали Вінницького міського суду. Вирок першої інстанції набув законної сили після рішення в апеляції, в березні цього року. Про це ми розповідали тут:
І на сьогодні ситуація така: засуджений до шести років юнак рік сидить за скоєне у в’язниці. Йому відбувати покарання ще п’ять років, бо перегляд у касаційній інстанції не змінив вироку.
«…його винуватість ґрунтується на низці належних і допустимих доказів, зміст яких детально відображено у судових рішеннях попередніх інстанцій, — написав Верховний суд України у своїй ухвалі. — Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, та матеріали розслідуваної справи не містять вказівки на допущення порушень норм матеріального чи процесуального законів, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятих судових рішень».
Хотіли закрити справу
Касаційну скаргу подав захисник Віталія Пилявця, адвокат з Києва Василь Трикоза. Він добивався, аби справу закрили за відсутністю складу злочину і його клієнта відпустили на волію. Та досягнути мети не вдалося.
Нагадаємо обставини. 24-річний Андрій Остапенко потонув за кілька метрів від своїх товаришів. Вони ж ніби не бачили нічого, хоч були зовсім поруч — ще якийсь час залишалися на альтанці. Після цього пішли, за святковий стіл знову… Стала шукати юнака компанія відпочивальників аж за кілька годин після ігор на альтанці. Кажуть, ходили по території бази відпочинку. Лишень надвечір у Затишне викликали поліцію і рятувальників. Останні знайшли тіло юнака, що втопився, неподалік тої самої альтанки, згаданої вище.
Ось що мама дізналася про той день і розповідала нам під час судового слідства:
Свою вину у тому, що сталося, Віталій Пилявець заперечував. І на вирок першої інстанції, після якого його забрали в тюрму, було аж три апеляційні скарги — від кожного з його захисників. Також апеляцію подавала мати загиблого Андрія Остапенка. Жінка просила змінити термін відбування покарання на максимальний — з шести на вісім років позбавлення волі.
— Я нікому ніколи не пробачу смерті, того жаху, в який вони кинули мою дитину. За свої дії, брехню, боягузтво, лицемірство потрібно відповідати, — казала Людмила Остапенко.
Мати говорить «вони», бо вважає, що відповісти перед законом за смерть її сина мають ще двоє хлопців, які були поруч в момент трагедії. Пилявець — за те, що кинув і не допоміг вибратися, отримав строк (частина третя статті 135 Кримінального кодексу України). Ще двоє — за те, що бачили все і нічого не зробили. Про це є окреме кримінальне провадження, яке мляво розслідувалося.
Тепер, після остаточного завершення справи Пилявця, друге провадження має зрушитися з мертвої точки. Доведено ж, що тяжкий злочин був. Тому є надія, що буде відповідальність іншим за приховування цього злочину. Принаймні, мати цього прагне. Вона й ініціювала друге кримінальне провадження по загибелі сина, написавши заяви на ще двох юнаків.
Оскарженню не підлягає
Та поки в другій справі новин немає, нагадаємо, як захист Пилявця намагався виправдати його та звільнити від покарання.
Адвокати хлопця наполягали, що докази в справі недопустимі, а відео з камер спостереження, яке надала адміністрація бази відпочинку, не доводить винуватості їхнього клієнта. Тим не менше, на запису видно, як все відбулося. Хоч і здалеку, але ті, хто там був, один одного цілком упізнають.
Сам же підсудний заперечував не свою участь у події, а свою вину. Казав, що всі кидали один одного у воду, і він деталей не пам’ятає. Компанія, святкуючи, була нетверезою. І один за одним уже дорослі не дуже й дивилися. Мовляв, сталося, що сталося. І це був не злочин, а нещасний випадок. Отака була версія захисту.
Детальніше про позиції сторін і про свідчення в цій справі редакція розповідала тут:
Незважаючи на невизнання вини підсудним і спроби його захисників відкинути ряд доказів у справі, Віталія Пилявця все ж покарали за смерть Андрія Остапенка. У першій інстанції, в апеляції, і ось тепер рішенням Верховного суду. Його винесли 20 серпня, а у вересні Людмила Остапенко отримала паперовий варіант з печатками і надала його редакції.
Верховний суд ухвалив: «Вирок Вінницького міського суду від 9 жовтня 223 року у ухвалу Вінницького апеляційного суду від 4 березня 2024 року щодо Пилявця Віталія Олеговича залишити без змін, а касаційну скаргу захисника — без задоволення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає».
Але які ж аргументи висував у касаційній скарзі захист? На підставі чого намагалися скасувати звинувачувальний вирок? Верховний суд пише, що у касаційній скарзі захисник Василь Трикоза «посилався на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та закрити кримінальне провадження на підставі пункту другого статті 284 КПК (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення – авт.)».
Наостанок наведемо цитату з рішення Верховного суд України, що відповідає на це:
«Зміст ухвали апеляційного суду містить відповіді на усі аргументи апеляційних скарг, зокрема сторони захисту, у ній наведено ґрунтовний правовий аналіз мотивів, з яких виходив цей суд під час апеляційного перегляду вироку місцевого суду. Таким чином, за результатами касаційного розгляду колегією суддів не встановлено істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а тому оскаржувані судові рішення потрібно залишити без змін, а касаційну скаргу захисника — без задоволення».
Що розповідає мати про суд?
— Знаєте, коли чекали включення (засідання було онлайн – авт.), нам подзвонив помічник і сказав, що Пилявець виявив бажання бути в залі суду, то ж маємо почекати, коли привезуть. І моя перша думка: ну все, відкупився..., — розказує Людмила Остапенко, як вона переживала за зміну рішення. — Потім говорив його адвокат. Все те саме. Навіть Пилявець заговорив, що всі не з того епізоду дивились відео. Коли один з суддів запитав, чи переглядав той відео і що він там побачив, то Пилявець сказав: ну, була якась штовханина, але він не міг собі дозволити кинути незнайому людину у воду. А коли запитали, чи він був знайомий з Андрієм, каже: пересікались пару разів в тату салоні. Мій адвокат, як і раніше, все по поличках розклала, розказала, хоч і був регламент п’ять хвилин. Її аргументи знов були переконливі.
Чи дали слово матері? Якщо так, то що вона сказала суддям? Питаємо про це. І ось як далі Людмила Остапенко розповідає:
— Що я могла сказати, коли душать сльози, серце розривається, бо знову перед очима відео, як гине моя дитина, а я не можу врятувати. Кажу суддям: я — мама-сирота, з вини Пилявця, який забрав життя мого сина і зруйнував моє, вщент. Я залишилась сама, бо Пилявець навмисно схопив мого Андрія, навмисно кинув у воду, навмисно не рятував. Я просила залишити рішення попередніх інстанцій без змін, бо Пилявець винен в смерті моєї дитини. Не пам’ятаю, скільки радились судді. Мені здається, так довго. Але коли вийшли і головуюча суддя сказала, що вирок залишається без змін, трохи легше стало на душі. Бо щоб рішення було інакше і його відпустили, це було б моїм найбільшим розчаруванням в існуванні справедливості і законності. Тоді б не те що боротись, жити не було б сенсу.
Жінка каже, що вона вдячна слідчому, який довів справу до суду, своїй адвокатці Руслані Чернілевській, прокурорам і суддям, «які дійсно по закону розібрались в цій складній справі і винесли справедливий вирок».
— Так, мого сина не повернути. Але цей недолюдина, можливо, замислиться і зрозуміє, що життя людське — не іграшка і за все треба платити. Не знаю, чи колись він зрозуміє. Він так і не звертався до мене і пробачення не просив. Але, як то кажуть, Бог простить. А я не Бог, не пробачу нікому з тієї компанії. Нікому.
Читайте також:
У Вінниці затримали рецидивіста, який працював на «вагнерівців» і шукав собі інформаторів
Втекли з частини зі зброєю та вбили патрульного: деталі та версії злочину в Гайсинському районі
Чи можна отримати відстрочку від мобілізації, якщо близький родич загинув чи зник безвісти?
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
Що ніхто не вмів плавати?
Як пити то Всі, а як допомогти, то всі ховаються поза плечі....
Все воздасця!
Вас купаються?
А той хто штовхнув,має нести відповідальніть!!