Мама внесла заставу, а він повернувся до старого. У Вінниці засудили злодія-рецидивіста

З 2017 по 2019 рік раніше судимий вінничанин здійснив ряд злочинів. Проте свою вину визнав частково й після оголошення вироку сказав, що не може обіцяти, що більше такого не повториться. Про це розповіла журналістці «20 хвилин» прокурор Вінницької місцевої прокуратури Людмила Таранюк.

— В одному вироку він засуджений за три крадіжки та один грабіж, — говорить Людмила Таранюк. — Вкрав дитячий велосипед з під’їзду багатоповерхового будинку, а інші епізоди стосуються магазинних кас. В одному випадку, це був грабіж, тобто відкрите викрадення, коли продавчиня побачила, що він діставав гроші й навіть побігла за ним, а два інші — крадіжки, тобто таємне викрадення без свідків.

Вона пояснює, що засуджений обирав невеликі цілодобові продуктові магазину й заходив туди в нічний час, щоб не було інших покупців. Крім того, приходив туди зі своїм другом, особу якого слідство ще не встановило.

— Вони зі спільником заходили в магазин десь о першій чи другій ночі. Бувало, приходили разом, бувало, що спільник заходив перший і поки він відволікав продавця, наш засуджений дістав гроші з каси й тікав, — розповідає прокурор. — Досить часто в таких магазинах достатньо перехилитись за прилавок, бо вже у верхній шухляді столу продавці зберігають гроші. 

«Напарник» по справі міг просити, щоб продавчиня показала йому якийсь конкретний товар, дістала щось з віддалених поличок, перевірила термін придатності й таке інше. Вони навмисне знаходились в іншому кінці магазину, подалі від прилавку з грішми, щоб продавчиня не могла одночасно слідкувати за обома чоловіками.

— Крім грошей, міг ще забрати пачки цигарок, які там лежали, ховав під куртку й вибігав, — додає Людмила Таранюк. — Щобільше, в нього також була кваліфікуюча ознака — проникнення у сховище. Це коли людина не просто щось забирає з прилавку, а шукає певне сховище, заходить у ту зону магазину, в якій покупцям заборонено бути. 

Злочинець з досвідом

За словами прокурора Вінницької місцевої прокуратури, цей чоловік вже був неодноразово засудженим.

— Його засуджують, здається, ще з 1998 року, — каже вона. — Він не встигає відбути покарання, виходить і знову повертається до в’язниці. Всі його попередні судимості також пов’язані з крадіжками й грабежем. Ще кілька разів його притягували до відповідальності за зберігання наркотиків. То ж він вже досвідчений у таких справах.

Попри численні докази, злочинець визнав свою провину частково.

— Він взагалі багато обманював і часто змінював свої показання, — додає Людмила Таранюк. — Чоловік визнав один випадок, коли вкрав гроші з каси, бо там були просто беззаперечні докази. Він навіть повернув гроші тому підприємцю, тому останній не мав до нього претензій. У випадку з крадіжкою цигарок, він також визнав свою вину й повернув продавцям гроші.

Крадіжку ж дитячого велосипеду засуджений не хотів визнавати до останнього.

— Потерпілий подав цивільний позов, бо, мовляв, придбав для дитини велосипед, тиждень ним покористувались і його вкрали. То ж поки тривали судові засідання, дитина виросла з того велосипеду й він їм став просто не потрібним, — розповідає прокурор. — Тому потерпілий хотів, щоб суд стягнув з чоловіка кошти. Спочатку підсудний визнав свою вину, та коли потерпілий забрав цей позов, він відмовився від свого визнання. 

Загалом у суді цю справу слухали більше, як два роки, бо щоб довести всі чотири епізоди потрібно було чимало часу. 

— Якщо людина визнає свою вину, то розгляд справ відбувається за спрощеним порядком, в іншому випадку ми маємо дуже детально дослідити кожен доказ, поговорити зі всіма свідками й потерпілими, — пояснює вона. — У нас якраз була така ситуація. Навіть, коли суддя дав йому останнє слово, засуджений сказав, що не буде обіцяти, що більше такого не робитиме.

Не оцінив застави

— Взагалі, він рецидивіст з непогашеними судимостями, — говорить Людмила Таранюк.  — Тобто, маючи непогашені судимості, він продовжував вчиняти злочини. Хоч знав, що коли суд доведе його вину, на нього вже чекатиме реальний строк.

Більше того, матір чоловіка навіть внесла за нього заставу.

— Його затримали на місці злочину й на досудовому слідстві обрали запобіжний захід — тримання під вартою, щоб поки тривають слухання і встановлюється його вина, він не вчинив нових кримінальних правопорушень. То ж його помістили в СІЗО, але з можливістю внесення застави, — переповідає вона хід тих подій. — Через три дні його мама, наскільки я зрозуміла, продала свою квартиру, купила меншу й внесла за сина заставу.

Його випустили з СІЗО й поки тривали слухання обвинувальних актів, поліцейські знову взяли «на гарячому».

— Тоді він вкрав з каси майже 10 тисяч гривень, його вдалось дуже швидко знайти, й він повернув кошти, — додає прокурор. —  Йому знову обрали запобіжний захід — тримання під вартою і повернули в СІЗО. Тобто він взагалі не оцінив того, що зробила його мати й через два місяці повернувся до старого.

Суд засудив рецидивіста до шести років позбавлення волі за фактами крадіжок чужого майна (частини 2, 3 статті 185 Кримінального Кодексу України) та грабежу (частина 3 статті 186 Кримінального Кодексу України).

Читайте також:

«Зроблю фото в вашому гральному закладі»: як у Калинівці журналісти закрили ігрові автомати

«З миру по нитці»: чим у Вінниці завершився благодійний зоочелендж «Дай5»?

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google