«Мене звільнили під час карантину». Як відстояти свої права?

У час пандемії і запровадження карантину бізнес та суспільство стали заручниками ситуації, яка диктує свої правила. За даними всеукраїнського національно репрезентативного опитування Info Sapiens, проведеного в кінці березня, 38% українців зазначили зменшення регулярного доходу родини внаслідок епідемії, 16% — повну втрату доходу, 14% — втрату роботи, 10% — фінансові збитки. Загалом 60% українців назвали щонайменше один вид фінансових збитків. А кількість безробітних в Україні під час карантину зросла на 500 тисяч людей —  це оцінка Торгово-промислової палати. Чи щось змінилось у трудовому законодавстві під час карантину? Чи мають право роботодавці звільняти людей або відправляти їх у відпустку?

Оскільки чимало працівників часто не знають своїх прав та не розуміють, що робити при їх порушенні, ми вирішили запитати це у фахівців. 

Що нового у трудовому законодавстві?

— По-перше, варто зазначити, що під час карантину було прийнято низку змін до чинного законодавства, що регулюють дистанційну роботу, адже це питання не було належним чином регламентовано, — пояснює юрист та директор ГО «Трудові ініціативи» Георгій Сандул. — По-друге, треба відзначити, що на період карантину було знято обмеження на кількість днів відпустки «за свій рахунок».

За словами членкиці Асоціації правників України Валерії Савчук, майже одразу після запровадження карантину було запроваджено ряд змін до трудового законодавства.

— Наприкінці березня відбулися чергові зміни. Цього разу було врегульовано порядок дистанційної роботи та гнучкого графіку, зокрема, передбачено, що у період карантину такі методи роботи можуть запроваджуватися роботодавцем в односторонньому порядку шляхом видання наказу, — каже Валерія Савчук. — Також було чітко встановлено, що період простою, тобто, неможливості виконання трудових обов’язків з об’єктивних причин, введеного наказом роботодавця на період карантину, оплачується працівникам у розмірі 2/3 посадового окладу. 

Окремі зміни також торкнулися порядку видачі лікарняних листків на період самоізоляції та можливості отримання допомоги по частковому безробіттю у зв’язку з припиненням діяльності малих та середніх підприємств.

За яких умов під час карантину працівника можуть звільнити?

— Звичайно, під час карантину залишається можливість звільнення працівника за його власним бажанням, на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю, — розповідає адвокатка Вікторія Ковальчук. — Для цього працівнику необхідно подати заяву і відпрацювавши 14 днів він буде звільнений. Або ж за угодою сторін — аналогічно на підставі заяви працівника, але вже без обов'язку працівника відпрацювати 14 днів.

Щодо звільнення з ініціативи роботодавця. Як пояснює адвокатка, за загальними приписами трудового законодавства, запровадження карантину — не є самостійною правовою підставою для звільнення працівника з ініціативи роботодавця. Карантин може розглядатися як передумова для проведення роботодавцем процесу скорочення чисельності або штату працівників. 

— Працівник не може бути звільнений в період його тимчасової непрацездатності, а також в період перебування у відпустці, також не допускається звільнення вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю, — пояснює адвокатка. 

Що робити, якщо примушують звільнитися через карантин, це законно?

— Карантин сам по собі не є підставою для звільнення. Звільнити працівника можна, як і у період до карантину, лише з підстав визначених Кодексом законів про працю — прогул, невідповідність займаній посаді, скорочення тощо, — розповідає юрист. — Будь-які примушування до написання заяви на звільнення «за власним бажанням» є незаконними. 

Проте за словами Георгія Сандула, роботодавці доволі часто вдаються до тиску на працівника, адже звільнити особу «за статтею» без належних підстав не можна. Втім, якщо вас таки звільняють «через карантин» — це діяння має ознаки складу злочину передбаченого статтею 172 Кримінального Кодексу України, яка передбачає покарання до 51 тисячі гривень штрафу за незаконне звільнення.

Чи можуть людину відправити в неоплачувану відпустку не за своїм бажанням?

— Ні, відпустка — це право, а не обов'язок працівника, — продовжує Сандула. — Незважаючи на те, що «антивірусними» змінами до трудового законодавства було знято обмеження у 15 днів на тривалість відпустки «за власний рахунок», дана відпустка може мати місце лише за умови волевиявлення працівника. 

Як пояснює фахівець, «відправити» працівника у відпустку роботодавець не має жодного права. А Валерія Савчук додає, що фактично, неоплачувана відпустка надається виключно за заявою працівника.

Роботодавець вирішив скоротити людям зарплату —  він має на це право?

— За наявності певних обґрунтованих підстав, наприклад, значного зменшення обсягів виробництва чи інших змін в організації виробництва і праці, роботодавець має право змінити істотні умови праці працівника, у тому числі зменшити розмір заробітної плати, — каже Савчук. — Про такі зміни роботодавець зобов’язаний повідомити працівника не менш ніж за 2 місяці до введення таких змін.

Що робити працівнику в разі звільнення?

За словами Георгія Сандули, в разі незаконного звільнення під час карантину можна звертатися до Національної поліції. Оскільки таке діяння має ознаки складу злочину ст.172 Кримінального кодексу України. Втім, щодо поновлення на роботі можна звернутися до суду і в разі позитивного вирішення справи отримати ще й чималу компенсації з роботодавця.

— Втім, найбільш ефективним шляхом є превентивний, в даному випадку — профспілковий шлях. За чинним законодавством члена профспілки не можна звільнити без погодження з профспілкою, — каже фахівець. — Якщо ви — член профспілки, зверніться до своєї організації в даній ситуації. Якщо ж профспілки на підприємстві немає — ви можете її доволі легко створити і убезпечитися від ризиків подібних ситуацій.

Валерія Савчук пояснює, що у випадку незаконного звільнення працівник має право звернутися до суду за своїм місцем проживання або місцем знаходження роботодавця з позовом про поновлення на роботі. Стандартно строк подання такого позову обмежується 1 місяцем, однак у зв’язку із запровадженням карантину цей строк продовжується на увесь період карантину.

Читайте також: 

«Пропозицій багато, а жити немає кому». Як змінились ціни на оренду квартир у Вінниці

Хто «піднявся» на карантині? Запитали у вінницьких підприємців та експертів

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.