Єдність лісових велетнів на Вінниччині: чому зубри збираються у великі стада в холодну пору року

Лариса ОЛІЙНИК

З настанням морозів поодинокі зубри залишають лісові хащі й об’єднуються у великі згуртовані стада, а часом навіть виходять ближче до людських поселень. Подібне явище мешканці області можуть спостерігати восени та взимку на Вінниччині.
Така зимова поведінка — це не випадковість, а продумана стратегія виживання. Про це читайте далі.

З настанням морозів та появою першого снігу в лісах України, зокрема й на Поділлі, де мешкає одна з найбільших популяцій європейського зубра, можна спостерігати дивовижне явище. Поодинокі самці та невеликі сімейні групи, які влітку тримаються відокремлено, об’єднуються у великі стада. Днями, в урочищі Курилівка на Вінниччині, знову зафільмували численне стадо зубрів. Тварини вийшли на відкриту ділянку поблизу лісу.

Така поведінка — не випадковість, а виважена еволюційна стратегія, що допомагає цим величним тваринам пережити найскладніший період року.

Захисне коло, де телята всередині

Головна причина зимового об'єднання полягає у спільному пошуку та добуванні їжі. Влітку ліс щедрий на траву, листя та молоді пагони, тому тваринам вигідно розосереджуватися, щоб не конкурувати за ресурси. Взимку ж основний раціон зубрів складається з кори дерев, сухих гілок, жолудів та сухої трави, яку доводиться викопувати з-під товстого шару снігу. Коли багато тварин рухаються разом, вони розбивають глибокий сніговий покрив своїми масивними тілами та копитами. Це значно полегшує доступ до корму для всього стада, особливо для молодняка, якому самотужки важко впоратися зі сніговими заметами.

Окрім харчування, велика група забезпечує надійний захист від хижаків. У зимовий період вовки також збираються у зграї та стають більш активними, виходячи на полювання за великою здобиччю. Для одного зубра зустріч із вовчою зграєю становить серйозну небезпеку, але велике стадо здатне дати потужну відсіч. У разі загрози дорослі особини стають у захисне коло, ховаючи телят усередині, і спільно відганяють нападників.

Не менш важливим фактором є збереження енергії під час пересування. Прокладати шлях у глибокому снігу — надзвичайно енерговитратне завдання, а взимку кожна калорія має вирішальне значення. У стаді зубри рухаються ланцюжком, ступаючи слід у слід за вожаком. Цікаво, що у зубрячих стадах панує матріархат, стадо очолює досвідчена самиця, яка веде за собою інших. Найсильніші дорослі тварини по черзі прокладають стежку, тоді як слабші та молодші йдуть позаду вже второваним шляхом, економлячи життєво необхідні сили.

Також у холодну пору року поблизу людських поселень чи лісництв облаштовують спеціальні підгодівельні майданчики. Лісівники викладають туди сіно, зерно та коренеплоди. Природно, що ці місця стають точками тяжіння для всіх зубрів округи, де вони збираються разом, щоб скористатися допомогою людей у суворі морози.

Таким чином, зимові стада зубрів — це прояв високої соціальної організації та взаємодопомоги у дикій природі. Об'єднуючи зусилля, ці стародавні мешканці європейських лісів успішно долають холод, голод та небезпеки, щоб навесні знову повернутися до звичного ритму життя.

Найбільша популяція зубрів — на Вінничині

Європейський зубр — найбільший наземний ссавець Європи та червонокнижна тварина. Для Вінниччини ці велетні особливі, адже саме в нашій області сформувалася одна з найчисельніших популяцій цього виду в Україні.

Історія повернення зубрів у наші ліси розпочалася у 1979 році. Тоді на Вінниччину з Волині привезли шістьох тварин — чотирьох самиць і двох самців. Завдяки охороні, догляду та підгодівлі популяція поступово збільшувалася.

За даними зимового обліку 2023 року, у лісових угіддях Вінниччини нарахували 117 зубрів. А вже у 2026 році, за інформацією, яку надали лісівники, їхня кількість сягнула 140 особин. Тварини мешкають на території близько 18 тисяч гектарів.

— Нині зубри мешкають на території приблизно двадцять тисяч гектарів,— розповів єгер Олександр Сіваченко. — З них 11 тисяч гектарів це — лісові угіддя, решта — польові угіддя, що межують з лісовими масивами. Тварини почувають себе тут добре.

Зубри можуть жити до 30 років. Щоб стежити за станом популяції та рахувати тварин, лісівники використовують фотопастки, дрони й спостереження з бінокля.

Попри повільні рухи та спокійний вигляд, зубри залишаються дикими й сильними тваринами. Тому, якщо зустрінете їх у лісі чи поблизу дороги, не намагайтеся наблизитися заради фотографії, годувати або лякати стадо. Найкраще спостерігати за ними на безпечній відстані.

Читайте також:

Десятки зубрів вийшли на відкриту місцевість: на Вінниччині зняли вражаюче відео

Екзотичні делікатеси: як на Вінниччині вирощують королівські креветки, равлики та раки

Подякуй журналістці гривнею