Слідами червонокнижних зубрів. Єгер Олександр Сіваченко про тварин, яких доглядає сорок років

Єгер Олександр Сіваченко

• Вінницька популяція зубра залишається найбільшою в Україні. Заслуга в цьому — насамперед лісівників, які доглядають червонокнижних велетнів.
• Старший єгер філії «Вінницьке лісове господарство» Олександр Сіваченко про зубрів знає все.

Вінницькі лісівники провели облік зубра європейського. Торік на цю пору було 117 особин. В цьому році — 125. Вінницька популяція зубра залишається найбільшою в Україні. Заслуга в цьому — насамперед лісівників, які доглядають червонокнижних велетів. Про це повідомили у Центрально-Західному міжрегіональному управлінні ЛМГ.

Таку велику за чисельністю популяцію на Вінниччині вивели всього лише з шести голів. Чотирьох самиць і двох самців привезли до цих угідь в 1979 році з мисливського господарства «Цуманське», що на Волині. Тоді там налічувалося 270 голів зубрів, а в наших угіддях — жодного. 

 Протягом 45 років фахівці мисливського господарства разом з лісівниками докладають чимало зусиль, щоб відновити і врятувати зникаючих червонокнижних.

Єгер Олександр Сіваченко

Старший єгер філії «Вінницьке лісове господарство» Олександр Сіваченко про зубрів знає все. Він розуміє «мову» тварин і лісу, пише історію вінницьких зубрів. На особливому місці у нього саме ці рідкісні велетні. На одній хвилі із зубрами Олександр Іванович уже майже 40 років.

20-річним юнаком Сіваченко прийшов до лісу — охороняти братів наших менших. Про труднощі він розповідати не любить. Але для збереження всього живого, що є в лісі, лісівник докладає титанічної праці.

— Нині зубри мешкають на території приблизно двадцять тисяч гектарів,— розповідає Олександр Іванович. — З них 11 тисяч гектарів це — лісові угіддя, решта — польові угіддя, що межують з лісовими масивами. Тварини почувають себе тут добре.

За словами єгеря, червонокнижних тварин не просто побачити — більшу частину дня зубри сплять або дрімають. 

— Ми завжди знаємо приблизне місцезнаходження стада, та іноді воно стоїть в таких ділянках, куди не просто зайти, — пояснює Олександр. — Вранці і ввечері зубри виходять на спеціальні майданчики, аби погодуватися, а потім шукай вітру в полі. Взимку дорослі зубри ховають молодняк всередину стада — так гріються. Навесні самки приводять зубренят, тому знаходяться окремо від стада.

Небезпека для зубрів — браконьєри

Головна небезпека для зубрів — браконьєри, з тепловізорами, сучасними рушницями з глушниками, на джипах.

Браконьєри ніколи не давали спокійно жити працівникам лісових господарств. Особливо тих, де є чим поживитися. Крім зубрів у вінницьких лісових угіддях є олені плямисті, козулі, дикі кабани, зайці, іноді сюди заходять і лосі. Аби вберегти тварин, щоночі угіддя патрулюють озброєні єгеря і мисливствознавці. 

Олександр Сіваченко не боїться стати на захист зубрів. Хоча ситуація іноді стає смертельно небезпечною і для нього, і для зубрів. Так було в недалекому минулому, коли браконьєри з міліцейськими погонами безжально розстрілювали в калинівському лісі червонокнижних.

— На моєму віку також траплялося чимало чорних мисливців. І менти у нас тут стріляли зубрів, і багатії влаштовували сафарі, — розповідає євгер. — У скількох рейдах я був, скількох браконьєрів переловив, а скільки зброї вилучив і здав, не перелічити. Не вішаю собі медаль на груди, але якби не я, то зубрів у нас вже давно би не було. Як їх нестало на Волині, звідки 45 років тому були привезені наші зубри.

30 січня 2016 року біля села Требухи Літинського району нашої області втопили 15 молодих і дужих зубрів. Чи у тих, які трьома кулями впритул 29 вересня 2012 року в Уладівському лісництві ДП «Хмільницький лісгосп», біля села Матяшівка, вбили молоду самку — маму новонародженого зубрика Тарасика. Старший єгер Сіваченко забрав малечу додому і намагався виходити.

— Бідне ходило навколо місця, де вбили маму і не знало, що йому робити. Я пожалів його. Подумав, корова є, молочко буде, то й посадив в машину і забрав додому — ділиться Олександр Сиваченко.

Збільшення чисельності зубрів

На збільшення чисельності зубрів, крім природоохоронного статусу, впливає якісний догляд фахівців, охорона, забезпечення водопоєм, підгодівля тварин, здійснення  усіх біотехнічних заходів. Звісно, є об’єктивні фактори — старіння зубрів, природна смертність, які теж щороку забирають кілька особин.

За минулі роки 34 вінницьких зубри переїхало в різні куточки нашої країни — у мисливські угіддя Чернівецької, Львівської, Волинської, Івано-Франківської областей. Їх переселяють з метою збереження виду, для регулювання оптимальної щільності, яка на Вінниччині становить п’ять особин (при нормі три) на 1000 га угідь.

Наказом Міністра Міндовкілля затверджено «План дій щодо збереження та відтворення зубра в Україні». Лісівники Вінниччини давно чекали такого документа. Виконання плану дій зі збереження зубра червонокнижного допоможе збільшити його чисельність на території України.

Читайте також:

Найбільша популяція червонокнижного зубра проживає в лісах Вінниччини

У лісах Вінниччини збільшилася кількість кота лісового. Що відомо про цю рідкісну тварину?

Що ви знаєте про вінницьких тварин? Тест від «20хвилин»

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.