Зошити смерті. У Вінниці школярам продають книжки за мотивами аніме, заборонені за кордоном

Вінничанка Євгенія розповіла, що її неповнолітній син купив в одному з магазинів книжку під назвою «Death note» (зошит смерті — англ.). Жінка зазначає, що в цій книжці детально описано, яким чином можна покінчити життя самогубством. Про це вона повідомила у телеграм-каналі «Вінниця безпечне місто».

— У книзі детально описано, як і в який час потрібно скоїти суїцид або вбивство і за такий вчинок дитина не буде покарана, не потрапить ані в рай, ані в пекло, — розповідає Євгенія.

Жінка стала свідком, як протягом 15 хвилин в той магазин прийшла дюжина дітей, аби придбати «Зошит смерті».

— За 15 хвилин, що ми були в магазині, прийшли 11 дітей віком від 8 до 15 років, щоб купити саме цю книжку. Найжахливіше, що власниця магазину — дитячий психолог. Спочатку вони ламають психіку дітей, а потім їх лікують. Ось і бізнес. Ніхто про дітей не думає! — наголосила вона.

Євгенія просить всіх батьків звернути на це увагу та провести бесіди з дітьми, адже після таких «наглядних» інструкцій, діти, ймовірно, будуть накладати на себе руки.

— Таких продавців потрібно карати. Я подала заяву в поліцію, але кримінальне провадження не відкрили! — обурена вінничанка.

«Зошит смерті» — що це?

Серія японських коміксів «Зошит смерті» публікувалася в щотижневому журналі манги Weekly Shonen Jump з грудня 2003 року до травня 2006-го. Всього вийшло 108 розділів, які об'єднали в 12 книг.

Сюжет розгортається навколо японського школяра Ягамі Лайта. Одного разу йому в руки потрапляє незвичайний зошит — магічний артефакт, створений для вбивства людей. Відтак Ягамі вирішує перевірити, як працює зошит, і вписує туди ім'я одного злочинця. Буквально через кілька секунд після запису той помирає від серцевого нападу. Тоді головний герой вирішує врятувати світ від зла та жорстокості і стає винуватцем цілої серії вбивств.

Цю мангу екранізували. Однойменний аніме-серіал виходив у Японії в ефірі місцевого телебачення з червня 2006 року. Згодом стрічку показували і в інших азійських країнах, а наприкінці 2000-х серіал вийшов на екрани в США та Європі.  

Варто зазначити, що цей проєкт представляли і на Брюссельському міжнародному фестивалі фільмів у жанрі фентезі, наукової фантастики і трилерів. Стрічка заробила в кінотеатрах майже 30 мільйонів доларів і отримала високі оцінки як від критиків, так і від глядачів. На сайті Rotten Tomatoes її рейтинг складає 78% та 85% відповідно.

Заборона через самогубство

«Зошит смерті» заборонили в кількох країнах світу. Зокрема, на початку 2005-го року адміністрація школи в Шеньяні (КНР) виявила, що студенти виготовляють власноруч такі зошити, куди потім записують імена знайомих, ворогів та вчителів. Заборона була розроблена для захисту «фізичного і психічного здоров’я» студентів від матеріалу, який «вводить в оману невинних дітей та спотворює їх розум».

Журналіст NEO Magazine Джонатан Клементс в своєму матеріалі припустив, що китайська влада діяла частково проти «забобонів», але також проти незаконних піратських копій Death Note.

А ось наприкінці квітня 2013 року російські активісти звернулися з вимогою до президента Росії щодо заборони манги та аніме на території їхньої країни, оскільки такі твори негативно впливають на моральному та психологічному стані дітей. Приводом для цього звернення стало самогубство 15-річної мешканки Єкатеринбурга в лютому 2013-го року. В кімнаті дівчинки знайшли чотири томи манги «Зошит смерті». Через це слідчі назначили експертизу, аби з’ясувати чи є зв'язок між самогубством дівчинки з даною літературою.

Аніме — мультики для дорослих

Психологиня Наталія Лукашенко вже тривалий час працює з дітьми та підлітками. Журналістам «20 хвилин» вона розповідає, що часто помічає, як підопічні обговорюють та програють побачене в аніме, а також намагаються наслідувати улюблених персонажів.

Фахівчиня наводить елементарний приклад — аватарки в соцмережах.

— Дуже часто діти ставлять у своїх профілях «іконки» з улюбленими персонажами, таким чином вони підкреслюють свої вподобання та бажання наслідувати цих героїв. Діти хочуть мати такі ж риси характеру, здібності, зовнішність чи просто ідентифікують себе схожими на того чи іншого протагоніста, — каже Наталія Лукашенко.   

Ми запитали, чому підлітки дедалі частіше захоплюються жанром аніме. Психологиня пояснює, що в першу чергу приваблює дітей в цих мультиках нестандартність персонажів та сюжету.

— У підлітковому віці діти намагаються стати індивідуальністю і всіляко це підкреслити, а також зрозуміти, чим відрізняються від інших людей. А разом з тим діти намагаються знайти себе в житті. Аніме ж дозволяє підліткам вирішити цю задачу і при цьому знайти друзів за інтересами, — пояснює Наталія Лукашенко. — Незважаючи на те, що аніме розраховане на дорослих глядачів, головний герой — це підліток зі своїми проблемами та переживаннями, а також розчаруванням. Як правило, він виступає в ролі борця за справедливість, а тому це дуже відгукуються дітям, які схильні до підліткового максималізму. Підлітки просто ототожнюють себе з цими героями.

Наталія Лукашенко підкреслює, що аніме, як і будь-яке інше мистецтво, впливає на внутрішній світ і психіку людей, а не лише підлітків.

— Аніме викликає емоції, змушує переживати за героїв, яких зображують досить імпульсивними та чуттєвими. Такі психотипи дуже близькі глядачам, а особливо підліткам, — каже психологиня і наголошує на тому, що психічно здорові люди з розвинутим критичним мисленням все ж можуть розрізнити реальність від фантазії, як би не співчували улюбленим персонажам.

Наталія Лукашенко зауважує, що більшість аніме призначене для людей, старших 20-ти років. Такий висновок можна зробити з присутніх в аніме сцен жорстокості, агресії, насилля та сексуальних стосунків.

— Для дітей такі сцени можуть стати травматичними хоча б тому, що в них не повністю розвинуте критичне мислення. Психічна травма може проявлятися згодом у вигляді роздратування, агресивної поведінки чи просто подавленого емоційного стану. Якщо дитина психічно здорова, не має схильності до депресивних розладів чи суїциду, має хороші стосунки з батьками та в цілому впевнена в собі, переглянувши аніме з якимось специфічним негативним сюжетом, може відчути дискомфорт. Але це не може спровокувати думки про суїцид.

Наталія Лукашенко також зазначає, що батькам обов'язково потрібно відслідковувати захоплення та вподобання своїх дітей, а також контролювати контент, який «споживають» їхні чада ще з раннього дитинства.

— Якщо ви помічаєте, що дитина зацікавилася чимось неоднозначним, перегляньте це разом і обговоріть побачене. Розпитайте, що найбільше сподобалося, який герой вразив вашу дитину і чому, а також дізнайтеся, чому персонажі так вчиняють. Якщо ж є якісь підозри стосовно негативного впливу на психологічний стан дитини, варто звернутися до спеціаліста та переключити увагу на якесь інше захоплення, — підкреслила Наталія Лукашенко.
 

Читайте також:

Зроблено дівчатами для дівчат. Вінницькі активістки запустили інформаційний чат-бот

За емоціями та інтонацією: провідні ІТ-компанії світу оцінили додаток, який розробили вінничани

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.