„Вода без життя в біосфері невідоме” – стверджував В.Вернадський.

Людині необхідно  приблизно в десять разів більше води,  ніж для пиття й приготування їжі. Недарма кажуть, що розвиток цивілізації можна вимірювати в літрах споживаної на душу населення води.  

Населення Землі за добу використовує 7 млрд. т води. Міський мешканець вживає в середньому до 200 л. протягом доби. Українці споживають в середньому близько 350 літрів води щодоби і вже через 15-20 років нас очікує дефіцит питної води, На сьогодні Україна забезпечена водою лише на 30-40 %, при цьому майже 300 населених пунктів отримують неякісну воду.

Найгірша якість води у Донецькій, Запорізькій, Луганській, Одеській та Херсонській областях. Незміними властивостями води залишаються  колір, смак, запах.  Прозорість питної води повинна  бути не менше 30 см. Забарвлення води, як і її каламутність є неприємною.

Безбарвна вода зустрічається рідко, наприклад,  в підземних водоносних шарах. Жовтий відтінок частіше за все свідчить про наявність у воді солі заліза, що утворюються в процесі того, що відбувається розкладання рослинних залишків. Надмірна кількість у воді солі сірчаної кислоти, характерна для мінеральних вод.

За твердженням,  Весвітньої організації охорони здоров’я більше 80 % відомих сьогодні хвороб пов’язано з незадовільною якістю питної води.  

Необхідно по-перше правильно вибрати воду для збереження, в першу чергу  власного здоров’я і по-друге використання води з користю без вмісту хімічних  домішків отруйних речовин.  

Людина завжди вживала ту природну воду, яка її оточувала. В часи, коли довкілля було чистим і природним, для організму людини не було розділення води на питну і не питну,  практично вода із всіх природних джерел була питною.

В 2003 році Генеральна асамблея ООН оголосила 2005-2015 роки Міжнародним десятиліттям дій „Вода для життя”. ООН фактично почало запроваджувати на Планеті надзвичайний водний стан на ХХI століття.

Пріоритетним в цьому плані є: подолання дефіциту води, оновлення та удосконалення систем водопостачання. Свідчить цьому:  Закон «Про питну воду” – 2005 року.  В доповненні до цього Закону МОЗ України в 2010 р. затвердило нові санітарно-гігієнічні вимоги до питної води. 20 жовтня 2011 року,  було підписано Закон України №3933-VI „Про внесення змін в Закон України” про Загальнодержавну програму „Питна вода України на 2006-2020 р.р.”.

Ця Програма передбачає упорядкування зон санітарної охорони джерел питного водопостачання на 2234 водозаборах, будівництво і реконструкцію водо забезпечення з використанням нових технологій. Адже, Україна за ступенем водозабезпечення населення займає одне із останніх місць серед країн Європи. Одна із причин цьому інтенсивне використання природної води, а відповідно і забруднення значно інтенсивніше, ніж в інших країнах.

Яка якість питної води?

Варто підкреслити, вживання води збіднено мінеральними речовинами, негативно впливає на  організм людини, обмін мінеральних речовин і води, підсилює виведення рідин із організму.

Використовувати чисту і якісну воду в бутлях, або отримати її на місці – в своїй кухні, Чому б не довірити водопровідну воду фільтру-очищувачу? Вугільні фільтри очищають воду тільки від декількох видів забруднень і  безсилі в боротьбі з мікробами. Плюсом є те, що вугільний фільтр поглинає з'єднання хлора. Вода стає чистішою і приємнішою  на смак.  Інакше, фільтр стане не очищувачем води, а джерелом її бактерійного зараження.

Існує ще шлях очищення води – це супер-пісок.

Розробка вчених Вей Гао дослідник з університету Райса  в Техасі вважає, що саме  пісок значно поступається дрібнозернистому по ефективності очищення води від патогенних мікроорганізмів, органічних забруднювачів і іонів важких металів. В той же час дрібний пісок, не дивлячись на кращі показники, значно уповільнює сам процес фільтрації.

Проте доктор Мойнаки Мажумдер (Mainak Majumder) з університету Монаш в Мельбурні, Австралія, іншої думки: ефективним в боротьбі з мікроорганізмами у воді постає графіт. Вчений наголосив: у випадку, коли багато гірничодобувних компаній здобувають графіт і переробляють велику кількість відходів, багатих ним, які і можуть бути використані саме  для очищення води.