«Зателефонували і сказали, що наш тепловізор врятував життя». Репортаж з волонтерського штабу

• За майже три місяці великої війни волонтери Тетяна Власюк та Олександр Царевський не мали жодного повноцінного вихідного.
• Завдяки цьому, а також багатьом іншим факторам, на фронт доставили 25 автівок, сотні військових отримали форму та захист, тисячі — ліки та їжу.
• Розповідаємо про вінничан в тилу, які рятують життя українців на фронті. 

Ми стоїмо у приміщенні, яке ще три місяці тому було офісом та магазином торговельної мережі з виготовлення бетону. Зараз про ті часи нагадують хіба що вивіски-вказівники під стелею: «Квітники», «Смітники бетонні», «Люки» тощо. Тепер, куди не подивись, тут всюди можна бачити високі стелажі, заповнені цінним для воєнного часу вантажем. 

— Тут у нас харчі… медицина… одяг… дитяче харчування… гігієна… тактична медицина і все, що стосується тактики… — проводячи нам екскурсію поміж стелажів, розповідає Олександр Царевський. — Тут ліхтарики… взуття… плитоноски… каски… форма… спальники та каремати… термуха… рушники…

До початку повномасштабної війни більшість знали Олександра, як організатора велоподій. Він і зараз не перестає бути частиною цієї спільноти. Ось тільки свої буденні маршрути йому довелося замінити на дорогу до волонтерського штабу, а набуті за довгі роки велосипедного життя контакти, використовувати задля допомоги армії. 

Олександр дарує нам наклейки з написом «Загартовані серця», і каже: «Це ми». Саме так називається їхня громадська організація, яка від першого дня війни робить усе від себе залежне, щоб хлопцям та дівчатам із ЗСУ було простіше боротися з російськими окупантами на фронті. 

Олександр Царевський

На кожен день волонтери мають цілий перелік задач. Сьогодні, серед основного, потрібно оплатити позашляховик, який привезуть з-за кордону, а також запакувати та відправити вантажівку з гуманітарним вантажем до одного із госпіталів нашої області. Олександр рушає на склад, де пояснює іншим волонтерам, що потрібно вантажити та в яких кількостях.

— Сьогодні відправимо багато «красівого», — говорить нам Олександр, перекладаючи коробки з американськими медичними розхідниками на піддон. 

Волонтер увесь час на телефоні: приймає замовлення, щось відправляє, з кимось радиться, когось консультує. Потім перемикається на реальність, відповідає на кілька наших питань і знову: «Алло, значить потрібно…».

— Коли почалася велика війна, я швидко позакривав свої нагальні питання та збирався йти до військкомату. Але мені зателефонувала Таня, сказала, що я потрібен в штабі, — розповідає Олександр Царевський. — Вона дала мені якийсь список. Я й почав працювати з доступним мені ресурсом: щось «колядував», щось купував за прийнятною ціною, а щось взагалі видавали на хрестик. У піковий період на мені висіло близько 150 тисяч боргу, але, дякувати Богу, закрили… Потім Таня дала задачу займатися питаннями забезпечення харчуванням. І чомусь вирішила, що я великий логіст. 

— І правильно вирішила, — втручається у розмову засновниця штабу Тетяна Власюк. Допомогою армії вона займається з далекого 2014-го. Тетяна говорить, що вже за кілька тижнів до початку повномасштабної агресії було стійке відчуття, що велика війна таки неминуча. І що цього разу все буде набагато гірше, ніж вісьмома роками раніше. Тому й почала завчасно готуватися: забезпечила підшефних аптечками, зокрема у Маріуполі, зібрала команду однодумців.

— Впродовж трьох останніх місяців наша команда створювалася на колінці. Та як же я пишаюся цією командою. Вона робить усе, що може і навіть більше, — продовжує Тетяна. — Я намагаюся доносити до людей, що ми спимо по три-чотири години на добу. За увесь цей час ми мали лише шість вихідних, тобто днів, коли ми не приходили сюди, але були на телефоні. На превеликий жаль, ми не можемо забезпечувати усіх. За це на нас ображаються. Але ми маленькі. Ми фізично не можемо працювати на рівні з великими фондами. 

Тетяна Власюк

Крім керування штабом, Тетяна займається ще й закупівлею та доставленням дороговартісних речей. Таких як тепловізори та автівки. Волонтерка говорить, що саме ці речі наразі є найбільш пріоритетними в їхній роботі. Під час нашого візиту в штабі лежало три тепловізори, а на сусідньому СТО ремонтували та фарбували кілька позашляховиків. Незабаром усе це відправлять у надійні руки наших захисників та захисниць. 

— Днями мені зателефонували вінничани, які зараз на нулі, і сказали, що наш тепловізор врятував їм життя. Це дуже мотивує робити більше і якнайкраще, — розповідає волонтерка. — Жодна річ не виїжджає з нашого штабу, якщо на неї не гляне професіонал: теплаки, приціли, ліки, джгути та все інше… Тому що це життя наших бійців. 

За день в штаб у середньому надходить 10-15 заявок від військових. Волонтери кажуть, що їм часто телефонують «погорільці», по позиціях яких прилетіли, наприклад, «гради», спаливши всі їхні речі. Тоді вінничани починають вантажити машину з формою, взуттям, тактичною медициною, ліками, їжею тощо.

Працюють, кажуть вони, переважно в східному напрямку, і лише на «нульові» позиції або деокуповані населені пункти. У мирних містах, вважають волонтери, є кому піклуватися про населення та військових. 

— Ми розуміємо, що багато людей зараз хочуть допомогти армії, тому починають займатися самодіяльністю: роблять броню з ресор, турнікети з бозна-чого. Та, будь ласка, не везіть цей мотлох. Це не лише не допомагає, але й шкодить. У нас є хлопчик, який через саморобний турнікет залишився без кінцівки, — говорить Тетяна Власюк. — Якщо ми любимо наших захисників і хочемо, щоб вони поверталися живими та неушкодженими, значить мусимо відправляти їм лише якісні та сертифіковані речі. 

Як підтримати фонд?

Безготівкові платежі:

IBAN: UA373026890000026005055373702

Отримувач: ГО «Загартовані серця»

Код ЄДРПОУ: 44849741

Призначення платежу: Благодійна допомога військовим

Карткові рахунки:

4149629350632006 — (гривня, ПриватБанк, Тетяна Хитра)

5375411408173537 — (гривня, Монобанк, Тетяна Хитра)

5375419907397309 — (euro, Дмитро Хитрий)

5375418811231448 — (usd, Дмитро Хитрий)

Карткові рахунки на окремі потреби:

Для організації функціонування волонтерського центру (паливо для кар-навантажувачів та автівок що розвозять допомогу по області, викачка вигрібних ям тощо):

4149629318365814 — (гривня, Юрій Синільник)

Паливо та організація логістики для доставлення придбаних автівок із Європи для потреб ЗСУ:

5168757401534278 — (гривня, Олександр Царевський)

PayPal

[email protected]

SWIFT

Реквізити SWIFT єврової картки (EUR):

Beneficiary (Бенефіціар):

IBAN: UA283220010000026209326504279

Account No: 26209326504279

Receiver: KHYTRYI DMYTRO

Account with Institution (Банк Бенефіціара):

Bank: JSC UNIVERSAL BANK

City: KYIV, UKRAINE

Swift code: UNJSUAUKXXX

Details of payment (Призначення платежу):

charitable assistance to the army

Реквізити SWIFT доларової картки (USD):

Beneficiary (Бенефіціар):

IBAN: UA063220010000026200326488297

Account No: 26200326488297

Receiver: KHYTRYI DMYTRO

Account with Institution (Банк Бенефіціара):

Bank: JSC UNIVERSAL BANK

City: KYIV, UKRAINE

Swift code: UNJSUAUKXXX

Details of payment (Призначення платежу):

charitable assistance to the army

Читайте також:

«Мені вже не було що втрачати». Мати Максима Купрійчука вивезла тіло сина з-під Херсона у багажнику

«Усе життя умістилось в одну валізу». Про окупацію та виїзд розповів переселенець з Херсону

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.