«Врятувати черепаху». Як вінничани випускали з сіток здобич браконьєрів біля Фестивального

Олексій Назаренко з другом побачили риболовну сітку на Південному Бузі

Під час сплаву Південним Бугом увагу двох друзів привернула червоновуха черепашка, яка, здавалося, зупинилася на одному місці й не могла поворухнутись. Виявилось, що вона потрапила у пастку — риболовну сітку. Не гаючи часу, чоловіки кинулись на порятунок…

Браконьєрство, на жаль, залишається великою проблемою з року в рік. Профільні структури й громадські організації намагаються їм протидіяти, але кількість нечесних рибалок особливо не зменшується. Що робити, коли ви стали свідками браконьєрства, куди звертатися і чим закінчилася історія черепашки — далі у матеріалі. 

Не було часу на зволікання

— Це сталося вранці 5 травня, — пригадує вінничанин Олексій Назаренко. — Того дня ми з моїм другом на надувному човні пливли на острів Фестивальний, а потім мали підплисти до мосту. Коли рухались вздовж очерету, побачили червоновуху черепаху, яка зависла на одному місці. Підпливли ближче й зрозуміли — хтось там встановив сітку.

Чоловікам досить швидко вдалось визволити черепашку, та, виявилось, що вона там не одна. Врятувати ж інших жертв браконьєрів було значно складніше.

— У нас із собою не було ножів чи чогось подібного, — продовжує розповідати Олексій. — Тому ми запам’ятали це місце, вибрались на берег, залишили човен у якомусь похоронному бюро й поїхали до мене додому за ножем та посвідченням.

Чоловік мав спеціальне посвідчення громадського інспектора Рибоохоронного патруля.

— Воно нам тоді так і не знадобилось, а наразі я віддав його на поновлення, — пояснює вінничанин і пригадує, як разом з організацією «Лютич», членом якої він є, вже допомагав Рибоохоронному патрулю ловити браконьєрів у Могилів-Подільському. — То ж ми повернулися на Буг і почали діставати ту сітку. Вона була десь 15 метрів. А  з неї нам вдалось врятувати, напевно, рибин 10, серед яких сом... Ну і, звичайно, та черепаха.

Олексій Назаренко додає, що через поїздку за ножем, «рятувальна операція» тривала кілька годин, але браконьєри все ж свою «здобич» забрати не встигли.

— Спочатку ми не бачили біля тих очеретів людей, але коли припливли вдруге, то звернули увагу на чоловіка, який, побачивши ніж, уважно за нами спостерігав хвилин з 20, — зазначає він. — Також там були й інші чоловіки, які дивились, що ж ми робимо. Та, звичайно, говорити про те, чи це вони встановили сітку чи ні — я не можу.  

Недобросовісні рибалки можуть встановлювати такі сітки, щоб зловити рибу як для себе, так і на продаж. Підтвердженням останнього може бути досить великий розмір сітки. 

— Варто пам’ятати, що зараз триває нерест риб, ловити їх заборонено, — говорить Олексій Назаренко. — Щобільше, коли я опублікував допис про цю історію, мої друзі й знайомі писали, що в центрі міста взагалі такі сітки не ставлять. Отже, це був хтось, скажемо так, надто сміливий. Бо браконьєри зазвичай обирають віддалені місця, наприклад, десь на виходах з міста….

Порушень вистачає

За словами голови Вінницької обласної громадської організації риболовів «Велес» Вадима Семенця, подібні історії браконьєрства стаються досить часто.

— Наша громадська організація займається моніторингом браконьєрства. Можу сказати, що найчастіші випадки пов’язані саме з рибальством із забороненими знаряддями лову, тобто, за допомогою «драчів», сіток, — повідомляє Вадим Семенець. — Також відбуваються порушення правил спортивної та любительської риболовлі. Це коли рибаки перевищують дозволену кількість знарядь для риболову (мають більше ніж дозволено вудочок і спінінгів). А ще часто трапляються випадки, коли рибаки перевищують кількість добової норми вилову риби. 

І хоч ситуація з браконьєрством у нас досі сумна, певні зрушення таки помітні. 

— Зараз люди все ж стають більш свідомими, — переконаний він. — Також є громадські організації і значно краще працює наша Рибінспекція...

Складають протоколи й виписують штрафи

Рибоохоронний патруль Вінниччини постійно відстежує правопорушення законодавства  у сфері охорони водних біоресурсів.

Скажімо, за квітень інспектори зафіксували 183 порушення зі збитками на 77 тисяч гривень, а за період з 26 квітня по 5 травня — 41 правопорушення.

«Так, складено шість протоколів за частиною четвертою статті 85 КУпАП (рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову), 29 — за частиною третьою статті 85 КУпАП (порушення правил рибальства) та один за частиною першою статті 88-1 КУпАП (незаконне придбання чи збут водних біоресурсів), — читаємо на facebook-сторінці патруля. — Також оформлено 5 актів виявлення та вилучення безхазяйного майна». 

За їхньою інформацією, у порушників загалом конфіскували 107 кілограмів риби та вісім одиниць заборонених знарядь лову: «драчі», сітки, хватки, раколовки.

Інспектори виписали штрафів на 2 261 гривню.

— Збитки, нанесені рибному господарству України, склали 17 544 гривень, — йдеться далі у дописі. 

Як говорив нам Олексій Назаренко, зараз триває нерест. А за повідомленням Вінницького рибоохоронного патруля, останнім часом вчені стурбовані тим, що фізіологічний стан риб, мальків і ікри погіршився.

«Виживання ікри за останні 30 років в середньому знизилося на 50−60%, — зазначають інспектори. — Ось чому необхідно дбайливіше ставитися до риб, що нерестяться, і дотримуватися термінів заборони на риболовлю, встановлених органами рибоохорони. Відповідно до частини третьої статті 85 КУпАП, за незначне порушення Правил рибальства, як то вилов риби дозволеними знаряддями у недозволених місцях, передбачене попередження або накладення штрафу на громадян від 34 до 170 гривень, на посадових осіб — від 170 до 510 гривень».

За грубе порушення правил рибальства (наприклад, за рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел), додають вони, передбачений штраф 340−680 гривень з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, а на посадових осіб — 510−850 грн також з конфіскацією.

«Залежно від ступеня завданих збитків, за грубі порушення передбачена також кримінальна відповідальність — штраф 3400−6800 гривень або позбавлення волі строком до трьох років з конфіскацією знарядь і засобів лову, та незаконно добутих водних біоресурсів, — читаємо далі. — Крім штрафу за незаконний вилов, правопорушнику нараховується ще й розмір завданої шкоди внаслідок незаконного добування або знищення цінних видів водних біоресурсів, незалежно від їх розміру та ваги. Так, компенсація за один незаконно виловлений екземпляр судака становить 510 гривень, сома — 425, щуку — 340, коропа — 306, білого амура, товстолоба — 255, плітку, синця — 85, карася, окуня і верховодку — 17, ляща — 170 гривень, лина — 119 гривень, краснопірку — 68 гривень, підуста — 34 гривні». 

Ви свідок?

Якщо ви стали свідком браконьєрства або порушень закону у сфері охорони водних біоресурсів, обов'язково потрібно про це повідомити.

— По закону, хто доторкнувся до сітки й тягне її, той і вважається її власником. Навіть якщо при цьому людина мала найсвітліші помисли, — застерігає Вадим Семенець. — Тому потрібно звернутися до рибоохоронного патруля (0680183752, 0730048606) або до Державної екологічної інспекції (0432560647). 

Також можна звернутися до поліції чи до громадської організації риболовів «Велес». 

Наостанок Олексій Назаренко, який, нагадаємо, мав посвідчення громадського інспектора, додає, що справді за правилами вони мали викликати на місце Рибоохоронний патруль, але зволікати не могли.

— Проблема в тому, що в рибоохоронному патрулі є певна процедура. Люди там хочуть і намагаються працювати, звичайно, але сама процедура є досить бюрократична: вони мали приїхати на виклик і самі зняти сітку, потім шукати браконьєрів, але з цим теж не все так просто, — каже вінничанин. — Ми, можливо, діяли не так, як повинні були, але вся риба й та черепаха могли просто померти!

Фото й відео надав Олексій Назаренко

Читайте також:

«З миру по нитці»: чим у Вінниці завершився благодійний зоочелендж «Дай5»?

Програміст чи тракторист? Ми зібрали ТОП-10 найбільш оплачуваних вакансій

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.