Проєкт «З міста в село». Як карантин допоміг реалізувати ідею вінничанину Андрію Федику

Вінничанин Андрій Федик разом з родиною

Андрій Федик розповідає, що ідея створення проєкту «З міста в село» прийшла до нього давно, ще в дитинстві. Будучи хлопчиком він мріяв, що в селі колись почнуть ходити трамваї. А потім поступово почав збирати інформацію та досвід розвитку сіл в інших областях та країнах світу.

— Я ще з дитинства мріяв, щоб село було заможнім, багатим. В нас там така гориста місцевість, я в дитинстві  сидів на Лисій Горі і мріяв: «А можливо колись в нас буде трамвай ходити». Зрозуміло, шо ці мрії захмарні, але вони були з дитинства. І там, протягом всього життя я збирав інформацію з усього світу, як живуть села в інших країнах, як відбувається організація туризму, як відбувається організація кооперативів, по різним напрямкам, — каже він.

«Якщо не зробити це зараз, то завтра буде пізно»

У 2019 році чоловік помітив тенденцію вимирання українських сіл. Тому діяти почав швидко.

— Я взяв цифри, взяв основні фактори, які впливають на кількість людей в селі. Це кількість людей, яка залишає село, їдуть в напрямку великих міст, за кордон. Враховував кількість школярів, які вчаться в старших класах зокрема. Також це кількість людей, яка помирає. На жаль, на сьогоднішній день, смертність достатньо висока, — каже Андрій Федик.

За його словами, на початку минулого століття населення в селі Велика Кісниця сягало десяти тисяч людей.

— А зараз 2500, але на папері. Насправді, населення менше через те, що багато людей перебуває за кордоном, — зізнається він і згадує, як вслух у 2019 році промовив: «Так, стоп, набридло». — Тому що я порахував і побачив, що села настільки швидко помирають, що якщо зараз не почати щось робити, то завтра вже буде пізно.

Саме з того моменту й зародився проєкт «З міста в село». Чоловік перевірив в інтернеті, чи немає більше ні в кого такої назви і почав реалізовувати свої ідеї у власному селі.

 — Враховуючи свій глибокий досвід проживання в селі, і взагалі, знаючи, що відбувається в селі, знаючи про ведення бізнесу, я вирішив створити такий проєкт саме в селі Велика Кісниця. Тут я народився і проживаю зараз з багатодітною сім’єю, — каже Андрій Федик.

«У село треба заходити комплексно»

Концепція проєкту «З міста в село» передбачає три основні складові. Андрій Федик розставив акценти на туризмі, молочарстві та вирощенні овочів. Таким чином чоловік хоче показати приклад для інших громад. Улюблений все ж — туризм.

— Щоб розпочати роботу, потрібно в село заходити комплексно. Я визначив три напрямки, серед яких і туризм. Село знаходиться на березі Дністра, з усіх сторін гориста місцевість, є певний колорит, кухня місцева. Зараз ми, до речі, за неї так взялися конкретно, щоб її відновити, осучаснити, зробити ще смачнішою їжу. Хочу, щоб в напрямку туризму гастрономічне враження було під номером один. Тому що, як правило, турист запам’ятовує те, що бачить, але на першому місці все ж таки це кухня, — розмірковує Андрій Федик.

Другий напрямок, який вже почали активно розвивати — це  овочівництво. Чоловік розповідає, що у Великій Кісниці селяни вже понад 70 років займаються вирощуванням овочів. Основний урожай —томати. Молочарство поки в стадії розробки, каже Андрій Федик.

Розвиваючи різні напрямки в селі, Андрій Федик хоче залишити людей в ньому, а також показати перспективу свого краю та перспективу роботи і життя на цій землі.

— Окрім того, я хотів би все ж таки створити такі умови, щоб оті жителі асфальту, — сміється Андрій Федик. — мали би бажання і можливість відчути, як це — жити в такому селі, якщо там є всі умови, певні, які хотілося б бачити. Тобто, я працюю над тим, щоб не тільки ті люди, які там проживають, залишились. А й ті, хто живе в місті, захотіли б жити в селі.

«Мене тягне в село»

Привабливим для людей може стати і зелений туризм. Андрій Федик вбачає в цьому понятті не лише роботу в городі, а й інші розваги. Він зізнається, що з міста повертається додому дуже натхненним.

— Ну, зелений туризм, це ж не тільки працювати в городі. Зелений туризм — це їздити на конях, на велосипедах, ловити рибу над річкою. Я об’їздив велику кількість країн в цьому світі. Зараз я більшу частину часу перебуваю у Вінниці, але в село повертаюсь завжди з таким натхненням, що не передати словами. Коли спускаюсь в яр, в мене постійно серце б’ється, ніби рік чи два не був тут. Тобто, наскільки тягне мене до нього.

Андрій Федик згадує свої студентські роки та практику за кордоном. Каже, що це був найважчий період для нього.

— Тому що тяга така була. Насправді, мої друзі вже проживають давно в Америці, Великобританії. А я не можу. Мене просто село це зловило і каже: «Іди сюда і ти маєш бути тут, і ти маєш щось робити», — сміється він.

Реалізація проєкту

Проєкт «З міста в село» започаткували у 2019 році, незадовго до пандемії коронавірусу. За той час, як багато підприємств зачинилися, не витримавши натиску кризу, у Великій Кісниці все ж вдалося отримати певні результати.

— Ми створили невеличкий кооператив. В тому році було сім чоловік в кооперативі. Це люди, яких ми об’єднали і вся їхня продукція продається у Вінниці на торговому майданчику. Так і називається магазин фермерських продуктів «Кісницькі овочі». Він уже рік існує в місті і успішно ми рухаємось вперед. Зараз працюємо над розширенням, працюємо над клієнтською базою. Маю на увазі оптовиків, тобто кафе, ресторани і тому подібне. Таким чином, наша ціль — створити майданчик, де ми можемо продавати, реалізовувати велику кількість продукції, — розповідає Андрій Федик.

Шалена конкуренція

За його словами, таким чином можна буде збільшити кількість учасників кооперативу. В Кісниці вузький спектр вирощення овочів — томат, огірок, баклажан, перець, редиска, цибуля. І якщо в минулому році в кооперативі було лише дев’ять учасників, то тепер їх 11.

Андрій Федик також наводить приклад, як карантин допоміг реалізувати ідею, а не зашкодити їй.

— Конкуренція, звісно, в цьому напрямку шалена. Спочатку ми планували працювати лише з оптовиками. Але коли вже почався карантин, то швидко прийняли рішення, що все ж таки нам треба робити майданчик роздрібної торгівлі. І саме в минулому році, на початку карантину виникла ця ідея. І ми літом її втілили, — згадує Андрій Федик. — Магазин має як мінімум пропрацювати на одному місці один рік і тоді вже можна побачити якісь плюси.

Фото з Фейсбук-сторінки Андрія Федика
 

Читайте також:

Джинсові килимки на ткацьких верстатах або що таке апсайклінг по-вінницьки

Робить фотокамери з бляшанок і протигазу: про пінхол-зйомку фотографа Олексія Кібкало

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.