«Акордеон може звучати по-сучасному»: доводить 10-річний вінничанин Артем Пазюк

Артем Пазюк грає на акордеоні, цимбалах та піаніці

Щорічний мистецький фестиваль-конкурс «Grandfest» цього лютого проходив дистанційно. Серед інших в ньому взяв участь 10-річний Артем Пазюк, вихованець Вінницької дитячої школи мистецтв «Вишенька». Він зіграв на акордеоні й виборов І місце в номінації «Народні інструменти». 

— Артем займається музикою вже четвертий рік, — розповідає його мати Анастасія Пазюк. — Обрали цей вид мистецтва, бо вся наша сім’я з ним так чи так пов’язана: тато Артема співає, а я раніше займалась бальними танцями. Тому ми вирішили направити в цю сторону й дитину.

За її словами, вони з чоловіком підтримують всі творчі починання сина, бо бачать, як це йому подобається.

— Я завжди запитую сина, чи хоче він продовжувати займатись музикою, — каже вона. — Важливо, щоб йому ці заняття приносили задоволення.

Спочатку хлопець хотів навчитися грати на гітарі, та коли прийшов до школи мистецтв, йому запропонували спробувати акордеон.

— Артем погодився, бо любить пробувати щось нове й не боїться експериментів, — ділиться його мама. — Крім того, він займається ще народними танцями й там у колективі грає на інших музичних інструментах. Спочатку це були цимбали, потім акордеон і піаніка, також він вирішив навчитись грати на скрипці...Йому дуже подобається музика й він відкритий до нового. А ми намагаємось йому з цим допомагати.

Дарує позитивні емоції

Анастасія Пазюк переконана, що заняття в гуртках позитивно впливають на розвиток дітей, покращують їхні навички спілкування та полегшують соціалізацію.

— Та найголовніше для нас зараз те, що син не проводить весь вільний час в інтернеті, — зазначає вона. — Музика допомагає йому відволіктись від віртуального світу й відпочити від комп’ютера й телефона. Знаю, що багато дітей не займаються в жодному з гуртків і лише сидять дома за уроками. На жаль, серед них є такі, які бояться виходити з дому. Тобто за карантин вони так звикли бути ізольованими, що вже не комфортно почувають себе серед людей.

А ще заняття музикою, на її думку, допомагають подолати стрес й емоційно відволіктись від новин і переживань, пов’язаних з карантином і пандемією. Гра на музичному інструменті може полегшити й навчання в школі.

— Так, поєднувати звичайну школу, музичну й ансамбль танців дуже складно, та невеликі музичні перерви протягом дня допомагають Артему перезавантажитись, — говорить Анастасія Пазюк. — Він зараз робить собі невеличкі паузи між підготовкою уроків, щоб пограти на акордеоні. Це насичує його приємними емоціями, що, своєю чергою, допомагає далі плідно працювати. 

Вона переконана, що постійне навчання без зупинок на творчість справді втомлює дітей.

— Гра на музичних інструментах позитивно впливає на моторику й роботу мозку. Музика вчить керувати почуттями й відчуттями, навіть коли є якісь невдачі в школі, до прикладу, погано написаний тест, вона може заспокоїти й допомогти перемкнути увагу на щось позитивне, — розмірковує мама Артема Пазюка, — Крім того, завдяки заняттям музикою дитина стає більш самостійною і організованою.

Дуже важлива підтримка батьків

Анастасія Пазюк розповідає, що за час карантину дуже багато часу провела разом із сином.

— Я фактично вже вивчила всі ноти, — сміється вона. — Коли вчителька давала завдання, то я намагалась бути присутньою, аби зрозуміти, що саме він має виконати та як. Знаючи, які помилки допускає мій син, я можу допомагати йому з  домашніми репетиціями й підготовкою до конкурсів.

Сам Артем також дуже відповідально ставиться до тренувань і розуміє, що без старань не варто сподіватися гарного результату.

 — Він сказав мені якось, що музика й танці йому справді до душі. Він свідомо розуміє, чим хоче займатися і що для цього потрібно, — каже наша співрозмовниця. — Та й з викладачкою нам пощастило. Навіть під час дистанційних уроків вона вказувала на помилки й давала важливі рекомендації. 

Вона додає, що дітям, які займаються взагалі без будь-якої допомоги, часто значно важче освоїти музичний інструмент. 

— Мені здається, що батьки мають направляти й підтримувати  своїх дітей, — каже Анастасія Пазюк. — В Артема, до прикладу, буває не все виходить з першого разу. Він через це засмучується і може відкласти акордеон в сторону. Тоді я пропоную йому зробити перерву, добре відпочити й згодом спробувати ще раз. Дуже важливо підтримувати дітей, коли в них щось не виходить, і навчити не здаватися після перших труднощів. А ще я порадила б батькам поважати вибір своєї дитини — це найголовніше.

Інші досягнення

До Вінницької дитячої школи мистецтв «Вишенька» Артем Пазюк прийшов у березні 2018 року. За цей час він встиг взяти участь не в одному конкурсі й отримати кілька відзнак.

У травні 2019 року маленький акордеоніст став лауреатом ІІ ступеня на міжнародному конкурсі «Фантастичні мрії» (місто Вінниця).

Того ж року він взяв участь у шкільному фестивалі «Веселі нотки» й концерті «Андріївські вечорниці». 

У 2020-му посів ІІІ місце на міському конкурсі «Кришталева нота», І місце на міжнародному конкурсі «GRAND FEST  SUMMER» у Кам’янці-Подільському, І місце на міжнародному фестивалі-конкурсі «Різдвяний ангел» у Хмельницькому та став лауреатом ІІ ступеня на міжнародному конкурсі «Простір майбутнього» в Києві.

Крім того, хлопець бере участь в різних концертах, які проводить мистецька школа «Вишенька» та відділ народних інструментів при ній. 

Універсальний інструмент

Викладачка Артема Тетяна Нечмоня розповіла журналістці «20 хвилин», що під час занять вони грають абсолютно різну музику: старовинну, класичну, джазову, музику в народній обробці й сучасну естрадну.

— Акордеон — це дуже універсальний інструмент. Це маленький оркестр в руках, — говорить вона. — Та, на жаль, у нас він не дуже популярний. У багатьох країнах Європи, де підтримують народне мистецтво й розуміють його важливість, акордеон цінується значно більше, ніж в Україні. 

Вона зізнається, що часто діти навіть не знають, як виглядає цей музичний інструмент.

— У нас більш популярні гітари, синтезатори й фортепіано, їх частіше згадують і показують по телевізору, — каже Тетяна Нечмоня. — Тому не дивно, що деякі діти навіть не знають, що таке акордеон. Раніше, ще до коронавірусу, ми їздили по різних школах, влаштовували концерти та знайомили дітей з народними інструментами. Крім бандури їм фактично нічого не було знайоме. Акордеон вони часто називали звичайною гармошкою...

На її думку, багато людей вважають акордеон та й інші народні інструменти пережитками минулого. Проте вони можуть бути справді сучасними й цікавими для теперішнього покоління. 

— Добре, що нас підтримує наша адміністрація. Директорка школи Тетяна Заїчко, викладачка-методистка вищої категорії класу баяна й акордеону, розуміє проблему як ніхто, — ділиться викладачка. — Адміністрація завжди радіє, коли вінницькі діти мають можливість навчатись, виступати й отримувати перемоги на різних конкурсах. Наша мистецька школа дуже креативна. У нас багато різних проєктів і ми намагаємось поєднувати різні види мистецтва. Наприклад, як народники ми, буває, співпрацюємо з театралами й танцівниками та готуємо спільні номери для деяких заходів.

Тетяна Нечмоня додає, що ще однією причиною невеликої популярності акордеону може бути його вартість. Цей музичний інструмент досить дорогий і не зі всіх країн-виробників можна його замовити. 

Це вбиває мистецтво

— Зараз нам справді важко, бо навчання музики онлайн — справа дуже складна, — ділиться викладачка. —  Дистанційне навчання просто вбиває мистецтво. І якщо зі старшими дітьми ще можна якось працювати, то з маленькими — це майже нереальне завдання. 

Вона пояснює, що для дітей, які тільки знайомляться з інструментом, особливо важливим є контакт з вчителем.

— Я ж маю прослідкувати, щоб кожен пальчик був на своєму місці, щоб правильно працювали кисті, щоб було потрібне положення рук, — пояснює вона. — Коли учні виконують твір, то через екран я чую лише один звук, а насправді ж там мають бути різні тональності й різна гучність. Також дистанційно не можна якісно відпрацювати стилістику…

Тетяна Нечмоня наголошує, що музиканту необхідна практика.

— Ми маємо грати з дітьми разом, щоб вони вчилися, щоб розуміли, де помиляються і що саме потрібно виправити, — каже викладачка. — Досягти хороших результатів онлайн важче в рази три, ніж під час уроків у класі. Та виходу в нас немає, працюємо онлайн, бо головне, щоб всі були здорові!

Гордість за учнів

За словами Тетяни Нечмоні, вона радіє всім досягненням свої маленьких музикантів, каже, що пишається кожною їхньою перемогою.

— Думаю, взагалі немає таких вчителів, яким байдуже до досягнень учнів, — каже вона. — Так, під час репетицій доводиться бути трохи суворою, але це важливо для результату. По завершенню конкурсу, я навіть запитувала в Артема, чи не ображається він на мене й мої зауваження. Сказав «ні», бо все розуміє. Взагалі, музика вчить багато що розуміти. Вона дуже корисна й виховує в дітях відповідальність, дисципліну та сумлінність.

Тетяна Нечмоня додає, що музика розвиває мислення, тому часто музиканти стають хорошими математиками. А ще це розвиває хороші людські якості.

— Музика впливає на нашу духовність, — переконана вона. — Я вам так скажу, людина, яка займається музикою ніколи не буде ображати тварин. У мене, до речі, в усіх учнів є домашні улюбленці. В Артема теж є такий вірний друг. Коли хлопчик грає, то він завжди поруч, уважно слухає й контролює, чи все правильно зіграно. 

Фото надала Анастасія Пазюк

Читайте також:

«Культурна ідентифікація». Чому вінничанка вирішила заспівати 120 народних пісень і де їх почути?

Рекорду бути! Юні вінничани намалювали 20 казкових сюжетів піском у прямому ефірі

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.