Вінничанка Ольга Петлюк вже давно займається дизайном прикрас і постійно перебуває в пошуках натхнення. Власне, карантин став причиною для створення проєкту «Art Map Ukraine», мета якого об’єднати майстринь з усієї країни і створити велике панно з зображенням України.
— У нашій сфері вишивальниці всі дуже згуртувалися останнім часом. Ми більше не конкурентки, ми стали підтримкою одна для одної. Тижні два тому в мене виникла ідея створити спільний проєкт, а не просто марафон по вишивці, де всі виконували б однакові завдання. Тому вирішили командно попрацювати над картою України, — розповідає Ольга Петлюк.
Організаторка проєкту розповідає, що охочих взяти участь було багато і менше, ніж за добу назбиралася необхідні кількість майстринь.
— Я була шокована, що учасниці знайшлися так швидко. В сторіз я розповіла про ідею, ми планували залучити 50 людей, розбили карту України на відповідну кількість фрагментів. Буквально за добу ми зібрали всю команду. А ще кілька днів потому нам дописували дівчата і говорили, що теж хочуть взяти участь. Тому ми розширили карту до 70 фрагментів, — всміхається Ольга Петлюк.
У результаті панно за розмірами буде 70х100 см. Ольга Петлюк каже, що картина вийде ніби й не дуже велика, але зважаючи на те, що всі її фрагменти будуть повністю зашиті різними техніками вишивки — це неймовірно великий обсяг роботи.
У проєкті беруть участь майстрині з різних куточків України. Відтак кожен фрагмент карти буде виконаний індивідуально — тут може бути класична або об’ємна вишивка гладдю та використання різних матеріалів — ниток, паєток, бісеру, каміння Сваровські.
— Це дівчата, які сидять в декреті і вишивають, або професійні вишивальниці, майбутні технологи і дизайнерки. Колектив в нас дуже різний, але всі неймовірно талановиті, — підкреслила Ольга Петлюк. — Дівчата, які вишивали гори, знайшли потрібного відтінку натуральне каміння і ним оздобили свої фрагменти. Це дуже символічно.
Одна з учасниць проєкту Вікторія мешкає у Вінниці. Дівчина за освітою фінансист, але ще з дитинства захоплюється виробами ручної роботи. Нині Вікторія сидить в декретній відпустці і виготовляє брошки у вигляді квітів, звірят та пейзажів.
— Моя бабуся вміла і шити, і в'язати, і вишивати. Для мене вишивка стала не просто захопленням, а стилем життя. Спочатку я вишивала хрестиком. Моя найбільша гордість картина, яка налічує 376 000 хрестиків (розмір 1,3мх80 см), вишивала її три роки. Зараз, після довгої перерви, я почала створювати вишиті нитками брошки, а не з бісеру, каміння чи паєток. У кожен стіжок вкладаю свою душу та любов, — каже Вікторія.
Для всіх учасниць створили чат, де вони обговорюють всі організаційні моменти. Разом майстрині підбирали палітру відтінків, аби всі клаптики в результаті виглядали цілісно.
— Оскільки в нас рельєфна карта, ми не робимо міток конкретних міст. Тому вирішили внести сюди ще й особистісні послання на благо країни. Кажуть, що думки матеріальні, тому на фрагментах є вірші чи цитати відомих українських класиків, які зверху зашиваються. Дівчата самі обирали таємні послання, які вони хотіли б внести в цей проєкт, — додає Ольга Петлюк.
Організатори вирішили присвятити створення панно пам’ятній даті для України. Відтак, до дня Конституції воно вже має бути готове. Місяць в учасниць є на виконання свого фрагменту, а потім всі клаптики буде зшивати в одне ціле Ольга Петлюк. Вона додає, що деякі учасниці справилися зі своїми фрагментами раніше і навіть надіслали свої роботи їй.
— На фінішній прямій вже дуже багато дівчат, які вишивали сушу. До них прийшла якась конкретна ідея і вони сіли й виконали. Мені вже надіслали фрагмент з лебедем та фрагмент з вишитими камінням горами. Тобто, за два тижні деякі учасниці виконали роботу, — каже Ольга Петлюк.
Окрім того, дівчині теж дістався шматок з картини, який потрібно вишити.
— Спершу я мала бути лише організатором і потім зшивати всю картину. Але оскільки згодом ми ще добирали людей і розбивали карту на більше фрагментів, мені теж дістався шматочок. Ми провели жеребкування: кому який шматочок випав, той його і вишиває. Мені дістався білий фон, — розповідає Ольга.
Дівчата, які вишивають фон, закладають сюди теж певну символіку. Ольга, наприклад, буде вишивати оксамитом, тяганиною та бісером в техніці класичної гладі. Родзинкою її фрагменту стане символ миру — голуб з оливковою гілкою в дзьбику.
Ольга зізнається, що спершу думала вишивати на своєму фрагменті кульбабку. Ця квітка символізує радість та мир і має особливе значення для майстрині. Колись саме кульбабка була першою її авторською роботою, як дизайнера.
— Я буквально днями намалювала ескіз і, сподіваюся, за тиждень виконаю свій фрагмент. Найважче – вигадати, що саме будеш вишивати. В мене було два ескізи — три кульбабки, як символ радості й миру. А інший ескіз — це гілки оливи, куди сам по собі напросився білий голуб миру. Олива має в собі теж сильну енергетику. Хоч Україні не дуже притаманна ця рослина, але я дізнавалася, що останнім часом в нас розвивається галузь вирощення оливкових садів. Зараз трохи змінюється клімат і для оливкових дерев наша температурна зона досить актуальна, — розповідає майстриня.
Після того, як все буде готово, організатори проєкту планують показати вишиту карту України на виставках. Зараз Ольга Петлюк домовляється з Вінницьким художнім музеєм про те, щоб залишити панно там в експозиції.
— Ми б дуже хотіли, щоб наша карта побачила світ. Зараз домовляємося з адміністрацією нашого художнього музею, щоб залишити готовий виріб там в експозиції. А згодом, я думаю, картина помандрує трохи й іншими містами. Учасниці проєкту теж зараз домовляються з музеями в своїх обласних центрах, — сказала Ольга Петлюк.
Фото та відео надала Ольга Петлюк
Читайте також:
З любов'ю до рідного міста, або Як студентки вишивали книгу про Вінницю
Затоплені села, скельні монастирі та криваві легенди. Куди поїхати у подорож на Поділлі?
«Його обов’язково відновлять», — сказав 20minut.ua художник, який створив напис на набережній
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер
Не перестаєте дивувати та тішити чудовими матеріалами,
І проект цей, доречі, неймовірний,
Якби Ви могли б долучитись, було б дуже цкаво,
Ще раз хочу висловити Вам найщирішу подяку - читати Ваші матеріали саме задоволення,