В рамках кампанії «Атестація депутатів місцевих рад», яка охоплює шістнадцять областей України, ГО «Центр громадської активності «Результат» презентувала результати персонального оцінювання діяльності депутатів Вінницької міської ради за 2019 рік.
У 2019 році у Вінницькій міській раді сталися значні зміни депутатського складу. Склали повноваження депутати: Віталій Погосян, Ігор Скоромний та Андрій Очеретний. Замість них депутатський мандат отримали Дмитро Мира та Сергій Кушнір та Івасюка Ігоря. Тому результати цих депутатів не враховувались у аналізі.
Показники, за якими проводилось об’єктивне оцінювання роботи кожного депутата:
1. Оприлюднення на сайті міської ради біографії, фото, відомостей про здійснення прийому
2. Здійснення прийому громадян
3. Інформування про діяльність
4. Дисципліна відвідування сесій та засідань постійних комісій
5. Виступи під час сесій та запити до міської ради
6. Конфлікт інтересів та декларації
7. Звітування
8. Голосування при розгляді спірних проектів рішень та персональне голосування
За цими критеріями жоден із депутатів Вінницької міської ради не отримав найвищу оцінку «5». Хоча минулого року одна депутатка стала найкращою за результатами діяльності у 2018 році, а 31 депутат з 54 отримали позитивну оцінку 4.
За результатами оцінювання у 2019 році 10 з 51 депутата Вінницької міської ради отримали позитивну оцінку «4» - Роман Андронійчук, Юрій Зажирко, Антоніна Іващук, Василь Терліковський, Олександр Чернега, Павло Яблонський, Людмила Ваколюк, Алла Власюк, Володимир Онофрійчук, Олег Стукан. 14 депутатів отримали посередню оцінку «3 бали». 27 депутатів отримали «2 бали» і жоден депутат не отримав «1 бал». Загалом у 2019 році депутати отримали значно гірші оцінки, ніж у 2018 році. Так, багато депутатів не оновили свої біографічні дані та контактну інформацію про час та місце прийому, не зазначили номер телефону приймальні. Значно гірше виступали депутати і на засіданнях сесій. В 2019 році відвідуваність засідань сесій та комісій теж була гіршою, ніж у 2018 році. Вплинули на фінальні оцінки і показники щодо звітування депутатів – більшість не провело публічного звіту і не опублікували його на сторінках міської ради та в соцмережах. Попри карантин, пов'язаний із коронавірусною інфекцією, що міг завадити депутатам провести публічний звіт на зустрічі з виборцями, депутатам були надіслані рекомендації як провести звіт онлайн. Жоден із них не скористався такою можливістю. Все це негативно вплинуло на остаточні результати моніторингу.
Окрім оцінювання діяльності депутатів за обєктивними показниками, проводилось і опитування експертів (журналістів та громадських активістів). Оцінювання експертів складалось з двох частин. По-перше, необхідно було визначити, діяльність яких трьох депутатів, на думку експерта, є найкращою та найгіршою за останній рік. По-друге, експерти мали зазначити критерії, якими вони керувалися при виставленні оцінок.
За висновками експертів «найкращими» депутатами стали Алла Власюк (БПП «Солідарність»), Ганна Давиденко (ВО «Батьківщина») та Олександр Зєрщиков (ПП «Об’єднання «Самопоміч»). В той же час «найгіршими» депутатами експерти визначили Ганну Давиденко (ВО «Батьківщина»), Вадима Кудіярова (ВО «Батьківщина»), Олександра Дана (ПП «Вінницька Європейська стратегія»), Віктора Кривіцького (БПП «Солідарність») та Дмитра Уманця (ВО «Свобода»).
При позитивній оцінці діяльності депутатів Вінницької міської ради експерти найчастіше надавали перевагу таким критеріям як відкритість до виборців та прозорість діяльності (95% опитаних), активність у роботі з виборцями – як депутат здійснює прийом, займається вирішенням проблем округу/мікрорайону/району/міста, в тому числі шляхом подачі депутатських запитів, проектів рішень (90% опитаних), а також його підзвітність перед виборцями (85%). Один із експертів зазначив, що «обирав за принципом «кращий з гірших». Ще один із опитаних зазначив, що при виборі орієнтувався на те, які депутати мають свою позицію та відстоюють інтереси громади.
При негативній оцінці експерти найчастіше звертали увагу на непрозорість та не відкритість депутата до виборців (60%), наявність фактів голосування за суперечливі проекти рішень (60%), низький рівень активності депутата в роботі з виборцями (50%), фігурування депутата в антикорупційних журналістських розслідуваннях чи наявність відомостей про його діяльність з ознаками корупції (50%). Один із опитаних експертів зазначив, що при виборі визначальним було питання особистого піару за рахунок статусу депутата.
Детально з результатами оцінювання можна ознайомитись за посиланням.
Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад» за посиланням.
За постійними оновленнями кампанії можна слідкувати:
На вебплатформі Атестація депутатів місцевих рад
У соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація»
У розділі «Атестація місцевих депутатів» на інформаційному ресурсі «Ізбірком»
