Знову виправданий. Справа хабара в поліцейській шафці завершилася на користь звинуваченого

Знімок з архіву редакції. Слухання у Вінницькому апеляційному минулого року

За ходом судового розгляду справи цього хабара, залишеного в шафці під сходами поліцейського відділку й потім вилученого спецслужбою разом з внутрішньою безпекою, журналіст 20minut.ua спостерігала впродовж двох років. Вивчала вироки, винесені районними судами. А у Вінницькому апеляційному суді — відвідувала судові слухання.

Виправдовували ексмайора в першій інстанції, нагадаємо, двічі. Після першого разу в апеляційному суді справу повернули на новий розгляд. Тоді прокурор подав апеляцію, бо державне звинувачення хотіло посадити «хабарника» на шість років з конфіскацією й просило скасувати винесене в Шаргороді рішення. 

Суддя Шаргородського суду Тетяна Соколовська, що увійшла в ТОП-10 найкращих служителів Феміди, виправдала звинуваченого у хабарництві поліцейського, нагадаємо, позаторік. Вона назвала роботу слідства «провокацією злочину з метою подальшого його викриття».

На 40-ка сторінках свого вироку суддя розписала підстави для виправдання екс-майора та зазначила, що Дмитро Зозуля «підлягає визнанню невинуватим з огляду на принцип презумпції невинуватості в доказовому плані — недоведеність вини означає доведеність невинуватості».

Ще одна цитата з того вироку, який потім був скасований через суддівську помилку:

• «Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв… Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні».

Минулого року вирок європейського зразка, винесений в Шаргороді, скасували через те, що суддя підписала повістки, коли мала в нарадчій кімнаті готувати рішення й ні з ким не спілкуватися. Апеляційна інстанція, гортаючи матеріали, звірила дати і помітила цей промах. Порушення таємниці нарадчої кімнати завжди призводить до скасування винесеного за таких обставин рішення.

Перший виправдувальний вирок, нагадаємо, був в березні 2018-го. А навесні 2019-го Вінницький апеляційний суд скасував його через промах з повістками, який колегія назвала істотним порушенням кримінального процесуального закону, яке «викликає сумніви у безсторонності і неупередженості суду».

Після цього справа пішла слухатися заново в інший суд — у Мурованокуриловецький. В Курилівцях знову Дмитра Зозулю виправдали. Далі знову був апеляційний розгляд. І ось нещодавно, в середині листопада 2020-го Вінницький апеляційний суд погодився з рішенням районного суду й констатував: винуватість обвинуваченого у вимаганні і отриманні хабара не доведена, тому він підлягає виправданню.

Це чергове виправдувальне рішення днями з’явилося у судовому реєстрі, тож можемо прочитати, як йшов розгляд і чим тепер аргументували виправдання задокументованого на хабарі поліцейського начальника.

• Стаття звинувачення: частина третя 368-ї Кримінального кодексу України (одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди).

Дмитро Зозуля обвинувачувався в тому, що він, обіймаючи посаду заступника начальника Слідчого відділення Шаргородського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції Вінницької області, «висунув вимогу надати йому неправомірну вигоду в розмірі 3000 гривень, яку необхідно надати йому особисто». В матеріалах справи була описана ось яка передісторія цього хабара.  

В серпні 2017-го року в селі Селище Тиврівського району зупинили автомобіль «Кіа Sportage». Пізніше до Шаргородського відділу поліції надійшло повідомлення, що люди на цьому авто під приводом продажу зерна присвоїли 150 тисяч 656 гривень. Авто і людину, яка стала потім заявником по хабару Зозулі, доправили в Шаргород на арештмайданчик. Щоб забрати цю машину нібито й давався потім йому хабар.

Нагадаємо про спосіб його передачі. Мічені 3000 гривень вилучили у коридорі поліцейського відділку, на полиці тамтешньої шафки, куди, за словами заявника, йому мовчки вказав покласти гроші «хабарник».

Все це відбувалося під аудіо та відео контролем. Тобто заявника забезпечили технічними засобами, мікрофоном і камерою. Проте, ні на звукозапису, ні на відеокамері немає описаних потім у поліцейському протоколі подій. Саме тому, коли виправдовували Зозулю, який заперечував звинувачення у вимагання й отриманні грошей, задокументований злочин назвали недоведеним матеріалами справи. А те, як планувалися слідчі дії, визнали провокацією злочину.

Так і коментував обвинувачення захист Зозулі: хабар був сфабрикований, справа побудована на провокації злочину з метою подальшого його викриття.

А так суд виклав позицію Дмитра Зозулі зараз (цитата з рішення від 13 листопада):

• «Дане обвинувачення є надуманим, ґрунтується лише на показаннях заявника, не підтверджено належними доказами та не відповідає самим подіям того часу, так як досудове розслідування у кримінальному провадженні, в рамках якого затримано автомобіль, проводилося іншим слідчим і він не міг винести у ньому будь-яке процесуальне рішення або обіцяти таке зробити».

Під час цього апеляційного розгляду прокурор просив дослідити протокол за результатами проведення негласних слідчих заходів та відеозапис до нього. Державне звинувачення сподівалося, що колегія подивиться по-іншому на ті самі докази, які досі визнавалися недостатніми. Чи сталося так? Шукаємо в рішенні відповідь на це питання.     

Там сказано, що «при вирішенні питання про вину обвинуваченої особи, не можна виходити з припущень, а лише з належних доказів, які підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, за умов усунення всіх суперечностей, що мають місце та відсутності будь-яких сумнівів у тому, що вина обвинуваченої особи доведена». 

Ще одна цитата: «Стороною обвинувачення жодним чином не доведена така ознака, як вимагання неправомірної вигоди».

В рішенні також читаємо, що автомобіль повернув не Зозуля, а той слідчий, який займався його вилученням, і відбулося це «за п’ять днів до подій, що мали місце 16.08.2017» (дата документування хабара). Тобто за що давався тобі той коридорний хабар, якщо машину повернули і зробила це інша людина?

А ось що пише суд стосовно фіксації злочину (тих доказів, які просив дослідили ще раз прокурор):

• «У протоколі зазначено, що: Зозуля «перебуваючи на сходовій клітині першого поверху зазначеного приміщення та перекривши собою прохід із сходової клітини до коридору, який веде до чергової частини відділення поліції, потім мовчки розвертається до заявника, підіймає ліву руку та на протязі 3-5 секунд вказує останньому на дерев’яну шафу світло-коричневого кольору, яка розташована біля сходів, що ведуть на другий поверх. Заявник підходить до шафи, відкриває її ліву дверку та розміщує грошові кошти на одній із полиць шафи». Далі у протоколі вказано, що момент розміщення грошових коштів у шафі недостатньо зафіксовано у зв’язку із незначним освітленням місця, де розміщена шафа.
• При перегляді відеозапису в судовому засіданні з’ясовано, що на вказаному носії відсутні події дані про поміщення заявником грошових коштів на полицю шафи та дані про те, що обвинувачений вказує на шафу.
• Отже протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 17.08.2017 не дозволяє суду сприйняти інформацію, що вказана у цьому протоколі як беззаперечний факт».

Мурованокуриловецький суд так вважав: що сторона обвинувачення не надала жодного доказу того, що Дмитро Зозуля вимагав та одержав неправомірну вигоду у розмірі 3000 гривень за повернення раніше вилученого автомобіля.

«З таким висновком погоджується колегія суддів», — пише Вінницький апеляційний суд в рішення 13 листопада та називає вирок суду першої інстанції «обґрунтованим та достатньо вмотивованим».

Апеляційну скаргу прокурора залишили без задоволення. Вирок Мурованокуриловецького районного суду від 06.08.2020, яким виправдали колишнього заступника начальника слідчого відділення Шаргородського відділення поліції, залишили без змін. Повний текст рішення знайдете за цим посиланням. 

Що ж далі? Ймовірно, звільнений за негативом буде поновлюватися на посаді. Принаймні, так зазвичай роблять виправдані поліцейські та чиновники. І навряд чи прокуратура подаватиме касаційну скаргу на рішення, яке дублюється в різних судах вже впродовж кількох років. 

Як розгляд справи хабара в поліцейські шафці відбувався у минулі роки та ким виносилися і скасовувалися рішення, знайдете у цих статтях:

• Виправданий за хабар поліцейський тепер цивільна людина, але декларацію подав 
• Передав гроші майору без слів. Справу хабара, залишеного в поліцейській шафці, ще слухають 
• Виправдання майора Зозулі скасували. Справу хабара у шафці райвідділу слухатимуть заново 
• Помилка в справі хабара. За що скасували виправдувальний вирок зразкової судді

Читайте також:

Сексдомагання під сумнівом? В суді про наклеп підтверджують оприлюднені раніше свідчення

«Я в шоці!» Сергій Шевчук — знов у статусі депутата і досі фігурант кримінальних проваджень

Перевіряти керівника управління внутрішньої безпеки доручили… внутрішній безпеці

В холодний сезон кишеньковому злодію працювати легше. Як упізнати «карманника»?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.