ТОП-7 найпоширеніших фейків про вакцини від COVID. Чи вірите спростуванням? (ОПИТУВАННЯ)

У Вінницькій області готуються до вакцинації від COVID-19. Розпочали навчання медичних працівників чотирьох мобільних бригад та провели планування вакцинації  цільових груп на першому та другому етапах.

На Вінниччині кількість тих, хто підлягає вакцинації на першому етапі, становить  9390 чоловік. Орієнтовна кількість осіб на другому етапі – 88 653 людини.

Фахівці Департаменту та Вінницького обласного центру громадського здоров’я популяризують питання  вакцинації проти коронавірусної інфекції та розвічують міфи.

Фейк 1: В світі зафіксовані випадки смерті в результаті вакцинації від COVID-19

У середині січня з'явилася інформація, що невдовзі після отримання вакцини від Pfizer/BioNTech у Норвегії померли 33 людини у віці 75 років і старші. Мережею також поширюються повідомлення про випадки смерті літніх людей чи медперсоналу в інших країнах.

Факт: Аналіз, проведений Всесвітньої організацією охорони здоров'я, засвідчив, що летальні випадки відповідають очікуваному рівню смертності від різних причин для людей цього віку і немає підстав вважати, що вони пов'язані з вакцинацією. Всесвітня організація охорони здоров'я наразі не зафіксувала жодного випадку смерті після щеплення вакциною проти корона вірусу. Про це заявляє експертка ВООЗ Маріанджела  Сімао.

Фейк 2: Люди заразилися COVID-19 в результаті вакцинації

Факт: Ви не можете заразитися COVID-19 від вакцин, бо жодна з них не містить живих компонентів вірусу, здатних викликати хворобу. Проте, можливо, що на момент вакцинації ви вже були інфіковані коронавірусом, але не знали цього. Ви просто відчули симптоми хвороби лише після проходження вакцинації.

Фейк 3: Вакцини Pfizer і Modema викликають сильний анафілактичний шок

Факт: Насправді сильну алергічну реакцію після вакцинації фіксують лише в одному випадку на сотні тисяч вакцинованих. За даними Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США, протягом десяти днів зі старту в США масової вакцинації препаратом Pfizer/BioNTech на 1 млн 900 тис. введених доз зафіксовано близько 20 випадків важких алергічних реакцій, включно з анафілаксію, тобто 11,1 випадків на мільйон введених доз. У більшості пацієнтів, які мали такі реакції, в минулому була тяжка алергія на інші ліки. У США під час щеплень вакциною Modemа зареєстровано 2,5 випадки алергічних реакцій на мільйон доз.

Фейк 4: Вакцина Pfizer призводить до безпліддя у жінок

Нібито вакцина Pfizer/BioNTech навчить імунну систему організму атакувати білок синцитин, який бере участь у формуванні плаценти, а це, в свою чергу, призведе до безпліддя у жінок.

Факт: Якби вакцина могла викликати імунну відповідь проти плацентарного білка, тоді те саме відбувалося би під час захворювання на COVID-19. Це означало б, що мільйони жінок дітородного віку по всьому світі, які перенесли COVID-19 за останній рік, не можуть мати дітей, що не є правдою.

Разом з тим, у компанії Pfizer відмічають, що не проводили досліджень щодо того, як вакцина впливає на вагітних жінок і тому рекомендують вагітним утриматись від щеплення до народження дитини.

Фейк 5: Вакцина від коронавірусу викликає розсіяний склероз

Начебто в 0,2% волонтерів вакцина від коронавірусу викликала розсіяний склероз.

Факт: Насправді лише в єдиному випадку при випробуванні вакцини AstraZeneca повідомили, що у волонтера виявили розсіяний склероз, в іншому випадку — запалення спинного мозку. В обох випадках експерти дійшли висновку, що хвороба не мала стосунку до вакцинації.

Фейк 6: мРНК-вакцини — генетична зброя, яка змінює наші гени

Факт: Генетична модифікація передбачає навмисне введення чужорідної ДНК в ядро клітини людини. Проте вакцини цього не роблять. мРНК-вакцини проти COVID-19 ніколи не потрапляє в ядро клітини, де знаходиться наша ДНК. Це означає, що мРНК не може впливати чи взаємодіяти з нашою ДНК будь-яким чином. Натомість вакцини проти мРНК COVID-19 працюють із природними захисними силами організму, щоб безпечно виробити імунітет до хвороб.

Фейк 7: Вакцина AstraZeneca створена з використанням клітин абортованих плодів

Факт: Для розробки вакцини AstraZeneca і справді використовували клітинну лінію HEK 293, яка походить від абортованого плоду з Нідерландів (1973 рік). Проте та вагітність була перервана законно, з інших причин, а не з метою досліджень вакцин. Відтоді науковці неодноразово тиражували та клонували ці клітини. У самій вакцині немає цих клітин. Тим більше ніхто спеціально не робить абортів, аби використовувати клітини ембріонів для створення вакцин.

Читайте також:

Наприкінці лютого Вінницька область отримає два види вакцин проти COVID-19

Вакцинація від коронавірусу в Україні: у МОЗ назвали п'ять етапів

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google