Медична реформа: пацієнт швидше живий… поки що

Тому, мовляв, довірили реформу не медичним працівникам, а економістам та фінансистам. А Міністерству охорони здоров’я відведена роль лише легітимізувати цю політику в конкретних нормативних документах, що йдуть для виконання на низи.
До речі, коли почалась медична реформа, із 49 нормативних документів, що їх мало прийняти Міністерство охорони здоров’я, прийняли лише 19. Декотрі із документів перероблялися навздогін по 2-3 рази. Штати первинних центрів медико-санітарної допомоги переглядалися тричі.
Та щоб зрозуміти технологію усіх переймів медреформи, потрібно постійно тримати в голові, що основне її завдання - зробити так, щоб на медицину витрачалось якомога менше коштів. Ну, скажімо, ми створюємо центр первинної медико-санітарної допомоги. Раніше це були поліклініки: окремо дитячі, окремо дорослі. Зрозуміло, що немовлята й дорослі не повинні стояти в одній черзі. Згадаймо, між іншим, що було гарного в радянській медицині – вона достатньо успішно боролась з дитячою смертністю. Виявляється, тепер нам цього всього не потрібно. Оскільки і дітьми й дорослими повинен займатися сімейний лікар. В принципі, він, напевне, може цим займатися. І в селі така реальність давно існує. Але чому подібне треба робити в містах, де більше умов для медичного обслуговування? Педіатри нашої області просто хором заявляють, що такий підхід уб’є педіатрію і все те, що створювалося десятиліттями.

Найкращий засіб від головного болю – гільйотина
Отже з початку нового 2012 року в експериментальних областях повинен почати працювати перший рівень медичних перетворень - відреформована первинна медико-санітарна допомога: амбулаторії сімейних лікарів і консультаційно-діагностичні центри. Офіційні особи області відрапортували, що первинний рівень успішно просувається: в області скорочено 330 ліжко-місць, із 179 головних лікарів первинної ланки залишилось 27, інші переведені на посади завідувачів амбулаторій «із збереженням фонду заробітної плати». А від подальших цифр зекономлених коштів віє такою безвихіддю, нібито руйнується все: об’єднані ФАПи дозволили зекономити в середньому по кожному району по 15-20 тис. грн (у нашій області 27 районів). Класно, але позбавили можливості багатьох людей похилого віку елементарно прийти поміряти тиск, оскільки добиратися до медпункту потрібно пішки від п’яти, а подекуди й 10 км.
За словами начальника обласного управління охорони здоров’я Лідії Діденко, до 2013 року в області буде створена мережа амбулаторій загальної практики сімейної медицини, що максимально наближена до місць проживання населення. Їх кількість із 184 повинна зрости до 280, лікарів від 275 до 363, середніх медичних працівників - від 898 до 1089. Можна подумати, що фельдшерсько-акушерські пункти у звичному вигляді розташовані незручно для селян.
Середньорічна економія коштів за рахунок реорганізації дільничних лікарень по одному району складатиме приблизно 300-370 тис. грн. На цьому й зупинимось радіти зекономленим коштам, бо надлишок почуттів також шкодить здоров’ю. Адже добре, якщо ці зекономлені гроші підуть на розвиток медицини. Але практика показує інше. За словами колишнього начальника управління охорони здоров’я Вінниці, заслуженого лікаря України Галини Черешнюк, у 1998 році обласний центр проводив власну реформу медичної галузі. Тоді вдалося зекономити дев’ять мільйонів гривень, і жодна копійка не потрапила на нужди охорони здоров’я.

Потрібно 245 лікарів, а є всього п’ять
Отже, раніше пацієнт приходив до свого дільничного терапевта, той направляв його на консультацію до вузького спеціаліста, а потім призначалося лікування. Тепер залишається лише сімейний лікар, посада вузького спеціаліста ліквідовується. А сімейний лікар в собі повинен об’єднати щонайменше двох спеціалістів (терапевта й педіатра). Якщо ж ми забираємо вузького спеціаліста, то він повинен володіти азами хірургії, отоларингології, неврології, кардіології. Тобто, тепер дільничний лікар повинен бути десятиборцем. Шлях універсалізації дільничного лікаря – це дуже серйозна річ. І в принципі, це можливо, якщо лікар дійсно матиме такий високий рівень підготовки. Таких лікарів у нас одиниці. Може, реформу слід було починати з підготовки таких універсальних лікарів? Чи зроблять погоду вже зараз кількамісячні курси перепідготовки?
- Для міста Вінниці потрібно 245 таких лікарів, - каже заступник міського голови Андрій Рева. - У нас тих, хто відповідає сьогоднішнім вимогам, може, осіб п’ять. Щоб інші 240 стали такими, вони повинні мати стимул. Ми повинні їм сказати, раз ви працюєте за десятьох, то зарплату ми маємо вам платити, як мінімум за п’ятьох. За умови, якщо ви пройдете курси, і ми будемо контролювати вашу кваліфікацію. Значить, потрібно створити систему, яка дозволила б через певний проміжок часу отримати такого фахівця. Це не зробиш за місяць і навіть за один рік. Досвідчені спеціалісти називають період від п’яти до десяти років.
- Але вже з першого січня наступного року ми мусимо переходити на систему сімейної медицини, - додає заступник міського голови. - Так от, лише у Вінниці скорочено 300 лікарських посад, через ліквідацію посад вузьких спеціалістів. Частина з цих лікарів пішли на пенсію, частина будуть перекваліфіковуватися на інші спеціальності, а інші будуть проходити перепідготовку на сімейного лікаря.
- Сертифікат сімейного лікаря вони отримають через півроку. А от коли реально стануть такими? І що при цьому будуть думати пацієнти? А центральна влада буде виправдовуватися, що на місцях погано працюють, таку реформу намагаються завалити, гальмують, не хочуть перебудовуватися, - резюмує Андрій Рева.
До речі, на цьому етапі реформування Вінниця знайшла вихід у тому, що перші два-три роки у кабінеті поряд із сімейним лікарем працюватиме досвідчений лікар-педіатр.