19 років служив людям і загинув, рятуючи побратимів: історія Героя Віталія Пелиха

Марія ЛЄХОВА

Вінницька поліція згадує свого Героя – 41-річного Віталія Пелиха на псевдо «Залізний», який загинув під час виконання спецоперації на найгарячішому Донецькому напрямку.
Поліцейський-кулеметник, що служив у батальйоні особливого призначення, ціною власного життя допоміг знищити позиції окупантів.
Трагедія сталася біля Торецька: після успішного виконання завдання ворожий дрон-камікадзе влучив у бронетехніку, забравши життя бійця, який був для своєї доньки обіцяним янголом-охоронцем.

Віталій Пелих, уродженець Гайсинщини, присвятив 19 років службі в поліції, зокрема у підрозділі «Титан», звідки й отримав свій промовистий позивний «Залізний». У 2024 році він одним із перших долучився до новосформованого стрілецького батальйону поліції, щоб захищати країну у складі Об’єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють».

Бій біля Торецька: «Ми це зробили»

Трагічний бій, що обірвав життя Віталія, стався поблизу Торецька. Спецгрупа, у складі якої був Віталій, отримала завдання знищити позицію ворога, що закріпився у підвалах зруйнованих будівель.

«Під постійним вогневим контролем хлопці швидко закладають вибухівку й так само швидко відходять до бронетехніки. Все йде злагоджено — настільки, що встигає з’явитися тихий подих надії: "Ми це зробили"», — згадує побратим Віталій Поліщук.

Саме в цей момент, коли бійці поверталися до своєї бронетехніки, ворог завдав удару. Дрон-камікадзе влучив у бронемашину. Віталій та його товариш по службі Дмитро Агат’єв були важко поранені.

Обіцянка для доньки та мужність побратимів

Побратим Віталій Поліщук, який вижив дивом, згадує глибоку розмову перед тим фатальним виходом. Чоловіки обмінялися словами для своїх рідних на випадок загибелі.

«Віталій попросив сказати його донечці, що він завжди буде її янголом-охоронцем і знаходитиметься поруч — на правому плечі. Я обіцянку виконав», — розповідає Поліщук.

Навіть будучи смертельно пораненим, «Залізний» до останнього боровся за життя: він зміг подати турнікет своєму пораненому товаришу. Хоча медики кілька годин боролися за його життя, травми виявилися надто тяжкими.

Пам'ять про людину з відкритим серцем

У Віталія Пелиха залишилася велика родина: батьки, двоє братів, сестри, донечка Ангеліна та кохана жінка. Рідні згадують його як людину з відкритим серцем, яка любила тварин, цінувала дружбу та мріяла добудувати власну хату після служби.

Мати Героя, Галина Романівна, зі сльозами розповідає про відчуття втрати, яке прийшло до неї у фатальні хвилини: «Матір передчувала страшну звістку і, як дізналася про втрату сина, точно розуміла, коли саме він загинув, — у ті трагічні хвилини її материнське серце відчувало весь його біль».

За мужність та самопожертву Віталій Пелих посмертно нагороджений орденом «За мужність» третього ступеня та Почесним нагрудним знаком «Комбатантський хрест» від Головнокомандувача Збройних Сил України.

Вічна пам’ять та шана Герою!