Паливна криза на порозі: що буде в Україні з цінами на бензин та дизпаливо (Прес-служба «Прямого»)

18 квітня прем'єр-міністр  РФ Дмитро Медведєв заявив, що  Росія забороняє експорт нафти і нафтопродуктів в Україну. Російських прем'єр пояснив, що таким чином Кремль реагує на постанову українського уряду від 10 квітня, якою був розширений список заборонених для імпорту на територію України товарів з РФ.

Через кілька днів, 22 квітня, білоруський концерн “Белнефтехим” запровадив обмеження на експорт нафтопродуктів, у тому числі, в Україну. Приводом тимчасового призупинення поставок білоруси назвали погану якість російської нафти марки Urals, яку використовують нафтопереробні заводи Білорусі.

Російська “Транснефть” визнала, що закачала у нафтопровід “Дружба” у європейському напрямку сировину неналежної якості. Росіяни запевнили, що це сталося через технічні збої у роботі системи, але не уточнили, які саме.

На фоні новин з Москви та Мінську ціни на бензин і дизель на українських АЗС підвищилися, але, як пояснив PRM.UA експерт з енергетичних питань Сергій Куюн, паливо дорожчає через зовсім інші причини.

- Закачка неякісної  сировини у нафтопровід “Дружба”  — дійсно технічні проблеми російської компанії “Транснефть”  або ж спрямована акція Москви?

Навряд в даному конкретному випадку слід шукати політичну складову. Неякісна російська нафта пішла в Європу і наші нафтопроводи. Це не локальний удар по комусь, а проблема, що стосується великого обсягу нафти. Російським постачальникам доведеться компенсувати збитки по цим партіям — відшкодування вимагатимуть як білоруси, так й інші отримувачі неякісної нафти.

- Російський дизель  та скраплений газ складають  до 40% українського ринку, тепер ще  й проблеми з поставками з Білорусі. Наскільки критично для  України припинення поставок з білоруських НПЗ?

Приводів для паніки немає. Так, об'єм палива з Білорусі до нас йшов великий, але, по-перше, є запаси, які підготували до посівної. По-друге, є альтернативні джерела поставок. Наприклад, по морю — це необмежені й завжди доступні об'єми палива. Проблема в тому, білоруські трейдери часто не дають достатньо інформації, тому їм не дуже довіряють. Усі розуміють, що з нафтою виникла проблема, але не знають, наскільки ситуація серйозна й скільки часу знадобиться для поновлення поставок. Білоруси ж не розкривають глибину проблеми, її причину, строки вирішення... Зараз українські паливний ринок знаходяться в інформаційному вакуумі: можна купити за більш високу ціну паливо, що поставляється морем, а післязавтра білоруси поновлять постачання і трейдери отримають збитки. Замість того, щоби контрактуватися, всі чекають на інформацію від білорусів.

- Ця невизначеність  впливатиме на кінцеву вартість  палива?

Сьогоднішній ріст цін на пальне я пов'язую з підвищенням цін на нафту. У квітні нафта дорожчала стабільно й достатньо впевнено, зараз ціна вже становить 74 дол/бар. До того ж, спеціалісти прогнозують подальший ріст цін на “чорне золото”. Наразі український ринок відіграє підвищення цін на сировину. Ажіотажна складова проявиться ближче до травня або навіть пізніше. Майже половина наступного місяця — вихідні й святкові дні, активного споживання палива не буде, тож вибірка дизпалива й бензину буде низька і запасів вистачить.

- Нещодавно прем'єр-міністр  України Володимир Гройсман оголосив  курс на зниження залежності від російських постачальників  палива у відповідь на заборону експорту російської нафти, накладену  російським урядом.

Я читав заяву Гройсмана, але не побачив там конкретики: “ми хочемо... ми маємо...” Але ж це системна робота і одного бажання прем'єра недостатньо. Як би він підкріпив свої слова діями, розпорядився знизити тарифи на перевалку палива з альтернативних джерел... А так — це лише різновид популізму й демагогії на кшталт “геть від Росії” і тому подібне.

Що стосується постанови російського уряд про заборону експорту нафти: вона з'явилася як відповідь на наші санкції, це торгова війна й обмін ударами. Якщо уважно проаналізувати постанову в частині обмеження експорту палива, то виявиться, що мова про заборону продажу нафти або скрапленого газу не йде. Це радше бюрократичні нюанси для внутрішньоросійського споживання. Є пару позицій, заборона на експорт яких дійсно створить певний дискомфорт. Це дорожній бітум, наприклад, постачання якого повністю заборонено. От він нам потрібен, адже в Україні третій рік поспіль активно будуються дороги — країні не вистачає бітуму з Білорусі й Кременчуцького НПЗ.

- Переорієнтування  на інші напрямки не призведе  до нової залежності, але вже від західних постачальників?

Досвід європейських країн показує, що для попередження залежності й непередбачуваних ситуацій треба мати щонайменше три джерела постачання енергоносіїв. В нас таких лише два: Росія і Білорусь. Втім навіть у цьому є свої плюси: низька вартість російського палива не дає піднімати ціну іншим постачальникам. Треба знайти баланс між поміркованою участю росіян на ринку з їхнім дешевим пальним і альтернативними варіантами.

Що стосується поставок по морю: цим займається не один постачальник. Нам везуть паливо з Греції, Туркменії, Італії, Ізраїлю, навіть з Індії. Товар купується на ринку і умовний засув на нафтопроводі ніхто не закриє.

Ще одне джерело енергонезалежності — наша власна нафтопереробна промисловість, яку треба розвивати й підтримувати, адже зараз вона працює всього на 30% потужностей.