Заблудився нині Дід Мороз. А були зими такі, що птахи замерзали на льоту

2017-й село Вовчинці Козятинського району замело снігом, нині тільки згадка залишилася. Фото з архіву автора

Як змінювався клімат протягом тисячоліть на території, де нині розташовані Вінницька і Хмельницька області? Землетруси, засухи, повені, суворі зими, нарешті епідемії — які наслідки вони спричинили для території краю, а також для тих, кому судилося жити в той час? Про все це йдеться у згаданій вище книзі «Поділля: природа, людина, еволюція...».

Видання є першим глибоким дослідженням дещо незвичної теми. Його підготував доктор історичних наук професор педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Сергій Гальчак.

У розмові з журналістом 20minut.ua пан Сергій розповів, що матеріали для книги напрацьовував впродовж шести років.

Дуель не припиняється

— У книзі тільки документальні факти, — розповідає професор. — Більшість матеріалів взято зі стародавніх літописних джерел. Зокрема, Лаврентіївський літопис, створений ще у 14 столітті,  або Густинський літопис, виданий у 1846 році. Частина матеріалу почерпнута з Білорусько-Литовські літописи, це 14-16 століття.

Запитую професора, чому досліджував саме таку дещо незвичну тему. Каже, завжди цікаво відстежувати процес еволюції, зокрема, природних явищ і місце в цьому процесі людини. По-друге, його дослідження є комплексними. В цьому полягає новизна роботи.  

Навіть у наш час, коли маємо суттєві досягнення в науці, техніці, медицині, коли відправляємо людей у космос, людина продовжує бути залежною від природи. Епідемія корона вірусу — ще одне підтвердження сказаному.

У минулі часи така залежність була значно більшою. Дуель людини і природи продовжується.

Наводимо декілька епізодів зі згаданої книги професора Гальчака.

Люта зима зупинила навалу татар

Пекучі або, як кажуть, тріскучі морози, випробовували подолян у кожному з десяти століть минулого тисячоліття. Принаймні про це стверджується у книзі.

У 1448 році сувора зима допомогла древнім подолянам зупинити навалу татар. Як свідчать літописи, від скажених морозів тоді загинуло приблизно 40 тисяч поневолювачів.

Через два роки по тому, тобто у 1450-му, «сніг покрив землю шаром у сім ліктів (один лікоть 38-46 см) і так завалив татар, що їм уже важко було відходити».

У 1498 році холодна і багатосніжна зима взагалі зупинила навалу завойовників на Поділля. За словами професора, мова йде про нинішню територію Вінницької і Хмельницької областей.

Холодними зимами характеризувався час протягом усього 15 століття. Тому кліматологи відносять його до початку так званого малого льодовикового періоду. Тривав цей період впродовж кількох наступних століть. У 1504 році нестерпний холод став причиною багатьох людських жертв.

Мороз може бути таким пекучим, наче вогонь

Ці слова належать французькому інженеру, картографу, письменнику Боплану, який подорожував територією України, зокрема, нашими землями. Він написав про це у 1638 році.

— На собі переконався, що мороз може бути таким пекучим, як вогонь, — наводить слова Боплана автор книги. — Такі сильні морози не могли витримати ні люди, ні тварини.

У 18 столітті найхолоднішими називають зими 1708-1709 років, а також 1739-1740 років. Особливо ранній сніг випав у 1730 році. На початку осені «сніг засипав у Подільському краї незібрану гречку».

Хуртовина мела понад дві доби поспіль

Холодними були зими у першій половині 19 століття. Тоді в регіоні пережили чимало морозних періодів. А вже у другій половині морози стали не такими сильними.

Протягом останніх 20-ти років 19 століття зимові періоди відзначалися не зимовими температурами, супроводжувалися частими відлигами. Так, 14 січня 1861 року йшов дощ. Однак уже наступного дня подув сильний вітер і приніс лапаті сніжинки, які вкрили землю. Далі вдарили морози до 26 градусів.

З середини 20-го століття клімат став м’якший. Але холодні рекорди все одно фіксували. Наприклад, 11 січня у 1950 року у Вінниці було 32,4 градуси морозу.  

Ще холоднішим запам’ятався день 9 січня 1987 року. Тоді стовпчик термометра показував 33,5 градусів морозу.

Маємо ще один рекорд, але не морозу, а хуртовини. У березні 1969 року хурделиця на території області не припиняла свій танок 84,5 години, тобто сніг випадав понад дві доби. У селах невеликі хатки замітало по вікна.

За рік до того, у січні 1968-го, метеорологи нарахували 19 днів хурделиці.

Гроза над Вінницею за день до Нового року

Були зими, коли сонце пригрівало, ніби навесні. Щоправда, тільки в окремі дні. Так, у першій половині грудня 1937-го інколи плюсова температура коливалася від 11 до 14 градусів. Мова йде про південні райони нашої області. Зате у другій половині місяця «рипіли» 20-градусні морози.

Теплим виявився початок 1984 року. 4 січня у Вінниці зафіксовано температуру повітря плюс 11,6 градусів тепла.  

За день до Нового 1987 року над Вінницею гримів грім.

Плюс 15 у лютому

Найтепліший день зими був зафіксований у 1989 році. 26 лютого в обласному центрі температура прогрілася до плюс 15 градусів.

У січні 1998-го протягом двох перших декад морозів взагалі не було. У середині лютого у лісах розквітли підсніжники.

Те, що клімат змінився суттєво, свідчить, зокрема, і нинішній новий рік. Дощ замість снігу… Заблукав десь Дід Мороз. Комусь в іншому місці трусить зі свого рукава сніжинки, десь в іншому місці розстеляє білу ковдру.


Читайте також:

Два цукрозаводи працювали у Новорічну ніч. Нам до чаю зварили понад 250 000 тонн цукру

Позичив $150000 і не повертає. Повчальна історія про втрату грошей і друга

«Сепарів вибили за 17 хвилин». Аваков видав книгу, в якій розповідає про «Ягуар» з Калинівки

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.