«Якби міг — купив би всім по дві машини». Андрій Рибачок збирає гроші на авто для ЗСУ

2 млн 766 тис. грн пройшло через мою картку з 24 лютого по 29 квітня», — стільки благодійних внесків вдалося зібрати на ЗСУ Андрію Рибачку

• На початку повномасштабної війни вінничанин Андрій Рибачок був у Грузії. Проводив мітинги, за благодійні внески купував речі для військових.
• Міг відсидітись. Але скупивши все в мілітарі-магазинах Тбілісі, вирішив повернутись до України. Разом з «Бідняжками» збирає кошти та купує авто для вояків.
• Чоловік розповів, які машини потрібні армії, скільки вже передали авто та чому машини порівнює з цуценятами

Продовжуємо серію публікацій про Героїв тилу

Раніше ми вже розповідали про команду «Боже, вільної школи», які створили зі свого навчального закладу прихисток для переселенців. Розказали історію 15-річного волонтера. І говорили з військовою волонтеркою Діаною Подолянчук про актуальні потреби фронту.

Нині читайте історію Андрія Рибачка про те, як турклуб «Бідняжка» з початку повномасштабної війни став на волонтерські рейки.

Перший день повномасштабної війни Андрія Рибачка застав у Грузії, в Тбілісі. Туди він повіз групу мандрівників. І просто під час цієї відпустки дізналися про те, що росія здійснила широкомасштабний наступ на українські міста.

— Як і всі, ми були шоковані. Відчував неконтрольований стрес, сильно трусило, — говорить співзасновник турклубу «Бідняжка» Андрій Рибачок. — У нашій групі було чимало людей з тих міст, які почали бомбити з 24 лютого. Десь в обід ми вийшли з паніки. З’явилося розуміння, що не можна сидіти на місці, треба чимось допомогти.

Люди згуртувались та поїхали під українське консульство. Говорили, що росія вбиває українців, що розпочалася неоголошена війна. На наступний день ці гасла з’явилися на їхніх плакатах, які мандрівники розвернули навпроти грузинського парламенту.

— Тоді зібрався багатотисячний антивоєнний мітинг, увесь проспект Шота Руставелі зайняли. Ми говорили у гучномовець, складалося враження, що цей мітинг саме ми зібрали, але це не так, — розповів Рибачок.

Скупили в Тбілісі все, що можна

А, власне, волонтерською допомогою Андрій почав займатись з третього дня повномасштабної війни. Каже: закуповував все — від шкарпеток, взуття, наколінників до розгрузок, рацій і тактичних рюкзаків. Гроші збирав з благодійних внесків, через свою фейсбук-сторінку. Там і звітував про витрати.

— Від військових були також запити на броніки та каски. Але у Грузії, як виявилося, просто так це не купиш. Ця продукція у них подвійного призначення, її немає у вільному продажу, — розповів організатор подорожей.

— У вас не було відчуття, що якого біса, наші вояки голі та босі, це ж вже не 2014 рік? — питає журналіст.

— Я не знаю чітких цифр, але, на мою думку, при такій широкомасштабній мобілізації на всіх просто не вистачило запасів спорядження. І швидко броніки, каски, розгрузки держава не закупить через різні бюрократичні процедури,  — відповів Андрій Рибачок. — А тут я побіг в магазин, купив і воно вже летить в Україну. Нехай це буде лише 30 комплектів, але воно післязавтра вже буде в руках людини, що цього потребує.

Скупивши все, що було в мілітарі-магазинах Тбілісі, Андрій вирішив повернутися в Україну. Робив це через Польщу, де за кошти благодійників придбав перший автомобіль для потреб військових. Так, закупівля машин для вояків стала основною задачею турклубу «Бідняжка».

Переймаюсь за бійців та кожне авто

— Загалом пригнали десь 12-13 автомобілів для ЗСУ. Купували їх як за кошти від благодійників, що зібрані через фейсбук; так і за гроші військових, які назбирали суму, але не могли самі купити авто, — говорить Андрій.

За словами Рибачка, армії треба позашляховики, особливо цінуються пікапи. Відмінність у ціні суттєва: позашляховик коштує від 3000 євро, а вживаний пікап в адекватному стані — від 8000 євро.

— Ми приганяємо автівки на особисті запити знайомих людей, які служать в різних підрозділах. Тому, по-перше, мені ці люди, само собою, дорогі. Я за кожного з них хвилююсь, регулярно зв’язуюсь з ними, — каже Андрій Рибачок. — По-друге, переживаю і за машини. Як от люди, які займаються розведенням тварин. Вони за кожне цуценя, передане в родину, переймаються. От так і у мене з авто. Пригнали машинку, полагодили на СТО, передали хлопцям. І я з ними періодично тримаю зв'язок: «Привіт, що там? Машинка їздить? Може якусь детальку потрібно?». 

«Купив би машини всім. Але можливості обмежені»

У одному з останніх дописів на facebook Андрій Рибачок написав, що купив авто для ЗСУ «в кредит», щоб не втрачати час: авто треба на передку вже зараз.

Журналісту сказав, що зараз стало важче збирати кошти на потреби армії, бо багато людей втратили стабільний заробіток.

— Тому дозбираю грошей на цей пікап і буду думати, що робити далі. Можливо, і припиню цей напрямок (закупівлі машин для військових - авт.), — сказав Андрій.

Якщо ж ви бажаєте підтримати збір коштів на авто для військових, то от картка: 4731 1856 2041 8068 Рибачок Андрій Вікторович.

— Але запити нікуди не ділися, вірно? — спитав журналіст.

— У мене черга постійно на 3-4 автомобілі стоїть. Доводиться відмовляти. Кажу: вибачте, ви будете на мене розраховувати, а я нічим не зможу допомогти. Тому раджу шукати далі та звертатись до інших волонтерів, — відповів Рибачок. — А якщо у вас є сторінка в соцмережі з «живою» аудиторією, то реально назбирати умовних 3000 доларів на хороший позашляховик. Хоча якби я міг, то всім купив машини й по дві.

Наостанок в Андрія Рибачка спитали й про долю турклубу «Бідняжка». Усі плани відклали до «після перемоги»?

— Зараз ми не працюємо як турклуб. Нам зараз дуже важко: з 24 лютого не отримали жодної гривні доходу, — відповів Андрій Рибачок. — Ми б відновили діяльність, якщо це буде дозволено і безпечно. І, якщо це буде потрібно, власне, мандрівникам. А загальний настрій показує, що запит, принаймні, на локальні, рекреаційні подорожі вже є. Тому, знову ж таки, якщо це буде дозволено і безпечно, ми готові відновити діяльність.

Раніше, нагадаємо, ми розповіли як у Вінниці з машин роблять бандеромобілі

Читайте також

«Не вмію ідеально готувати борщ, але можу купити машину на передову», — волонтерка Діана Подолянчук

Кожна гривня наближає перемогу. Музикант збирає гроші для ЗСУ на онлайн-концертах

«Щоб наші захисники не голодували»: як волонтерка створила у Вінниці гастрономічний батальйон

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.