20 років Михайло Пащенко збирав легенди про Вінницю

На запитання, скільки загалом у творі легенд, пан Михайло, усміхнувшись, відповідає:

-Не знаю, бо не рахував.

-Де ж ви їх назбирали?

-Скрізь і всюди! – каже письменник. - Найперше, у книгах і пресі, де друкувалися окремі з них. Найбільше  – з розповідей від людей. Чув їх від вчителів, науковців, вінничан, які виїхали з міста і нині проживають за кордоном. У них велика ностальгія. Такі люди згадують про місто найменші подробиці. Є також легенди, що їх розповідали на Старому місці тамтешні ворожки. Колись давно вони там проживали.

Надрукували за кошти громади

Матеріал для книги Пащенко збирав приблизно 20 років. Сам задум виник ще замолоду. Спонукало його до такої роботи перебування у Львові, де в університеті імені Івана Франка опановував журналістику.

-Мене приємно вражало те, що у Львові існує багато розповідей про місто, - каже співрозмовник. – Там ви можете почути, наприклад, що в такому-то кафе чи ресторані колись бувала відома людина. І тут же її портрет. Розповіді про неї. Згадки про те, в який час і чому він навідувався до міста Лева.

А чому у нас такого нема? Неодноразово задумувався пан Михайло. Під час таких роздумів у нього, як мовиться, руки свербіли зібрати усі легенди, усі цікаві розповіді про рідну Вінницю і надрукувати їх в одній книзі.

Нарешті, це йому вдалося. Щоправда, з виданням зібраного матеріалу виявилося все не так просто.

На друк книги потрібні були кошти. Це болюча тема для кожної творчої людини. Роль прохача дуже незавидна.

Словом, ніхто з підприємливих людей не дав грошей на видання книги.

-Всі погоджувалися, що справа гарна, цікава, кожен, з ким спілкувався, говорив, що хотів би тримати в руках таку книгу, дехто навіть обіцяв підтримати фінансово, але коли доходило до діла, знаходилися причини, аби відмовити, - каже письменник.

Якось Пащенко прочитав про конкурс міськради «Бюджет громадських ініціатив». Подав свою пропозицію. На жаль, вона не знайшла підтримки. Та він не опустив рук і дочекався наступного конкурсу.

Врешті-решт, на книгу «Легенди і розповіді про Вінницю» дали грошей з міського бюджету. Проект Пащенка став одним з переможців конкурсу «Бюджет громадських ініціатив-2019».

Книга вийшла накладом одна тисяча примірників.

Її першу презентацію провели у міській бібліотеці №1 за активної участі керівника бібліотеки Ольги Вергун.

-Недавно мені зателефонували з міськради і повідомили, що запланована презентація книги у приміщенні міської влади, - повідомив Михайло Пащенко. – Запросили прийти 6 листопада. Приємно дізнатися, що книга зацікавила не тільки простих читачів, а й «батьків» нашого міста.

Звідки назва – один Бог знає, річка Бог

На запитання, яка з легенд найбільше подобається самому автору, пан Михайло каже, що йому дуже хотілося б знати достеменне походження назви нашого міста.

-У книзі є декілька варіантів, - говорить письменник. – всі вони цікаві, кожен виглядає правдоподібно. Наприклад, історик Микола Кибалюк посилається на конкретні історичні джерела, але..

Мабуть, один Бог знає, хто і чому назвав саме так наше місто. Бог – річка, нинішня назва якої  Південний Буг, очевидець і свідок заснування Вінниці. На дні річки треба шукати народження міста. У даному випадку – річки Часу.

Передмову до солідного видання написав доктор історичних наук професор Сергій Гальчак.

-У наших легендах дивовижний світ пізнання й переосмислення, - влучно висловився історик.

Оводов відкрив для Вінниці вікно у Європу

-З усіх описаних героїв книги чи не найбільше вразила біографія Миколи Оводова, - розповідає Михайло Пащенко. – він дуже багато зробив для Вінниці. Перші європейські штрихи у провінційному містечку зроблені за його безпосередньої участі.

Співрозмовник каже, коли згадує Оводова, вважає, що його не сповна пошановано нинішнім поколінням.

-Архітектора Григорія Артинова знаємо і шануємо, вшановуємо, є меморіальна дошка, є пам’ятник, - говорить Пащенко. – Артинов талановитий архітектор. Ніде правди діти. Талант Оводова не менший. До речі, це він запропонував Артинова на посаду архітектора міста. Це з його ініціативи споруджені знані дотепер споруди, зокрема, вежа і готель «Савой». Однак прізвище Оводова згадується не так часто.

У книзі розповідається, як саме з’явилася ідея будівництва вежі і готелю «Савой».

-Оводов сам їздив у Європу набиратися, як нині кажуть, досвіду, і брав з собою міських урядників, - говорить Пащенко. – Це він відкрив для нашого міста, тоді маленького провінційного, вікно у Європу. Наприклад, після поїздки до Великобританії почали будувати готель «Савой» в англійському силі. Архітектуру водонапірної башти запозичили у Франції.  

...Хто і коли очолював Вінницю? Розповіді пр. міських голів Вінниці - від Оводова до Моргунова. Як і чому головна бібліотека за одну ніч втратила свою назву? Була імені Миколи Гоголя – стала «Тімірязівкою». Розповіді про всі назви вулиць міста. Що напророкувала Вінниці Ванга? Розповіді про ці та багато інших легенд й історій знайдете у новій  книзі.

Його книги видані тиражем понад 600 тисяч примірників

Книга Михайла Пащенка  «Легенди та історії Вінниці» 20-та у його творчості.

Він автор низки відомих романів і повістей. У свій час особливо популярними серед читачів були твори романи «Корупція», «Ключ до мерії», «Полювання на журналістів». За книгу «В редакцію не повернувся» удостоєний обласної премії імені Гришина.

Найиражнішою стала книга Пащенка для дітей – «Диво-сон». Вона надрукована накладом у 500 тисяч примірників.