Як масові гуляння додають роботи епідеміологам? Аналізуємо статистику тестів на COVID-19

Державні лабораторії роблять тестів більше, ніж приватні у Вінниці. За 3,5 місяці приватники зробили 11 тисяч ПЛР-тестів, а от обласний лабораторний центр — понад 52 тисячі

МОЗ України викладає у публічний доступ детальну статистику тестувань на коронавірус. Вона є подобовою та по кожній з областей України, де вказані окремо скільки зробили ПЛР-тестів, що виявляють вірус та ІФА-тести, які фіксують і антитіла, і частки «ковіду».

Проте в цих даних є й недоліки. Інформація є тільки з 1 червня, хоча COVID-19 на Вінниччині з’явився з 25 березня.

До 22 липня у статистиці від МОЗ були тільки загальні цифри по ІФА-тестах, без вказівки, які виявлені антитіла: або людина перехворіла (IgG) чи ще хворіє (IgM). І через це в нашому аналізу не буде даних про зроблені ІФА-тести. До того ж деталізовані дані на 30 червня та 11 вересня в офіційній статистиці відсутні взагалі.

Скільки та хто робить тести

Отож, як виглядає загальна «картина» по тестуванню з 1 червня до 14 вересня? Чорним кольором вказані зроблені ПЛР-тести у лабораторних центрах Вінниці. Сірим — зразки, які не встигли протестувати протягом доби та залишили на наступний день.

Зелений «прошарок» між ними — позитивні результати COVID-19. Загалом, позитивні тести від загальної маси складають біля 7%. Це багато чи мало?

Для прикладу, Тернопільщина, що зараз у «помаранчево-червоній» зоні карантину має біля 15% позитивних тестів. А лідером з показником 23% є Чернівецька область (дані YouControl).

Не секрет, що з появою COVID-19 в Україні його навчилися тестувати і державні лабораторні центри, і приватні лабораторії.

Проте за статистикою МОЗ більше тестів у Вінниці робить якраз державна служба — за три з половиною місяці тут опрацювали 52 тисячі тестів, а у приватників — 11 тисяч.

Карантинне літо

Раніше ми проаналізували, як багатолюдні події впливають на захворюваність. Тоді ми обрали кілька визначних дат — релігійні свята, послаблення карантину, гуляння, та рахували як зростала кількість нових випадків протягом 14 днів info. У більшості випадків через масові події кількість хворих за два тижні до святкування та протягом наступних 14 днів суттєво зростала.

За цією ж методикою спробували проаналізувати скільки тестів роблять у Вінниці. Почнемо з липня. Цей місяць традиційно є порою для відпусток, а закриті кордони спонукали українців відпочивати на рідних морях. У графіку щоденних нових випадків «ковіду» є спалах захворюваності після 21 липня.

Після цієї дати епідеміологи отримали зростання неопрацьованих зразків — тільки, зокрема, 24 липня, 1444 матеріалів було в залишках. А обсяги роботи в лабораторіях Вінниці зросли з 500 до 700 тестувань на добу.

Серпень у карантинній Вінниці відзначився урочистим відкриттям фонтану «Рошен». Хоча людей просили бути в масках та тримати дистанцію, проте за нашими спостереженнями переважна більшість нехтувала правилами — кілька тисяч людей були на святкуванні без концерту, але з п’ятим президентом України Петром Порошенком. Протягом наступних 14 днів був спалах захворюваності — +598 захворілих.

Спалах також помітно і по обсягах тестування: щодоби опрацьовували 600-700 ПЛР-тестів. Декілька днів залишалися необробленими під 1000 зразків від пацієнтів з підозрою на COVID-19.

Масових свят на День незалежності у Вінниці вирішили не проводити. Але скориставшись додатковим вихідним вінничани влаштували міні-відпустки, а наша область отримала черговий сплеск захворюваності ще не оговтавшись від попереднього. Аналогічна ситуація і в лабцентрах — тільки «здихавшись» від залишків, лише за добу (з 24 на 25 серпня) епідеміологи не змогли протестувати ще 817 зразків.

Святкування Дня знань в умовах карантину не сильно відрізнялося від того, як святкували 1 вересня зазвичай. Людей на лінійках було багато, а от захисних масок на обличчях, які в теорії мають забезпечувати мінімальний захист від вірусу, вкрай мало. 

Від цієї дати статистика йде вгору — від 50 до 100 нових випадків у області фіксують в області щодоби. Вінниця 14 вересня перейшла з «жовтої» до «помаранчевої» зони карантину. А в ОДА повідомляють, що вже 56 класів по області перебувають на самоізоляції через те, що в учнів виявили коронавірус.

У графіку помітно, що з 1 вересня епідеміологи стали робити до 800 тестів за добу. Через такий наплив фахівці відмовилися від опрацювання платних тестів. 

Даних за 11 вересня немає в графіку, оскільки вони відсутні в офіційній статистиці МОЗ.

«Україна змарнувала карантин. Зростають госпіталізації та смертність»

Павло Ковтонюк, екс-заступник міністра охорони здоров’я

— Україна ввела карантин на випередження (правильно зробила). Тому першої хвилі в нас не було. Як і у Польщі, наприклад. Але карантин відклав цю хвилю на потім. І дав нам час підготуватися до неї.

Польща підготувалася. А ми — ні. Ми вірили, що карантин сам долає вірус. Після послаблення карантину динаміка поширення вірусу в Україні нагадує рух літака злітною смугою. Це означає, що період карантину ми просто змарнували. 

Чи можна було уникнути цієї хвилі взагалі? Так. Польща поки що уникає. Під час карантину вона побудувала сильну систему тестування та відстеження контактів.

Друга хвиля починається у Німеччині. Але система там також підготовлена, і хвиля дуже помірна. Є певне зростання нових випадків, незначне як для країни із населенням у 80 мільйонів. До того ж це здебільшого нескладні випадки, які добре фіксує потужна система тестування. Госпіталізації маже не зростають, смертність так само.

В Україні ж госпіталізації та смертність зростають. На відстеження контактів уже практично немає ресурсів. Тестування не встигає за новими випадками. Лікарні наближаються до межі своїх можливостей.

Ми сьогодні — це Німеччина, Італія або Іспанія навесні. З усіма можливими наслідками.

Часу майже немає. Він є тільки на те, щоб негайно чесно визнати масштаби проблеми й екстрено реагувати на неї. 

Що робити? Ось три пропозиції:

1. Негайно збільшити спроможність системи виявлення. Залучити приватні та інші лабораторії в єдину мережу. Оплачувати з бюджету обробку зразків у них.
2. Екстрено збільшувати потужності лікарень, готувати інші локації (приватні заклади, немедичні локації) для можливого прийому хворих.
3. Створювати мобільний резерв обладнання та фахівців з областей, де немає значних спалахів.

(Джерело: фейсбук-сторінка Павла Ковтонюка)

Вірити чи ні у коронавірус — справа кожної людини. Проте це не значить, що ним не хворіють. Поборола «ковід» відомий вінницький волонтер Людмила Бобровська. Про свій досвід розповідали лікарі, які борються з пандемією у Вінниці.  

Психолог Валерій Андросов також ділився з читачами 20minut історією своєї хвороби, перебіг якої докладно прокоментувала лікарка. І ще маємо розповідь від вінничан, які вважають, що хворіли на COVID-19 ще взимку. За кілька місяців до того, коли був офіційно зареєстрований перший випадок зараження на території Вінниччини.

Читайте також:

У Вінниці від коронавірусу помер чоловік. Вірус виявили чотири дні тому

Не чекати епідсезону і вакцинуватись від грипу. У кінці вересня вінничанам обіцяють вакцини

«За кілька тижнів будемо мати лавину хворих». Ковід-прогнози від лікаря-інфекціоніста

Слідкуйте за новинами Вінниці у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.