Людмила Бобровська відома волонтерка. Починаючи з 2014-го, постійно їздить до бійців на Донбас. Допомагає також дітям у Красногорівці і Марїнці. За волонтерську роботу нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня.
Наприкінці липня про волонтерство довелося забути — у неї виявили коронавірус.
Жінка здолала недугу. Два тести дали негативний результат і її виписали з лікарні. Але ліки продовжує приймати.
З пані Людмилою спілкувалися по телефону. Розмова тривала приблизно пів години. У слухавці було чути знайомий, але ослаблений голос. Говорили у понеділок вранці, 17 серпня.
— Ще днів два-три тому так довго не змогла б говорити, — каже співрозмовниця. — Не вистачало сил, важко дихалося. Тепер почуваюся трохи краще. Ось тільки їсти не хочеться. Перебиваюся на йогуртах. Ще можу персик чи сливи з’їсти, але без смаку. Не дивно, що схудла. Температура тримається — зараз 37,5 градусів. Кашель повернувся, але не сильний.
До лікарні її доправила бригада швидкої допомоги. Один із симптомів — висока температура.
— Я дотягнула до 41 градуса, — розповідає Людмила Бобровська. — До того була з температурою три дні. Сподівалася, як і більшість з нас, що все минеться. На жаль, сталося по-іншому.
Годинник показував пів на другу ночі. Вона викликала швидку.
— Не раз доводиться читати, що медики швидкої чи то відмовляються їхати, чи не поспішають на допомогу, — продовжує пані Людмила. — Я про таке сказати не можу. Приїхали швидко. Пригадую, була при свідомості, але в деякі моменти не уявляла, де я і що зі мною. Мене одразу доправили в міську лікарню №1. Без зайвих розмов. Ніхто не говорив, що нема місця, чи ще щось там.Поклали в окрему палату.
Перед тим, як захворіти, жінка відчувала слабкість в тілі. Каже, бувало, йшла і раптом хотілося зупинитися, присісти..
Ще один симптом — ускладнене дихання.
Нарешті, біль або, як кажуть у народі, ломота у м’язах і суглобах. Щось незрозуміле коїлося з кишково-шлунковим трактом. Допікав кашель.
Такі симптоми жінка відчула на собі. Знає, що існують інші. Про них говорили пацієнти, які перебували разом з нею у палаті. Зокрема, про блювоту. Вона такого не відчувала.
Коли бригада швидкої доставила Бобровську до першої лікарні, тоді ж, вночі, у приймальному відділенні, їй зробили ПЛР-діагностику. Вранці прийшла лікар і повторно призначила той самий тест. Обидва результати були готові через три дні.
— Один тест показав негативний результат, а другий — позитивний, — розповідає Бобровська. — Тому моя порада, не покладайте повну надію на тести!
На її думку, найбільш точним і надійним методом визначення «корони» є КТ, комп’ютерна томографія легень. Коштує така процедура, за її словами, 850 гривень. Затратно — та варто !
Жінка згадує, як саме їй повідомили про позитивний результат. Вважає за необхідне повідомити про це.
Зателефонували з лабораторного центру. Спершу поцікавилися самопочуттям, запитали, про лікування, уточнили, з ким контактували перед лікарнею. А вже після всього сказали результат. Заспокоїли, що лікарі все зроблять для одужання.
За час перебування у стаціонарі її стан ще три рази діагностували з допомогою ПЛР-системи. Крім того, щоденно робили експрес-тести.
Як стверджує співрозмовниця, коштів за тестування не брали. Безкоштовно давали системи крапельниць, шприци, бинти і навіть антибіотики.
— Антибіотики не лікують COVID-19, але вони не дають можливість прогресувати іншим побічним хворобам, — пояснює волонтер. — Антибіотики дорого вартісні, все одно їх приписували безкоштовно. Платити доводилося за придбання ліків для лікування побічних захворювань.
Один день вона перебувала в ізольованій палаті. Потім перевели в іншу, де загалом було шестеро пацієнтів. Вони називали між собою палату «киснева». Там до кожного ліжка підведена система постачання кисню.
У ніс вставляють трубочки і пацієнт самостійно регулює надходження кисню. До речі, його рівень в організмі вимірювали щоденно.
11 серпня на своїй сторінці у ФБ пані Людмила написала: «У мене є перший аналіз про відсутність ковіду». Після другого негативного результату її виписали з лікарні. 13 серпня вона була вдома.
Каже, сімейний лікар прийшла одразу. Записала її на обслуговування чергових бригад, які працюють з тими, хто хворіє чи перехворів на коронавірус. Ті телефонують по два рази на день, запитують про температуру, самопочуття, симптоми.
— Я звернула увагу, що медичного персоналу у відділенні стало менше, — говорить пані Людмила. — Мені це підтвердили у розмові працівники. Одні звільнилися, інші пішли у відпустку.
За словами пацієнтки, медикам нині справді дуже важко. Особливо тим, які безпосередньо працюють з хворими на
Працювати у захисних костюмах, масках це не тільки незручно, а й втомлююче, бо людина знаходяться в такій амуніції протягом усієї зміни. Пацієнти важкі, роботи багато, медиків мало.
Чи зацікавлений медперсонал звітувати про більшу, ніж є насправді, кількість хворих? Ні! Бо їх і так вистачає.
За словами співрозмовниці, підвищення платні, яке медикам уже не раз обіцяли, вони так і не отримали. За час перебування у стаціонарі переконалася у тому, як добросовісно персонал виконував свою роботу. Більшість з працівників уже перехворіла на корона вірус.
Під час лікування Людмила Бобровська перенесла ще й психологічну травму. Сталося це після того, коли дізналася про смерть відомого лікаря Ігоря Данилюка.
— З ним була особисто знайома, — каже вона. — Прекрасний фахівець і дуже щирої душі людина.
Співрозмовниця каже, що лікарю декілька разів проводили ПЛР-діагностику і весь час отримували негативний результат. Цей факт ще раз дав їй підстави стверджувати, що «корона» дуже підступна у своєму виявленні.
У їхній палаті перебувала мати лікаря Данилюка. Співрозмовниця розповіла, що мати їхала разом з сином в автомобілі швидкої допомоги. Голова сина була у неї на колінах. Його доправляли до Хмільника в лікарню (?!). Для багатьох це незрозуміло — чому для добре відомого лікаря «Пироговки» у Вінниці не знайшлося місця? Потім назад повернули до Вінниці.
Здавалося б, після такої поїздки у жінки мав проявитися ковід.
Дивно, що після вього ПЛР-тест показав негативний результат у матері Данилюка. За словами співрозмовниці, жінку поклали в лікарню, аби упередити захворювання. «Не знаю, як саме ця «корона» обирає жертву», — говорить Бобровська.
Людмила Бобровська називає симптоми, які були у неї перед тим, як проявився корона вірус.
Слабкість в тілі, незначний біль у м’язах і суглобах. Дискомфорт у кишківнику, шлунку, нудота та відсутність апетиту. Послаблене сприйняття смаку та запаху.
Бажання глибше вдихнути повітря. Під час ходьби хочеться зупинитися, присісти перепочити.
— Як тільки відчули, що стало важко дихати, без варіантів — в лікарню, — говорить волонтер. — А ось температура не завжди підвищена. Під час розмови з пацієнтами дізналася, що у декого з них не було підвищеної.
Лікування триватиме не менше як два-три тижні, а процес реабілітації ще довший.
— Незважаючи на хворобу, перше вересня ніхто не відміняв, — говорить Людмила Бобровська. — Кожен рік у такий час ми готуємо подарунки для першокласників шкіл Марїнки і Красногорівки.
Одного року передали діткам вишите вбрання. Допоміг нам в цьому колектив магазину «Український сувенір». Потім нам надіслали відео, де дітки, одягнені у яскраве національне вбрання співають і танцюють. Запис зробила місцева жителька Красногорівки Наталія Голубєва.
У Марїнці вінницьким волонтерам допомагає Ольга Пугач. Через неї передають зошити, ручки, інше канцелярське приладдя для діток.
— Одного разу завезли багато українських книжок, — говорить пані Людмила. — Тепер їздити нема на чому. Наша «конячка», яка служила нам з 2014-го року чисто зламалася. Автомобіль потребує великого ремонту. Сподіваюся, що все-таки бодай через пошту вдасться передати діткам зошити і ручки.
Та й «Правий сектор» чекає від нас замовлені подарунки. Один з них — банер великих розмірів з символікою організації, а також ліки, які замовили нам хлопці з передової.
Читайте також:
Повістку в царську армію дістали зі старого вулика. Документу майже 150 років
Фермер з Вінниччини продаватиме ягоди європейцям. Вони припали до смаку консулу з Бельгії
Вінничани підтримали білорусів і отримали повідомлення з Мінська: «Дякуємо, Вінниця!»
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер