Акція не була чисельною. Переважно зібралася молодь. Дивно, але серед тих, хто підходив до мікрофона сказати слово на підтримку сябрів, не довелося чути представників білоруської громади, яка завжди відзначалася активністю.
Натомість про свою солідарність говорили з імпровізованої сцени поляк Владжіміж з білоруським корінням й іспанець Алехандро. Обидва волонтери. Працюють у Вінниці у громадських організаціях.
Молодий чоловік на ім’я Максим назвав себе військовослужбовцем резерву. Він розповів, що у Білорусії у нього родичі і друзі.
— У ці дні я постійно з ними на телефонному зв’язку, — каже Максим. — Інтернет, як ви знаєте, там блокують. Зате виручає Телеграм-канал. Вони так і говорять: нині «Революція в Телеграмі». Бо відіграв дуже важливо роль в поширенні інформації, в організації людей.
За словами співрозмовника, білоруси неабияк цінують слова підтримки. Вони для них на вагу золота. Їм дуже важливо відчувати наше плече, плече українців.
Вони відверто говорять, що їх у ці дні надихає спогади про наш Майдан. Як і ми у час Революції, починають будувати барикади, як і ми, гуртуються зовсім незнайомі раніше люди.
Білоруси відверто заявляють, що вони не борються проти Росії, вони не говорять про Європу, їм просто надокучило те, що відбувається в країні.
Пізніше Максим повідомив, що його друзі з Мінська надіслали подяку Вінниці і вінничанам. Так і написали: «Дякуємо, Віннице!»
Вінничанка Наталія прийшла також підтримати своїх білоруських знайомих.
— Мені подобається білоруська мова, давно дивлюся білоруський канал, приймаю на антену-«тарілку», — розповіла жінка. — Через інтернет познайомилася з жінкою і давно спілкуємося.
Каже, у ці дні частіше, ніж раніше, зізвонюються.
— Моя знайома розповідала по телефону, що для них стало шоком, коли побачили, що поліція може бити людей, — говорить жінка. — Вони ніколи в таке не могли повірити. Через це, їхній «бацька» остаточно втратив довіру у людей. Це слова моєї знайомої з Мінська.
Навіть ті, хто бачив у ньому такого собі захисника чесних людей, повністю розчарувалися. Цю довіру, за словами учасниці акції, він знищив дубинками й гумовими кулями, жорстсокістю у ставленні навіть до дітей.
Якщо раніше Лукашенка називали «бацьком», то під час революційних подій він отримав нову кличку — пересидент.
— Наші мінські друзі говорили, що за Лукашенком після виборів закріпилася нова кличка — пересидент, тобто той, хто вже пересидів свій час на престолі.
Серед учасників акції був присутній гість з Польщі на ім’я Владіміж (на фото зліва, крайній праворуч — іспанець Алехандро). Хлопець працює волонтером у Вінниці в одній з ГО.
— Я народився у Білорусі і проживав там до п’яти років, — говорить Владіміж. — Там у мене залишилися родичі. Ми ж переїхали у Польщу. Маю багато друзів, спілкуюся з ними. Не розумію, чому білоруси не повинні мати такі само права, як мають мешканці європейських країн? Чому їм відключають інтернет? Це ж неправильно. Якщо влада вважає, що вирішить питання силовими методами, то це одна з найбільших помилок.
Підтримати білорусів прийшов ще один волонтер — іспанець Алехандро. Йому, мешканцю Іспанії, взагалі дивно чути про те, що людям забороняють висловлювати свої думки, спілкуватися через інтернет.
Технічне оснащення для учасників акції організував керівник громадської організації «Наше Поділля» Юрій Степанець. Допомагала йому в цьому сестра Лариса. Вона тримала в руках плакат на підтримку сябрів.
На Майдані буди плакати з написами: «Молимося за Білорусь», «Свободу не спинити!», «Живе Беларусь!».
На закінчення акції Лариса Степанець пов'язала стручку з кольорами білоруського прапора на гілку нашої «майданівської вишні».
Читайте також:
Крутить педалі до Говерли. Вінничанин планував побувати у Скандинавії, а поїхав у Карпати
Центр, сміття і калабаня: жителі Коріатовичів скаржаться на вуличний безлад
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер
Тор Онтуй
Bodya Butenko
Таня Дубривная
Тор Онтуй