У міському управлінні освіти заспокоюють, що сьогоднішня спрямованість на отримання статусу ліцеїв чи гімназій не вплине на те, що невдовзі не залишиться звичайних загальноосвітніх шкіл
Наразі з 36-ти вінницьких загальноосвітніх шкіл - десять заклади нового типу. Це значить, що в цих школах існують гімназійні або ліцейні класи. Гімназія, так би мовити у чистому вигляді, у Вінниці функціонує одна - це фізико-математична гімназія №17, де вже багато років з першого класу навчання відбувається з нахилом на спеціалізацію. Є також технічний ліцей.
Набуття статусу гімназій чи ліцеїв наразі процес доволі поширений в Україні. І Вінниця не виняток. За словами Лесі Діденко, головного спеціаліста відділу загальної середньої освіти міського управління освіти, такий процес пояснюється потребою у якісній, професійно поглибленій освіті. Але якщо раніше освіта для усіх була рівною і однаковою, то сьогодні батьки можуть просто загубитися у пропозиціях.
Статус гімназії чи ліцею вважається доволі престижним, тож логічно, що адміністрації шкіл прагнуть його отримати.
- Щоб здобути цей статус потрібно розробити відповідні програми, має бути і відповідний фаховий рівень педагогів, визначати напрямок навчання, - зазначає Леся Діденко.
Звісно, цей статус має знайти втілення і в оплаті праці педагогів. Разом з тим, звання гімназії чи ліцею накладає певні обов'язки не тільки на викладачів даного навчального закладу, а й ставить певні вимоги перед майбутніми школярами та їхніми батьками. Зокрема, перед тим як отримати добро на вступ до гімназійного чи ліцейного класу, учень має пройти співбесіду. Інколи адміністрації вінницьких шкіл грішать таким "кастингом" перед тим, як приймати першачків до школи.
За словами Лесі Діденко, є інструкція про порядок конкурсного приймання дітей до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл і співбесіда має відбуватись виключно перед вступом до гімназійних чи ліцейних класів.
Зрештою, визначення зі спеціалізацією шкіл можна назвати природнім процесом. Адже будь-яка школа має свою репутацію серед батьків. І навіть без спеціального статусу відомо, в кого сильніші математики, а в кого мовники.
Водночас законодавчо не передбачено співвідношення звичайних загальноосвітніх шкіл та спеціалізованих. Тож у декого з батьків виникає занепокоєння, що невдовзі у Вінниці будуть лише гімназії та ліцеї. Це, за словами Лесі Миколаївни, перебільшення.
- У школах-гімназіях однаково залишаються звичайні класи, - зазначає Леся Діденко. - Саме тому школи, зокрема, і мають назву "навчально-виховний комплекс школа-гімназія". Гімназійними можуть бути класи, починаючи з п'ятого або восьмого. У Вінниці дві школи, де є класи з поглибленим вивченням англійської з першого класу - це спеціалізована школа №1 і гуманітарно-естетичний школа-колеж № 29. Але для усіх шкіл, незалежно від того, мають вони гімназійні класи чи ні, незмінним залишається державний стандарт освіти - однаковий для усіх.
А от поспішати віддати дитину в "престижну гімназію" чи "перспективний ліцей" спеціалісти не радять. Адже головним при виборі тут має бути все ж особистість майбутнього школярика, його нахили та бажання, а не гонитва за престижем.
Довідка
У Вінниці діє 10 навчальних закладів нового типу. Це
- Навчально-виховні комплекси школи-гімназії №2, №6, №23, №30
- Спеціалізована школа з поглибленим вивченням англійської мови №1
- Школа І-ІІ ступенів - ліцей №7
- Фізико-математична гімназія №17
- Школа-колеж №29
- Спеціалізована школа з поглибленим вивченням фізики і математики №34
- Вінницький технічний ліцей
Варто знати
Прийом до першого класу громадян України здійснюється за такими принципами:
- доступність для кожного громадянина початкової освіти в загальноосвітніх навчальних закладах державної та комунальної форм власності;
- рівність усіх громадян щодо умов і форм здобуття початкової освіти; безоплатність здобуття початкової загальної освіти;
- вільний вибір загальноосвітнього навчального закладу відповідно до освітньо-культурних та соціальних потреб громадянина;
- дотримання вікового цензу;
- три-чотирирічний термін навчання;
- відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за здобуття дитиною загальної середньої освіти.
Людмила Євсєєва,
психолог Вінницького міського центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді:
- Якщо батьки планують віддати дитину до гімназії чи ліцею, то краще це зробити одразу, а не згодом, коли дитина вже звикла до однокласників, вчителів та вимог звичайної школи. Будь-який перехід із однієї в школи в іншу – це стрес, який потребує певної мобілізації сил. І дитина не завжди до цього готова.
Направленість школи треба вибирати згідно з нахилами дитини. Якщо яскраво виражені математичні здібності –підійде технічний ліцей, якщо ж із числами дитя не дуже „дружить”, однак багато говорить, фантазує, то можна відправляти його в гуманітарну гімназію.
Однак при виборі обов’язково потрібно враховувати можливості дитини. У гімназії чи ліцеї задають більше і вимоги вищі. Якщо для дитини це буде надзвичайно важко, то краще не ризикувати. При цьому, в яку б школу дитина не пішла, в процесі навчання до неї треба ставитись, як до генія. Якщо сьогодні з десяти паличок у неї гарно вийшли чотири, то після вашої похвали вийде сім. Разом із тим, здібності до того ж малювання син чи донька зможе реалізувати в гуртку, куди можна ходити після школи.
Людмила Сорокіна, вчитель початкових класів:
- У гімназії, звичайно, діти мають більше навантаження, аніж у звичайній школі. Проте й у школі навантаження зараз теж чимале. І деякі предмети, на мою думку, можна зробити не загальнообов'язковими, а ознайомлюючими, якщо окремі діти не відчувають в них потреби. Зате великим плюсом гімназій є те, що певні предмети у гімназії вивчаються поглиблено. А от щодо кількості гімназій та ліцеїв, то звичайних шкіл має бути більше.
Валентина Корсун, заступник директора фізико-математичної гімназії № 17:
- Гімназія - специфічна установа, де відводиться більше годин для певного предмета. Програма складніша, ніж у звичайній школі, зате випускники гімназій при вступі до вузів мають кращі результати. До гімназії йдуть діти, які вже визначились і цілеспрямовано обирають певну спеціальність. Вчителі тут теж можуть краще себе реалізувати, оскільки подають дітям більше матеріалу, оскільки ті потребують більше знань.
Леся Діденко, головний спеціаліст відділу загальної середньої освіти управління освіти міської ради:
- Те, що сьогодні школи намагаються отримати статус гімназії чи ліцею - це нормальний процес. Він пояснюється тим, що є потреба в якісній, професійно поглибленій освіті. Звісно, самі школи зацікавлені в отриманні такого статусу. Однак не можна сказати, що це призведе до того, що у Вінниці будуть тільки гімназії і ліцеї, а звичайних загальноосвітніх шкіл не залишиться. Крім того, щоб отримати статус ліцею чи гімназії потрібно витримати ряд вимог. Сьогодні навіть в школах-гімназіях є звичайні неспеціалізовані класи. Крім того, спільною для усіх залишаються державні стандарти освіти.
Перед тим, як визначати, куди віддати дитину: в школу-гімназію чи звичайну загальноосвітню школу, потрібно спочатку відчути дитину, її можливості, бажання, схильність. Саме з цих позицій потрібно приймати рішення, а не через престиж статусу школи. Такий підхід хибний і він тільки травмуватиме дитину.
Валентина Сивак, лікар-гігієніст відділення гігієни дітей та підлітків міської санепідстанції:
- На сьогоднішній день, приблизно в половині міських шкіл навчаються в дві зміни, що, в свою чергу, не дозволяє дотримуватися санітарних вимог щодо складання розкладу уроків. Зокрема, часто фіксуються порушення, коли в навчальних закладах неправильно чергуються предмети різної ступені важкості. Згідно з ДСан ПІН 5.5.2.008-01 Державними санітарними правилами та нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, найвища активність розумової діяльності дітей шкільного віку з 10 до 12 годин. Цей час характеризується найбільшою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших психофізичних затратах організму. Тому в розкладі уроків для молодших школярів предмети, що вимагають значного розумового напруження, повинні проводитися на других-третіх уроках, а для учнів середнього та старшого віку - на других-третіх-четвертих уроках. До речі, розумова діяльність учнів зростає до середини тижня та залишається низькою в понеділок і п'ятницю. Тому розподіл навчального навантаження впродовж тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу. У ці дні в розклад необхідно виносити предмети, які потребують великого розумового напруження або ті, що не вимагають значного навантаження, але в більшій кількості, ніж в інші дні тижня. Щодо гімназій, ліцеїв і коледжів, то в цих навчальних закладах повинні навчатися виключно в одну зміну. Проте, через недостатню кількість шкіл у місті, це правило не виконується.
Ми запитали у вінничан
Чи впливає, на вашу думку, статус гімназії чи ліцею на якість знань?
Валентина, медсестра:
- Ніяк не впливає. Вчителі ж залишаються ті самі. Отже, знання вони дають на тому ж рівні, що й давали. Не приходить же новий вчитель у гімназію чи ліцей. Єдине, що там може розширюватися - програма, але вона розширюється і в звичайних школах, коли там створюються ліцейні класи. Так що рівень, я вважаю, абсолютно той самий.
Олександр, підприємець:
- В принципі це підвищить рівень професійних знань, але ж це все залежить від вчителів, тому що назва ліцею або гімназії не впливає. Моя думка така, що коли вчителі можуть дати учням кваліфіковану підготовку, то різниці між школою, ліцеєм або гімназією немає.
Ірина, викладач:
- Від назви нічого не зміниться. Головне, щоб викладацький склад був нормальний, решта не має значення.
Олена, помічник нотаріуса:
- У ліцеях або гімназіях більше класів з поглибленим вивченням, наприклад, англійської мови, математики. Школа виходить на якийсь новий рівень, у неї абсолютно інше ставлення. А так нічого не змінюється. Я сама вчилась і в школі, і в гімназії. Просто з'являється більше класів, де збирають талановитіших дітей. Мінус я бачу в тому, що в одному класі збирають найрозумніших, іншому - розумних, а звичайних дітей відправляють в один клас. Це все відображається на психіці дитини, на її світогляді.
Микола, службовець:
- Я не знаю на скільки там змінюється програма, адже від неї все залежить. Якщо рівень акредитації закладу підвищується, наприклад, професійно-технічне училище стало ліцеєм. То там змінюється програма навчання, змінюється і рівень підготовки.
Тетяна, пенсіонерка:
- Ніяк не впливає, все залишається так само. І те, що вигадали дванадцятибальну систему, вона нікому не потрібна, це дітям лише шкоду приносить. П'ятибальна система була сімдесят років, вона нікому не заважала і діти гірше не вчились.
Надія, бухгалтер:
- Я думаю, що впливає. Якщо це вже гімназія, то там, мабуть, і вчителі, які відповідають стандартам гімназії чи ліцею. Вчителі проходять кращу підготовку і відбір кращий - як спеціалістів. Це впливає на те, які вони знання дітям вкладають в голову.
Олександр, пенсіонер:
- У мене жінка сорок років у школі. Все залежить не від навчального закладу, а від якості викладання. Залежить від особистості вчителя і від учня. Якщо дитина знає, що їй треба вчитися, то вона вчиться. А лекції, пари нічого не дають. Є педагоги, які ставляться до викладання так собі, зробив і все. Є добросовісні викладачі. Якість не залежить від назви.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.