Перша вінницька мільйонерка втекла до США

У Вінниці на згадку від Тетяни Рибак у 94-му році залишився її білий лімузин. Ним возили молодят до загсу. Тут її називали "бізнесменкою", там - "бізнесвумен". Просто у нас тоді ще не всі розуміли значення багатьох іноземних слів, схем і що в Україні можна стати мільйонером. Особливо коли про це говорить жінка. А вінничанка Тетяна Рибак сказала ще у 92-му... Вона стала бізнесвумен двічі: і тут, і там - в США. 13 років минуло відтоді, як втекла в Америку одна із найуспішніших жінок Вінниці - фатальна і сильна. Номенклатурна "верхушка" - на "кормушку" Тетяну Михайлівну впізнавали за білим лімузином, де замість номера - "TANAY". Її прізвище Рибак знали у всіх кабінетах влади - одягала, годувала і поїла пострадянську партійну еліту. Вона керувала одним із перших україно-американських підприємств "Люкс", із такою ж назвою відкрився магазин на центральній вулиці (тоді ще Леніна). Там продавали речі не для всіх - надто гарні і надто дорогі. За її ініціативи з Абхазії привезли частинами перший євро-бар. У газетах з'являються її портрети, місцеві журналісти наперебій беруть у неї інтерв'ю. А у переддень кожного 8 Березня саме вона фігурує на газетних сторінках як ділова жінка нової формації, навіть мер Дворкіс заявляє привселюдно, що на таких жінок треба молитися... У 1992 році "Люкс" заснували троє - громадянин США, Тетяна Рибак і Володимир Гігієнішвілі. На них працювало 200 чоловік. Підприємство забезпечувало всі дитсадки міста харчами. Як потім розповідала сама Тетяна Михайлівна, при постачанні вона робила невелику "накрутку", але в загальній вартості не враховувала транспорті витрати. Оцю "математику", завдяки якій продукти виходили дешевшими, ставили в обвинувачення. Але то було потім, спочатку номенклатурна "верхушка" збиралася біля цієї "кормушки". На "Люкс" списували товари, багато дефіциту. Не цуралося заробляти і міліцейське начальство: на базах брали товар і здавали у скупку або ж просто несли "данину". Та через деякий перед цими ж міліціонерами їхнє керівництво поставило завдання - Рибачку треба було посадити. До речі, про це і сьогодні бояться говорити ті, хто були у курсі цієї справи. А вони знають, як у 94-му році від бізнесменки відвернулися її покровителі і партнери. Мали бути вибори, відповідно на посадах могли відбутися зміни, тому хтось спішив на "справі Рибак" заробити погони, хтось - великі гроші, хтось - ім'я. "...В Україні був дефіцит купонної маси, практично на кожному другому підприємстві затримували зарплати, - згадувала у своєму інтерв'ю у 97-му році Тетяна Михайлівна. - До мене особисто за допомогою зверталося чимало начальників, директорів установ та підприємств. У них на рахунках були гроші, але перевести їх у готівку вони не мали можливості. Вони знали, що я отримую товар, і зверталися з пропозиціями проплатити його, а я потім повинна була розрахуватися з ними готівкою. І саме завдяки такій операції люди могли отримати зарплати... У мене були всі дозволи: митні декларації, дозвіл на зовнішньоекономічну діяльність. Проплати проводилися через банк".    Її намагаються заарештувати. Але... Вона тікає за кордон у перуці кольору воронячого пера. Спочатку одягнена, як звичайна сільська бабуся, із кошиком на електричці їде до Києва. Там її зустрічають машиною із дипломатичними номерами, а вже з Борисполя летить чартерним рейсом. Пересадка... і країна рівних прав і можливостей - Америка. Мільйонерка за копійки Будучи за океаном, Тетяна Рибак розповідала, що її підставив один із вінницьких партнерів і взагалі вона нікуди не тікала, а "у травні 94-го поїхала до своїх дітей, які навчалися в Америці, та через кілька днів по приїзді зателефонувала головбух, що прийшли арештовувати усю документацію "Люксу"". А начальниці - Тетяні Михайлівні порадили не повертатися... Вона залишила у Вінниці все, що заробила протягом трьох років - підприємство вартістю у кілька мільйонів доларів. У США її "кинув" і американський засновник "Люксу". Вінничанка із двома дітьми залишилася ні з чим в чужій країні. Хтось міг би зовсім впасти "на дно". Але не вона. Так, Тетяна Рибак, як мати двох неповнолітніх дітей, згідно з українським законодавством, потрапила під амністію. Тільки додому, де весь її бізнес збанкрутував, вона не збиралася, хоч в Америці заробляла копійки... Але згодом - знову мільйони. Їй повірили, що вміє заробляти, і дали кредит. За рік Тетяна Рибак стає шанованою американською бізнесвумен - має розкішну віллу, яхту...  В Україну обіцяла повернутися лише, щоб довести вину тих, хто сфабрикував її справу, і що всі свої гроші, зароблені в Америці, вона витратить на це. "Я вивчу своїх дітей на адвокатів, я зроблю все, щоб покарати тих, хто зруйнував моє життя..." 5 000 000 $ - такий державний кредит для розвитку бізнесу у 98-му році дають вінничанці, яка отримала американське громадянство. Змінюється й особисте життя Тетяни Рибак - вона знайомиться із російським бізнесменом-емігрантом, у них народжується син - її третя дитина. Про вінницьку "королеву шахраїв" пишуть світові газети "Королева шахраїв" - так називала Рибак американська преса п'ять років тому.  Про її афери пишуть усі світові газети. Якщо у 1991 році управління з автомобільних страховок Нью-Йорку зареєструвало 400 випадків "липових" медичних претензій, то у 2001 році - понад 9000. Газета "Нью-Йорк пост" згадує про справу бруклінських емігрантів, які за допомогою медичних страховок викачали із страхових компаній близько 5 млн. дол. На першій сторінці газети портрет 39-рiчної українки Тетяни Рибак - вродливої блондинки, яка "пом'якшує гострі слов'янські риси густим шаром макіяжу". Всього за три роки Тетяна Рибак встигла сколотити капітал, вона носить дорогі прикраси, обставляє своє розкішне помешкання у манхеттенському Iст-Сайдi авторськими творами мистецтва, купила два катери i два білих "Мерседеси". Респектабельна мільйонерша враз перетворилася на злочинницю, за якою полюють страхові компанії, намагаючись отримати від неї 15 мільйонів доларів. Як писав "Пост", Тетяна Рибак оселившись у 1994 році у Брукліні, знайомиться iз емігрантом Павлом Шнайдером. Разом відкривають пекарню, але на бубликах у Нью-Йорку не проживеш. Вони створюють підприємство із кількох клінік. З 1996 року скуповували імена i ліцензії лікарів, від імені яких можна було б виписувати рахунки страховим компаніям за медичну допомогу жертвам ДТП. За документами, 10 клінік належали лікарям, але, по суті, ними володіли Рибак та Шнайдер. На кожного "хворого" оформлювали найдорожчі види медичної допомоги: курс лікування - від 4000$. Рибак та її команда надіслали страховим компаніям більше тисяч липових рахунків та "нагріли" їх на 5 млн. дол. Підлеглі американської вінничанки характеризували її, як "вольову та цілеспрямовану жінку, яка викачувала з підприємства усе можливе". Утім, в особистому житті їй щастило менше - стосунки із Павлом зіпсувалися, у березні 2000 року вони розійшлися, за інформацією "Нью-Йорк пост", обійшлось це Тетяні Михайлівні у 300-400 тисяч доларів. А кілька місяців по тому до неї завітали двоє кремезних хлопців, приставили до скроні пістолет, але нічого не взяли - як свідчення, що це не банальна крадіжка, а дещо більше. Тетяна Рибак найняла охорону i встановила в офісі відеокамери, а колишній "кедебіст" щомісяця перевіряв на "жучки". Та якби ще прокурор Хайнс на початку 98-го не зацікавився страховою діяльністю Тетяни Рибак... 30 червня 2001 року Тетяні Рибак, яка володіла шістьма медичними клініками у Брукліні, висунули обвинувачення - корупція, махінації із страховками та інші злочини, всього - 140 епізодів. Справу мали слухати у Верховному суді штату Нью-Йорк у Бруклiнi. У якості звинувачених притягалися 38-рiчна Тетяна Рибак, 40-рiчний Павло Шнайдер, 33-рiчна Юлія Кофман та 34-рiчний Геннадій Арбiтман. За кожного приведеного до них "пацієнта" платили одразу ж, а допомога в основному існувала тільки на папері. Рибак i Шнайдер були організаторами та правителями "імперії медичних млинiв". Юлiя Кофман завідувала липовим складанням рахунків страхових компаній, а Гена Арбiтман створив комп'ютерну програму, яка дозволяла замінити власноручні записи лікарів i тим самим позбавитися від доказів. Згубила їх скнарість - комп'ютери страхових компаній подали сигнал тривоги, вказуючи на підозріло однакові рахунки "руських клінік". "Королеві шахраїв" загрожувало позбавлення волі строком від 8,5 до 25 років, але вона визнала себе винною i отримала 5 років випробувального строку. Крім того, Тетяну Рибак зобов'язали до 500 годин громадських робіт та штрафу у мільйон доларів. Заплатити його не склало проблеми - вона погодилася внести одразу всю суму, за що їй "скосили" 200 тисяч. "Пост" пише, що всі підсудні визнали себе винними i зобов'язалися п'ять років не займатися справами, що пов'язані з медичним страхуванням. От тільки страхові компанії вимагали від них 15 мільйонів доларів. Проте адвокат Тетяни Рибак вважав претензії позивачів завищеними, а свою клієнтку називає "жінкою, яка зробила помилку, але визнала її та дорого заплатила за це, а тепер страхові компанії хочуть покарати ще раз", мовляв, у справі виявилося замішаними до біса народу. Власне, говорили, що Рибак стала жертвою розборок серед емігрантів Бруклiна - декому не сподобалося її швидка успішність. Наскільки добре живеться доньці у США, куди вона так тікала 13 років тому, її мама Майя Микитівна говорити відмовляється, хоча не так давно повернулася від неї: "Про неї стільки поганого писали, тому ви мене вибачте, але я нічого не скажу".   Цього року помер батько Тетяни Михайлівни, на похоронах її не було. Але попрощатися з тестем приходив чоловік - Борис Рибак. Він не відмовляється від цієї жінки сьогодні. Зрештою, з нею живуть їх два дорослі сини, їм 22 і 24 роки. А те, що Борис Володимирович не хоче коментувати історію своєї дружини теж можна зрозуміти, адже він тепер не лише чоловік мільйонерки, а чиновник - начальник обласного управління транспорту...  У Вінниці на згадку від Тетяни Михайлівни у 94-му році залишився її білий лімузин. Його поставили на штраф майданчику у ДАI, а згодом автомобіль передали в оренду - возити молодят до загсу....  Підготувала Оксана ПУСТОВІТ  

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.