Щонайменше чверть раніше визначених вінницьких укриттів наразі непридатні для використання

• Вінницька міська рада опублікувала результати перевірки понад тисячі вінницьких сховків, зокрема найпростіших. Розповідаємо про результати цієї ревізії, а також про болючу передісторію укриттів нашого міста.

У Вінниці регулярно проводять перевірку укриттів, але приблизно кожне четверте з них — досі потребує серйозного вдосконалення. Це, якщо коротко, стислий звіт ревізії, що її на початку місяця проводили інспектори ДСНС, поліції та муніципальної варти. 

А тепер не коротко…

В останній день 2021 року, немовби ще раз вітаючи містян з прийдешніми святами, у Вінницькій міській раді опублікували новину про регулярні перевірки й підготовку підвалів багатоповерхівок та захисних споруд у випадку надзвичайних ситуацій. Заявами про наближення великої війни, вінничан, які вже закінчували готувати святкові страви, звісно ж, лякати ніхто не наважився, а тому новина не справила ні на кого належного враження. 

У січні 2022-го градус напруження у суспільстві дещо зріс, всі вже щось передчували, але вірити в те щось поки відмовлялися. Паралельно з тим містянам продовжували казати про перевірки укриттів, причому регулярні. 

У лютому перестали сміятися навіть скептики. Бачачи значний відтік з країни іноземців, евакуацію диппредставництв та регулярні приземлення в українських аеропортах військових літаків із західним озброєнням, у містян з'явився запит на інформацію про тривожні валізи, курси надання домедичної допомоги та стан найближчих до них укриттів. Заразом з'явилися й нові запевняння місцевої влади в тому, що свою роботу вони виконують, і виконують регулярно.

Аж тут, перед самим початком російського наступу, виявилося, що ніяких укриттів у Вінниці не було. Тобто теоретично вони існували, але або в уяві окремих чиновників, як ось на неактуальній мапі укриттів, що її тоді активно поширювала офіційна влада міста та області, або ж у далекому минулому: на місці одних вже встигли вирости гіпермаркети, інші десятками років стояли затопленими, треті — поділили на секції та перепродали мешканцям багатоповерхівок.

Від російських ракет містяни ховалися, кому як пощастило. Одні пішли в затоплені та сирі радянські укриття, інші пересиджували тривоги у захаращених підвалах. Посидівши так зо два-три рази, багато хто брав все у свої руки та облаштовував тимчасові прихистки підручними засобами. 

Говорити щось про регулярні перевірки сумлінні чиновники вже якось не наважувалися, а тому більше вже акцентувалися на іншому — що відповідальність за стан укриттів та належне їх утримання лежить не на Вінницькій міській раді, а на головах ОСББ, управляючих компаніях і самих мешканцях. 

Після кількох місяців великої війни коштами ВМР відремонтували «бомбосховище» на 600-річчя. Там зробили систему вентиляції, облаштували вбиральні, зону відпочинку,  провели туди необхідні інженерні комунікації, тож, принаймні жителі деяких вулиць Вишеньки, отримали можливість почувати себе у безпеці. Опісля тема укриттів заглухла аж до середини липня. 

У четвер, 14 липня кількома ракетами росіяни вдарили по площі Перемоги. Внаслідок теракту загинуло 28 цивільних, серед них були діти. І тема укриттів у місті знову актуалізувалася. До Вінниці приїхали високопосадовці з Офісу Президента, спустилися в «бомбосховища» і сказали, що вони у нас в жахливому стані, а наявність і контроль стану цих приміщень має забезпечувати саме місцева влада. 

Вочевидь столичні гості мали рацію, адже вже за кілька днів місто інспектувало 70 робочих груп, що створили з працівників міської ради, ДСНС та управляючих компаній. Завдання перед ними стояло — обстежити всі підвальні приміщення житлових та комерційних будівель, і зрозуміти, які з них можуть стати тимчасовими прихистками на випадки, коли оголошуватимуть повітряну тривогу. Так у повсякденний вжиток містян увійшло словосполучення — найпростіші укриття, а де-факто прості підвали. 

Після завершення інспекції у Вінниці з'явилася онлайн-мапа з найпростішими укриттями (усі їх мали облаштувати мінімальними зручностями на кшталт місцями для сидіння, водою, аптечками, вогнегасниками тощо). На мапі було показано адреси 1339 укриттів. Невдовзі виявилося, що все-таки не всі з них придатні до використання. Деякі містяни розповідали, що таблички вішали й біля підвалів, всередину яких ніхто навіть не заходив. 

Восени почали капітальний ремонт ще одного протирадіаційного укриття, але вже на Замості. Ремонт досі триває, але в укритті буде своя вентиляційна система, резервуари з водою, місця для сидіння та інші зручності. Після цього тема укриттів знову відійшла на задній план. 

Востаннє до безпекової теми повернулися на початку червня 2023 року. Одразу після чергової атаки росіян по цивільним об'єктам. Цього разу загинуло кілька мешканців столиці, які не змогли потрапити до укриття через закриті двері. Президент Зеленський доручив перевірити всі укриття країни. У Вінниці до виконання доручення взялися одними з перших.

Вже за кілька днів наша редакція мала попередні результати ревізії. За словами посадовців ВМР, вони перевірили понад 1200 найпростіших укриттів і більшість із них, мовляв, готові до використання. 

Напередодні публікації цього матеріалу Вінницька міська рада опублікувала новину з результатами їхньої перевірки. Почали вони традиційно зі слів: «У Вінниці регулярно здійснюють перевірку укриттів». А далі розказали, що перевіряли укриття впродовж 1-8 червня 60 спеціально створених робочих груп. Загалом 1236 об'єктів, з яких 262 належать до фонду захисних споруд Вінницької територіальної громади, а 974 — об’єкти для тимчасового перебування населення під час дії сигналу «Повітряна тривога».

За результатами перевірки, пишуть вони, з 262 об’єктів, які входять до фонду захисних споруд — 43 потребують серйозного вдосконалення. Основні пункти, які потрібно виправити: незадовільний санітарний та технічний стан, затоплені приміщення та відсутність доступу на момент перевірки. Вірогідно, це означає, що ці 43 об'єкти наразі повністю непридатні до використання. Що стосується решти фонду захисних споруд, то залишається невідомою кількість, яка повністю придатна до використання, а яка частково. 

Відомо також, що з 974 найпростіших укриттів — 243 потребують серйозного вдосконалення. З них балансоутримувачами 114 об’єктів є управлінські компанії, ОСББ — 85 та ще 44 об’єкти підприємств, установ та організацій. Серед основних проблем, з якими стикнулися фахівці робочих груп: наявність побутового та будівельного сміття, несправність інженерних мереж, відсутність табличок та покажчиків руху, а також відсутність доступу на момент перевірки. Що стосується 700+ інших укриттів, то залишається невідомим, скільки з них вже придатні до використання.

«У Вінниці регулярно проводяться перевірки споруд цивільного захисту та приміщень для тимчасового перебування громадян під час сигналу «Повітряна тривога». Невдовзі буде проведена контрольна перевірка об’єктів, які потребують суттєвого вдосконалення. Перевірятимуть на скільки ці приміщення не готові та чи були усунені недоліки, які були визначені фахівцями робочих груп», — повідомив директор департаменту цивільного захисту Олег Парфілов.

Вже за декілька годин після публікації результатів ревізії, під час повітряної тривоги, у Телеграм-спільноті «Безпечне місто» кілька вінничан написали, що впродовж двох годин не можуть потрапити до укриттів. На додачу своїм словам вони прикріпили фото та відео зачинених дверей, що ведуть до укриттів. Поліція зареєструвала їхні звернення.

Нагадаємо, що про факти недопуску в укриття під час сигналу «Повітряна тривога» потрібно повідомляти за телефонами 101 та 102, а також в «Цілодобову варту» за телефоном 1560.

Читайте також:

Двері до всіх укриттів міста хочуть обладнати системою дистанційного відкриття. Що про це відомо?

«У нашому укритті одночасно перебувало близько пів тисячі людей». Історія одного бомбосховища

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.