«Квіти — клумбам, права — жінкам». Репортаж з вінницької акції за права жінок

Акція за права жінок 8 березня відбувалася у нашому місті вперше. На неї прийшло кілька десятків містянок та містян. Ще здалеку, доходячи до Вежі, було чутно пісні та помітно активних феміністок нашого міста.

Останні намалювали декілька плакатів для всіх, хто захоче долучитися до акції. На плакатах написали про болючі і реальні проблеми жінок: «Маю право виходити за межі»; «Я не з ребра»; «Бунтуй, кохай, права не віддавай»; «Б’є — значить сяде»; «Права — найкращий подарунок»; «Квіти — на могилу патріархату» та інші вислови. Хтось приходив зі власноруч намальованими плакатами. 

Жінки та чоловіки ділилися власним розумінням цього свята, говорили про рівність та проблеми з якими зіштовхуються жінки. Рівно о 13.00 розпочала мирну акцію своєю промовою громадська діячка, феміністка, голова правління правозахисної організації «ВІСь» Світлана Дубина. 

— Я б святкувала цей день, якби було що. Напередодні 8 березня я дуже часто чую, що феміністки псують людям свято. І, знаєте, я б святкувала, якби не було так сумно. Якби я не знала, що кожну п’яту жінку в Україні б'є її партнер. Мені важко святкувати, бо я знаю, що в умовах пандемії вдвічі зросла кількість випадків насильства, — говорила Світлана Дубина. — Ніколи протест не спинити, якщо час його настав. Жінкам треба підтримку. Ми її не просимо, а лише хочемо отримувати свої права.

Далі — кожен бажаючий міг взяти мікрофон та розказати те, що наболіло та поділитися власними історіями. Вінничанка Віка пройшла на подібну акцію вперше і розповіла про те, як через гендерну несправедливість вона не отримала бажану роботу.  

— Перед прийняттям на роботу, зрозуміло, потрібно пройти співбесіду. Тож, напередодні я повторювала всі часи англійської, адже однією з умов було знання англійської. Проте перше запитання, яке мені поставив керівник: «У тебе є хлопець?». Саме на цьому моменті потрібно було припинити цю розмову, але я відповіла: «Так, є». Далі він почав довгий монолог, що я скоро захочу народжувати дітей і такі працівники їм не потрібні. От я й прийшла сьогодні сюди, щоб наступного разу при схожій ситуації мене і всіх жінок оцінювали виключно за мою професійність, — розповіла вінничанка. 

















Говорили й про нестандартну зовнішність жінок, про нав’язані стандарти, репродуктивне право, акушерське насильство, дискримінацію та інклюзивне суспільство загалом. Жінки спілкувалися між собою, отримували підтримку та бажали одна одній у цей день бути такими, якими вони хочуть і нікого не слухати. 

Прийшли на мирну акцію й школярі та студенти. Одна з школярок теж висловила свою думку про фемінізм та його необхідність. 

— Навіть зараз школа виховує нас заляканими. У книжках з основ здоров'я пишуть про те, що коротка спідниця провокує гвалтівника. А вчителі завищують оцінки хлопцями лише за те, що вони проявили бажання відповісти. З цим потрібно боротися, починаючи з дитинства, — сказала вінничанка. 

Чоловіки на мирній акції теж були, і говорили про правильне розуміння 8 березня та проблеми, які є у жінок. Один з учасників акції розповів про те, що він прийшов на акцію задля того, щоб жодна жінка не стала жертвою насильства від чоловіків. 

— Важливо про це говорити. Мій батько бив мою маму, а я, будучи 4-річною дитиною, не міг її захистити. Я не хочу, щоб жінки були жертвами насильства. Непристойно те, що чоловік піднімає руку на жінку, — сказав вінничанин. 

Вінничанин Ярослав прийшов на акцію, щоб підтримати жінок. Каже, йому хочеться жити у світі, де жінки, яких він любить, не бояться робити все, що вони хочуть. 

— Я хочу, щоб жінки не боялися гуляти вночі. Не боялися вибирати професію, яка їм подобається. Не боялися знайомитися з чоловіками, — каже Ярослав. — Я хочу, щоб жінки почували себе реалізованими.  

Поліція, до слова, охороняла активістів. Перехожі зупинялися й слухали промови феміністок. Дехто, звісно, лише обурювався такій акції, але конфліктів не було. А наступного року феміністки міста планують вийти на повноцінний марш. 

Чому 8 березня — це не про квіти?

За словами Світлани Дубини, вона не хоче відбирати в людей свято, але дуже важливо розуміти, що й до чого. 

— Свято — це добре: квіти, подарунки… Але річ у тому, що наслідки гендерних стереотипів, сексизму й такого поблажливого ставлення до жінок — це справді погано, — розповідала вона нашій журналістці напередодні 8 березня. — Якщо так підсумувати все, що відбувається, то це взагалі дуже сумно. Знаєте, «один день — мімози, а цілий рік — сльози». 

У День боротьби жінок за права варто, на її переконання, говорити саме про роль жінок у суспільстві та їхній внесок. Особливо зараз. 

«За даними ООН, більше 70 % людей, що живуть за межею бідності — це жінки. Жінки отримують лише 10% світового доходу, виконуючи дві третини робіт. Дві третини неписьменних людей у світі — це жінки. У багатьох країнах жінкам досі відмовляють у праві приймати рішення, що стосуються їхніх власних життів: видають заміж у дитинстві, обмежують репродуктивні права, закривають доступ до освіти, дискримінують під час працевлаштування, не допускають до прийняття рішень», — читаємо в одному з її дописів. 

Наводить у пості Світлана Дубина статистику, що «кожну десяту неповнолітню дівчинку у світі змушують вступати у сексуальні стосунки проти її волі; 40% жінок репродуктивного віку живуть у державах, де заборонені аборти; 215 мільйонів жінок у світі не мають можливості використовувати контрацепцію, величезна кількість жінок в Україні та світі потерпають від домашнього та сексуального насильства». 

Читайте також:

«Велосипед зробив для емансипації жінок, більше, ніж щось інше у світі…». Факт з історії

Історичний гід: скільки у Вінниці вулиць з жіночими іменами й на честь кого вони названі

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.