Історія речі. В СРСР для поширення туалетного паперу знадобилася… реклама

Щорічно в світі використовується більше 30 мільярдів рулонів туалетного паперу. Тобто – близько тисячі рулонів в секунду.

Туалетний папір – простий і незамінний винахід людства. Важко уявити, як тільки намучились наші предки до його появи.

І хоча винахід туалетного паперу датується другим століттям нашої ери, європейці про нього дізналися лише в 14 столітті, завдяки мандрівнику Марку Поло – одному з перших європейців, який добрався до Китаю. Саме через Марка Поло туалетний папір і взагалі папір потрапив у стару Європу. До Росії винахід «дійшов» лише в 16 столітті. Але широке розповсюдження туалетного паперу по світу розпочалося тільки через двісті років.

До речі, історичні джерела свідчать, що вже з поширенням звичайного паперу людство швидко зметикувало, як його можна використовувати. Але потрібно розуміти, що він спочатку був досить дорогим задоволенням, тому ним могли скористатися не всі.  Та це було пізніше.

До цього людство мало пройти довгий шлях в тисячі років.

Наприклад, в стародавньому Римі – батьківщині громадських туалетів, про туалетний папір могли тільки мріяти. Тут в громадських вбиральнях, наготові завжди була … палиця з губкою. Вона стояла у відрі з солоною водою і після використання поверталася назад (!) Патриції в гігієнічних цілях користувалися розовою водою та шерстю.

Ісламські правила говорили, що спочатку треба витиратися грудками землі або каменями, підмиватися водою і вже потім витиратися тканиною. Тому благочестиві чоловіки у своїх тюрбанах носили грудочки землі і невеликі ємності з водою.

Вікінги користувалися шматочками вовни, корінні американці - всіляким листям і качанами кукурудзи.

Перший же туалетний папір був зроблений з… шовку в Китаї у другому столітті нашої ери. Правда, розкіш використовувати його спочатку була привілеєм винятково імператорів та членів їх сімей.

Уже в дев'ятому столітті нашої ери один арабський мандрівник, який відвідав Китай, був шокований і написав: «Китайці зовсім не піклуються про охайність - вони не підмиваються водою, а тільки витираються папером».

У цей час французькі королі в гігієнічних цілях продовжують використовувати мереживо та лляні ганчірки, а простолюдини в Європі – звичайне сіно. Саме з цієї причини скирти сіна були складені в людних місцях і біля монастирів.

З державних записів імператорської служби постачання 1393  року було відомо, що для потреб імператорського двору було вироблено 720 000 листів туалетного паперу (формату приблизно 50х90 см), з них, особисто для імператора Хун'у і його сім'ї були вироблено 15 000 аркушів. Правда, ці листи були особливо м'якими і просякнуті пахощами. У 16 столітті обсяги виробництва туалетного паперу в Китаї досягли розмірів повноцінного виробництва.

Туалетний папір починає поширюватися Європою і навіть доходить до Росії. Але це ще не був туалетний папір, яким ми знаємо його  сьогодні.

Навіть в Америці 19 століття, яка, до речі, тоді була переважно фермерською, найбільшою популярністю після справляння природних потреб користувався «Каталог фермера». Люди вішали його на цвях, і з нього отримували 100 сторінок гарного «туалетного паперу». Каталог втратив свою популярність тільки в 30-х роках минулого століття, коли почав видаватися на більш щільному папері.

Це при тому, що тоді уже існував прототип сучасного туалетного паперу. Його винахідником вважається житель Нью-Йорку Джозеф Гайетті. В 1857 році йому спало на думку нарізати папір акуратними квадратами і пакувати в пачки. Він так пишався своїм винаходом, що на кожному листочку друкував своє ім'я.

За іншими даними, туалетний папір, як такий, був винайдений у 1880-х роках британцем У. Окликом. Винахід називався «паперові бігуді». Перший серійний випуск туалетного паперу почався в 1890 році в США, на паперовій фабриці Артура Скотта.

Рулонний туалетний папір придумав німецький підприємець Ханс Кленке в 1928 році. По суті він робив те ж, що й фірма Скотта, але якщо перша соромилася друкувати свою назву на винаході, в Кленке такого сорому не було. У кожному рулоні налічувалося рівно тисяча листків, відокремлених один від одного перфорацією.

У СРСР на Сясьский целюлозно-паперовий комбінат у Ленінградській області для виробництва туалетного паперу були закуплені дві величезні англійські паперові машини. Третього листопада 1969 відбувся урочистий пуск.

Спочатку нова продукція натрапила на нульовий попит. Простий радянський громадянин не знав, для чого потрібні рулони паперу, і не купував їх. Щоб популяризувати нове «пристосування», потрібна була справжня пропаганда. І вона подіяла.  Незабаром, після організованої через кіножурнали в кінотеатрах (перед показом фільму) рекламної кампанії і добровільно-примусового розповсюдження його серед працівників на великих заводах, туалетний папір став дефіцитним товаром.

Однак, незважаючи на весь прогрес в туалетній справі і здавалось його незамінності, сьогодні туалетним папером користується менше 30% населення всього світу.

Історія туалетного паперу

2 століття н.е. - перший туалетний папір з шовку зробили в Китаї

14 століття - туалетний папір поширився з Китаю в Європу

16 століття - туалетний папір з’явився в Росії

18 століття - папір став продуктом загального застосування завдяки активному розвитку паперової промисловості

19 століття - з виникненням потреби в туалетному папері, як способі підтримки особистої гігієни, підвищився попит на друковані видання, зокрема газети і телефонні довідники

1857 рік - американець Джозеф Гайетті придумав нарізати папір акуратними квадратами і пакувати в пачки. Він так пишався своїм винаходом, що на кожному листочку друкував своє ім'я

1889 рік - фірма Scott зробила процес виробництва туалетного паперу дешевим способом і налагодила його випуск в рулонах

1928 рік - німець  Кленке відкрив фабрику з виробництву туалетного паперу. У кожному рулоні була рівно тисяча листків, відокремлених один від одного перфорацією, для зручності відриву і «дозування»

1968 рік – поширення туалетного паперу в Радянському Союзі

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.