Історія новорічної ялинки: від 31-метрової Дворкіса до «йолки» на Парижі

Таке нове «ідеологічне навантаження» відбулося в біографії вінницької новорічної ялинки 2019-го року.

40 днів її «проживання» у Вінниці коштувало 1 мільйон 199 тисяч 235 гривень — з 12 грудня 2018-го до 21 січня 2019-го. Власне, ялинок у місті торік було три: головна — у центральному парку, ще дві — на Майдані Незалежності та у парку «Дружби народів». За ці кошти облаштували «Вертеп» (150 тисяч гривень) та прикрасили будівлю міської ради. Післясвятковий демонтаж обійшовся вінничанам у 264 тисячі 949 гривень.

Прийшла «із лісу темного»

А двісті років тому лише починали звикати до традиції  прикрашати ялинку. У першій половині XIX століття з Німеччини прийшов звичай із нею зустрічати Новий рік. Це було світле, веселе домашнє свято в колі рідних і близьких. Однак...

Після 1917-го

Із Жовтневою революцією відбувся перехід з юліанського на григоріанський календар, прийнятий у більшості західних країн. Різниця між старим і новим стилями «перемістила» новорічне свято на православний різдвяний піст. Це було на руку більшовицьким богоборцям. 

Незабаром одним з гасел становлення соціалістичної культури став клич партії: «Усі на боротьбу з релігійним дурманом!» Новорічне свято попадає під молот антиріздвяної агітації.

1928-й рік

Війна проти святкової ялинки продовжується. Приводом для чергового спалаху обурення послужило розміщене в газеті «Правда» оголошення «Универпочты» про розсилання наборів ялинкових прикрас. Тоді обурились читачі, листи в редакцію писали:

«Меня, как безбожника, ведущего антирелигиозную пропаганду среди учащихся и рабочих, удивляет, почему газета «Правда» в своих объявлениях на весь СССР публикует, что Универпочта предлагает ЕЛОЧНЫЕ УКРАШЕНИЯ... Предлагаю Универпочте поставить на вид за то, что она способствует старому быту, рассылая всякую мишуру и разную дребедень для украшения елок».

1935-й рік

У середині 30-х років ідеологи перемінили тактику і почали трактувати ялинку як атрибут не різдвяного, а новорічного свята. Зоряною годиною «зеленої гості» став 1935 рік, коли, уперше за час більшовицького правління, з ініціативи члена Президії ЦИК СРСР П. Постишева в Харкові був організований дитячий новорічний ранок. Мине 11 місяців і секретаріат ВЦСПС винесе рішення: «Оскільки святкування Нового року стало і є усенародне свято і святкується працюючими, це свято потрібно узаконити».

1938-й рік

Ідея поділу ялинок на «головні» й «не головні» вождю не сподобалася. Коли в жовтні 1937 року Каганович запитав у Сталіна: «Де будемо ставити головну ялинку?», той відповів: «У нас усі ялинки головні». Ці слова були зрозумілі буквально і розцінені як наказ. З числа парашутистів агитескадрилей терміново формували загони Дідів Морозов, щоб закидати новорічні подарунки в найвіддаленіші куточки СРСР. Така акція мала наочно пропагувати можливості радянської авіації і парашутистів-десантників. В інші населені пункти в переддень 1938 року виїхали агітпотяги, агітавтомобілі й аеросани, вилетіли цивільні літаки, відправилися лижники…

Але ялинка в Будинку Союзів була поза конкуренцією — 10 тисяч ялинкових прикрас з робітничо-селянською і комуністичною символікою. (Для порівняння: сьогодні на вінницькій ялинці — 4 тисячі іграшок).

1947-й рік

23 грудня 1947 року указом Президії Верховної Ради СРСР 1-ше січня оголошений «святковим і неробочим днем»…

Хотіли 35 метрів — для рекорду України  

Найвищою ялинка у Вінниці була взимку 1998-го року — 31 метр. Тоді вона була найвищою в Україні. Тодішній мер Дмитро Дворкіс не раз обіцяв, що вінницька ялинка стане вищою за столичну. І з 28 метрів (у 1997-му році) головна зелена красуня міста справді «виросла» аж на три метри — збільшили  фундамент і наростили верхівку.

— Ну, це, розумієте, була конкуренція, — згадував колишній заступник управління комунального господарства та благоустрою міської ради Владислав Васильченко. — Мені особисто Дворкіс нічого не говорив, я просто бачив тенденції, і до мене доходили розпорядження керівництва. Запитували про технічні можливості, чи можна зробити ялинку більшою, ніж вона була торік...

Згідно з нашими можливостями ми так і діяли. Вище, ніж передбачено проектною документацією, намагались не виходити. Але наростити ялинку допустимо було за рахунок збільшення верхівки, з існуючими розтяжками. Однак до 35 метрів  не добрались — просто зникла необхідність. Ставили ялиночку таку, яку передбачено технічним паспортом і технічною документацією, а це 25-28 метрів.

Двадцять років тому головна ялинка Вінниці стояла біля міськвиконкому. Взимку 1999-2000 року «переїхала» на свою «історичну батьківщину» — в Центральний парк культури та відпочинку імені Горького. Так вирішив новий міський голова Володимир Ваховський. А з обранням мером Олександра Домбровського ялинку знову переселили — на площу Стуса, біля Книжки. Там наче і місця більше, і майдан добре проглядається з усіх боків, що особливо зручно для правоохоронців...

У 2007-му році головна вінницька ялинка знову змінила прописку. У мерії вирішили, що буде доречнішим, коли новорічна зелена красуня знаходитиметься у Центральному парку культури та відпочинку.

Власне, така ялинка, до якої й сьогодні приходять вінничани, з’явилась у місті десь в середині дев’яностих. Вона спроектована була для центральної київської ялинки. Металеву конструкцію виготовили у Вінниці — на заводі.  

За тридцять років ялинка суттєво не змінилися. Замінили залізобетонні панелі перекриття, які навантажують саму раму конструкції ялинки і котрі слугують своєрідним «якорем», аби ялинка не перевернулась. Раз на п’ять років вінницька «ялинка» проходить обстеження, котре здійснюється спеціалістами інституту-проектанта.  

Ялинка №2 — на Ліверпулі

Старожили пам’ятають ще одне місце новорічної зеленої красуні — біля нинішнього Макдональдса. Колись там було кафе «Криниченька» — із вересня це вже називається «сквер Ліверпуль».

Друга міська ялинка знаходилась саме на місці теперішнього ігрового майданчика, вона була живою — висотою близько 15-ти метрів. На ялинку чіпляли звичайні лампові гірлянди та іграшки. Біля ялинки — фанерні Дід Мороз та Снігуронька, з якими із задоволенням фотографувалася вінницька малеча — на радість собі, батькам та... фотографам, які у свята заробляли, адже далеко не в кожної родини тоді був власний фотоапарат.

А от величезні ватяні символи Нового року чекали на дітлахів у Центральному парку. Дід Мороз — зростом під 1,8 м — у червоному кожусі. Снігуронька — десь до 1,50 м, сяяла блискітками. Востаннє вінничани їх пам’ятають в парку наприкінці 70-х років. А ще навколо ялинки шикувалися опудала тварин — лиси, зайці... Ще із ностальгією згадують великі сани, запряжені кіньми — катали людей в парку... Пам’ятають Солоху — в білому вбранні та червоній хустці (зима 1974-1975).

Тоді гоголівські Солоха, коваль Вакула та Чорт були невід’ємною частиною новорічних гулянь не лише у Вінниці. Загалом, за радянських часів святковому сценарію надавалось великого значення і з точки зору ідейності та процесу виховання. Сценарій обов’язково затверджувався не тільки в управліннях культури, а й у міськкомі та обкомі партії.

Без Діда Мороза, без Гройсмана

У 2018-му році змінився лише патріархат. Але традиційно «запалюють» головну ялинку чиновники.  Не раз це робив Володимир Гройсман — як мер, як спікер, як прем’єр-міністр… Цього року без Діда Мороза і без Гройсмана. Ялинку-2019 відкривали міський голова Сергій Моргунов і голова облдержадміністрації Валерій Коровій.

За останні роки головна ялинка Вінниці суттєво не «виростає» — стандартні 24-28 метрів. Створюють її із 280-300 ялинок. Як розповідають, використовуються і дерева, вражені шкідниками. Такі закладаються ближче до верхівки, де не потрібні довгі деревця. Йдуть в хід «однобокі» та «криві» ялинки. А вже після марафету та макіяжу перед вінничанами вона постає гарною та пишною. 

На придбання ялинок для «оздоблення металевого каркасу» міської ялинки-2019 у парку та на Майдані Незалежності виділили майже 200 тисяч і ще на 200 тисяч закупили нові новорічні прикраси. Щорічно закуповується 3-3,5 тисяч іграшок, торік — 4 тисячі. Розповідають, що раніше пробували прикрашати пластмасовими. Але ті хоч не б’ються, але падають під час сильного вітру. Часто іграшки розбирають як сувеніри...

Скільки метрів гірлянд потрібно на прикрашання центральної ялинки? При середній висоті 25 метрів — 2-3 кілометри.

Загалом, за головну міську ялинку відповідають три підприємства. Трамвайно-тролейбусне управління — за монтаж металевої конструкції. Підприємство «Вінницязеленбуд» — за озеленення новорічної красуні та оздоблення іграшками (тут же вони, до речі, зберігаються, а також і металевий каркас самої ялинки) та підприємство «Міськсвітло» — за освітлення та прикрашання гірляндами.

«Йолка» на зупинці

Було торік у центрі Вінниці ще дві «йолки». Найголовніші. Без гірлянд. Там можуть бути  лише свічки… І сльози… Хтось скаже, що псують естетику площу, але без них жили б інакше…    

П’ять років тому з’явилась перша «йолка» — в ніч із 28-го грудня на 29-те грудня 2013-го року. Це була спонтанна ідея активістів зробити подібну до «йолки» київського Майдану. У лютому 2016 поставили ще одну — вшанувати пам'ять учасників АТО. Теж із портретами загиблих за Україну. 

«Йолка» на зупинці як щоденне нагадування, що жити треба далі. Слід їхати вперед — жити у пам'ять про тих, хто дивиться на нас з фотопортретів… Щоб їм дивитися у вічі…


Читайте також:

Як виглядала головна вінницька ялинка у різні роки

Свято наближається. Скільки витратять на декор Вінниці до Нового року

Куди піти з дитиною на новорічні свята у Вінниці? 10 ідей для відпочинку

Відкриття головної ялинки: територію обстежать вибухотехніки та охоронятиме сотня поліцейських
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.