-Повертайтеся живими з перемогою! Слава Україні! - скандували учасники фестивалю

Триста запрошень на дискотеку у колишньому кінотеатрі «Росія» отримали від організаторів фестивалю найбільш активні його учасники. Всіх охочих частували кавою, чаєм та кулішем, приготовленим на відкритому вогні. Гамірно було у п’ятницю у другій половині дня біля названого кінотеатру. Сюди учні і вчителі вінницьких шкіл привезли зібрану допомогу бійцям, які захищають рідну землю на Донбасі від російсько-терористичних військ. Тут лунали пісні у виконанні учасників фестивалю. Діти раділи зустрічі і не по-осінньому теплому сонячному дню.

На Донбасі стріляють. Ти б поїхав туди?

-А десь там далеко стріляють, - каже один з юнаків своєму товаришеві. – Ти б поїхав туди?

-Буде треба – поїду, не сумнівайся. А ти? Герой на словах?

-Та я з тобою… Покличеш, коли будеш збиратися в дорогу

Юнаки жартують. На щастя, вони не знають, що таке свист куль і вибухи гранат. Але хтозна, що чекає на них попереду. Ще трохи – і школа залишиться у минулому. А що далі? Скільки ще триватиме війна? Щоб вона не прийшла у наші мирні міста і села, ворога стримують там мужні хлопці і чоловіки.

Народний депутат України Сергій Кудлаєнко ( в центрі) разом з волонтерами Андрієм (ліворуч) та Володимиром (праворуч), один з організаторів фестивалю і його постійний спонсор, нагадав, що нині на Донбасі знаходиться багато вінничан. Каже, в черговий раз долучився до участі в ньому, бо вважає такий захід важливим не тільки у сенсі підтримки бійців.

«Там, на передовій, хлопці мають знати, що про них дома пам’ятають, про них піклуються, не забувають, чекають живими і здоровими, - говорить Сергій Кудлаєнко. – Одночасно це урок патріотизму, урок історії для учнів. Вони долучаються до подій, що відбуваються в країні». Кудлаєнко підтримав старання юнаків і дівчат тим, що придбав для них 300 запрошень на дискотеку.  

Сотні кілометрів уздовж лінії фронту

У дорогу на Донбас знову готується волонтер Андрій Нечипорук зі своїми друзями.

Дякує Кудлаєнку за підтримку. Каже, що Сергій завжди допомагає волонтерам і бійцям. Підтримує їх міськрада, зокрема, її голова Сергій Моргунов. Щоразу проводжає в дорогу, допомагає заправити автомобілі.

 На запитання, кому дістанеться «Смак домашнього тепла», Нечипорук відповідає без роздумів: «Ми проїжджаємо не менше 400 кілометрів уздовж лінії розмежування. Перед тим контактуємо з хлопцями, цікавмося потребами…»

Перший раз Нечипорук вирішив на Схід у ролі волонтера у 2014 році. «20 хвилин/ RIA” розповідали про його тодішню поїздку. Разом з ним були друзі. Відтоді вони продовжують благородну місію.

-Життя, як сито, - каже пан Андрій. – Через нього все просіюється. Якщо відверто, залишилися ті, хто з перших днів їздив, бо відчував потребу душі. Вони й залишилися. Інші відсіялися. Неспроста я згадав про сито.

Поруч з ним знаходився чоловік на ім’я Володимир. Андрій каже, що Володя завжди з ним, він водій.

-Нам доводилося бувати на опорних пунктах, - каже Володимир. – Це самі крайні точки. Бачили б ви, в яких умовах служать там хлопці. Це постійна напруга. Це постійний дозор, щоб не прогавити вилазку сепарів. Як їх не підтримати?

Четвертий рік беруть участь в акції учні школи-гімназії №7

Написав свій телефон, раптом подзвонять

Крім пакунків з  гуманітарною допомогою, можна було побачити малюнки, листи. Окремо виділявся Герб нашої держави, виготовлений на шматку пінопласту. Постаралися учні 6-А класу школи №8.

-У нас у школі була виставка, присвячена Дню захисника України, святу козацтва, - розповіла вчителька Лілія Похвалюк. – Учні 6-А зробили Герб. Коли зібрали допомогу бійцям, то разом з нею вирішили передати свою роботу. На тильній стороні додали письмових побажань.

Там же зазначено один з номерів телефону. «А раптом боєць, який побачить його, захоче подзвонити?», - каже один з учнів.

Герб, виготовили учні 6-А класу школи №8, - каже вчителька Лілія Похвалюк.

-Я знаю, кому передам цю роботу шестикласників, - повідомив журналісту «20 хвилин/ RIA» волонтер Андрій Нечипорук. – Передам йому хлопцям ан шахту Бутівка. Правда, там уже шахти нема. Там все розбито-розгромлено. Але хлопці продовжують тримати оборону. Думаю, такий подарунок з дому від вінницьких дітей зігріватиме їхні серця спогадами про Вінницю.

Все почалося з фестивалю… консервації

Вінницький активіст Олександр Шемет, один з ініціаторів фестивалю «Смак домашнього тепла».

Пан Олександр уточнив, що назва належить представниці департаменту освіти міськради  Ірині Кравець. Це пані Іри нині особливий період, вона при надії, очікує на народження немовляти, маємо побажати їй здоров’я, подякувати за постійну підтримку у проведенні фестивалю, - говорить Олександр Шемет. – Департамент культури так само є одним з організаторів фестивалю».

За його словами, починалося все з ідеї провести виставку чи конкурс на … домашню консервацію. «Ну, і що далі з ними робити? Розмірковували ми тоді, - продовжує пан Олександр. – Навіть назву пропонували «Консервативна Вінниця». Словом. Вийшли на інше – фестиваль «Смак домашнього тепла». І вже четвертий рік поспіль організовуємо його. Спочатку він відбувався у музеї Коцюбинського. Торік і нині біля колишнього кінотеатру «Росія». У 2017 зібрали 9 тонн домашніх консервацій та інших харчів. Зрозуміло. Що там хлопцям таких наїдків не дадуть в армійській їдальні».

Робота непроста. Перед тим, як продукти відправити в дорогу, їх мають розфасувати, посортувати. У цьому волонтерам пообіцяли допомогти учні профтехучилища, де директором Лариса Ворона.  

Підтримати бійців може кожен

У суботу й неділю, 20-21 жовтня, після 12-ї години організатори продовжать приймати допомогу для бійців від кожного бажаючого вінничанина.

Приймають продукти там само, де відбувався фестиваль, блія колишнього кінотеатру «Росія».