«Думав тут тьма-таракань». Художник з Бразилії про враження від Могилева, міста його прадіда

Сідней Тендлер (крайній ліворуч) зізнався, що десятки років планував поїздку на землю прадіда

Посол Бразилії в нашій державі Нортон де Андраде Мелло Рапеста приїжджав до Могилева-Подільського на прохання свого доброго знайомого, відомого бразильського художника Сіднея Тендлера. Нині митець проживає у Бельгії.

Прадід Тендлера з Наддністрянського краю. Ось і вся розгадка приїзду гостей з далекої Бразилії.

Десятки років планував поїздку

Сідней Тендлер говорив, що багато років мріяв побувати на землі, звідки родом його предки. Ніби магнітом, притягувала його ця земля.

Коли посольство очолив його добрий товариш, він звернувся до нього по допомогу.

Нортон де Андраде Мелло Рапеста відповів коротко: «Приїжджай!». І Тендлер прилетів до Києва. Звідти на автомобілі добралися до Могилева. З ними був перекладач.Після короткого знайомства з містом і зустірчі з міським головою дипломат поовернувся до Києва, а Тендлер з перекладачем залишився на два дні.

Прадід Тендлера з родиною проживав у селі Яруга. У радянські часи село було відоме тим, що в ньому проживало багато євреїв. Історія їхнього роду сумна, як і багатьох єврейських родин, які змушені були тікати, аби врятувати життя.

Нині у Ярузі вже не залишилося мешканців єврейської національності. Населений пункт справи не краще враження. Порожні, напіврозвалені будинки. Більшість людей повиїжджала…

Робив ескізи, замальовки…

Незважаючи на те, що візит був неофіційний, з гостями зустрічалися міський голова Геннадій Глухманюк.

Він разом  зі своїм заступником супроводжував приїжджих до Центру народної творчості. Крім того, бразильці побували у районному краєзнавчому музеї. В одній зі шкіл міста провели відкритий урок  на англійській.

Учні у національному вбранні вручили  їм хліб-сіль на вишитому рушнику. А ще  — путівник по місту,

Підготовлений учнями і вчителями. Він має свою особливість — виготовлений на англійській мові.

Показали гостям також відоме підприємство, кондитерський дім «Вацак».

Вони прогулялися міським парком, зупинялися біля стели загиблих в АТО. Оглянули пам’ятний знак на честь засновника  міста Єремії Могили. Пройшлися набережною Дністра, бачили берег сусідньої Молдови.

Заходили у синагогу. Піднялися на пагорб на єврейське кладовище…

Сідней Тендлер час від часу робив ескізи, штрихи, замальовки.

Тільки перед від’їздом гість зізнався господарям міста. Думав, що їде у «тьму-таракань», а побачив ошатне містечко, де його неймовірно вразили люди, з якими він зустрічався.

Сказав, що він уперше в українській глибинці.  Тому просив вибачити за такі думки. Бо насправді йому дуже сподобалося все побачене і почуте. На підтвердження пообіцяв обов’язково приїхати ще раз до Могилева.

Замовив вишиванку

Про розмову гостей у Центрі народної творчості розповіла його директор Оксана Городинська.

«Одразу відчувалося, що наш гість людина творча, — каже пані Оксана. — У кожному залі у нього виникали запитання. Найбільше цікавився витинанками, писанками і вишивкою. Наприклад, його цікавила техніка розпису писанок, так само, як і техніка виготовлення витинанок. Схоже, витинанки для нього були незвичними виробами. Бо надто скрупульозно роздивлявся наші роботи. Картини його менше цікавили, а ось писанкиЮ, витинанки…»

За словами Оксани Городинської, гість попросив підшукати для нього українську вишиванку.

—Тендлер повідомив, що на основі зроблених замальовок, він напише картини, присвячені місту, — каже співрозмовниця. — Привезе їх до міста для влаштування виставки.

Попередньо домовилися, що зробить це у дні святкування Незалежності держави. До того часу замовимо у когось з майстринь вишиванку. А писанки він уже повіз з собою, це був наш подарунок. 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google