«До провалу залишалося 10 хвилин». Із щоденника могилівчанина, посла України на Кіпрі

Про "кухню" диплломата Борис Гуменюк цікаво розповів у книзі "Із щоденника посла України"

Як стати дипломатом? Що для цього потрібно? Яким був ваш шлях на дипломатичну службу? Про це запитували автора книги «Із щоденника посла України» вінницькі  студенти.

Гість відповідав скромно, не був багатослівним. У цьому йому частково допомогла випускниця Дипломатичної академії України, кандидатка історичних наук Влада Литовчекно, яка приїхала з Києва на презентацію.

«Пишіть заяву на звільнення!»

Зате у книзі стільки цікавих подробиць!  Про те, як відбувалися зустрічі з главою Кіпру, іншими державними високопосадовцями, політиками, релігійними діячами…  Завдяки  особистим контактам інколи вдавалося зробити те, що попервах здавалося неможливим.

Посол згадує, як був «близьким до провалу» під час візиту тодішнього президента Януковича.

«Пишіть заяву на звільнення!» — вимагали від нього. Не Янукович, ні. Про це говорили окремі представники української діаспори. Під час Революції Гідності у Києві вони збиралися біля посольства. Мітингували. Посол не ховався. Виходив на розмову. Запрошував представників до свого кабінету.

Врещті-решт, пікети закінчилися несподіванкою для посла.

«Пане Борисе, коли прийдемо до влади, призначимо вас міністром», — ці слова почув від тих, хто раніше вимагав його відставки.

Текст книги читається легко. Автор описує конкретні факти із застосуванням з елементів художньої літератури.

Журналісту 20minut.ua , який уже встиг прочитати книгу, хочеться зробити це  вдруге. .

«Так цікаво написано — хоч бери, та на пам’ять вивчай!», —  сказав послу, чим викликав посмішку на його обличчі.

Слухали двох авторів

Презентація книги відбувалася в залі обласної бібліотеки імені Тімірязєва. Її організувала Спілка слов’янських письменників.

Насправді учасникам зібрання представили два нові видання. Крім книги посла, ми слухали вірші зі щойно виданої збірки  — «…й камінь стара латинь, й лісів слов’янська в’язь» . Їх читав знаний вінницький літератор Михайло Каменюк.

«Наша поезія дуже кучерява, — зазначив  пан Михайло. — Мої нові вірші відрізняються стислістю строф. Всі вони написані у короткій формі».

Пропонуємо читачам фрагменти спілкування журналіста 20minut.ua з Борисом Гуменюком про його книгу «Із щоденника посла України».

Шампанське для дипломата

— Попивати шампанське, чи каву на прийомах, вальсувати на віденських балах, — саме так дехто уявляє дипломатичну службу, — каже пан Борис. — Не так все просто. Вирішувати доводиться багато складних питань. Деякі з них настільки значущі, що впливають на подальший розвиток держави. У таких випадках  на твоїх плечах — гора відповідальності. Так було, зокрема, з ратифікацією нашої Угоди про асоціацією з ЄС у 2015 році.

Не просто було переконувати кіпріотів, аби їхній парламент ратифікував цей документ.  

Якби хоча б одна з 28 країн Євросоюзу провалила ратифікацію, документ вважався б недійсним. Повторне пере голосування не допускалося. Тут або пан, або пропав. Саме Кіпр міг запалити перед нашою країною червоне світло. Так стверджує дипломат.

Пан Борис нагадує, що на острові багато росіян і російських структур. Наприклад, місто Лімасол взагалі вважається мало не повністю російським. Країна невелика, приблизно 800 тисяч населення. І повсюди — росіяни.

Як росіяни намагалися зірвати підписання Угоди

Щоб зірвати процес ратифікації, росіяни застосували весь потенціал — дипломатичну службу, спецслужби, проросійські ЗМІ, проросійські партії, релігійних лідерів, інших агентів впливу. Вся ця машина мала заблокувати нашу ходу по європейському шляху.

Та ще й ситуація складалася на їхню користь. У лютому того ж 2015-го відбувся офіційний візит Президента Кіпру до Росії. Було підписано низку спільних угод. Це давало привід кіпріотам менше перейматися справами України.

Компартія Кіпру  мала значну частину місць у парламенті. Ніхто з її представників не збирався голосувати за наш документ.

—Друзі з кіпрського МЗС попередили мене, що антиукраїнських голосів у парламенті достатньо, аби заблокувати ратифікацію, — продовжує Гуменюк. — Треба було діяти. Ми не сиділи, як кажуть, склавши руки. У посольстві розуміли, наскільки це відповідальна справа для нашої держави. Нам вдалося створити своє міжнародно-дипломатичне лобі для впливу на депутатів парламенту задля підтримки України. Зрозуміло, у межах дозволеного. Нас активно підтримали представники дипломатичних установ Великобританії, Швеції, Фінляндії, Австрії, Польщі.

«Маневр» з голосуванням

Під словом  «маневр»  співрозмовник називає дії голови парламентського комітету із закордонних справ. З ним Гуменюка познайомив посол Британії на Кіпрі. Голова комітету двічі відкладав винесення на обговорення питання про ратифікацію Угоди. Гуменюку пояснював, що застосує своєрідний «маневр», щоб уловити слушний моменту, коли частина комуністів перебуватиме у відпустках. Так воно й сталося.

29 жовтня 2015 року кіпріоти ратифікували Угоду про «Асоціацію між Україною та ЄС». Невдовзі після того, 6 листопада, доленосний для нас документ підписав Президент Кіпру, таким чином Угода набула чинності.

До речі, Борис Гуменюк у 2015 році надрукував у газетах Кіпру 11 статей, в яких йшлося про європейські наміри нашої держави. Його британський колега також виступив у газеті з великою публікацією на нашу підтримку. Вкотре нагадав кіпрському читачеві, що Росія це агресор по відношенню до України, що окупувала Крим і частини Донбасу.

Електронні візи

Ще одну важливу справу втілено в життя за безпосередньої участі нашого посла.

Було це до запровадження безвізового режиму. Йдеться про електронні візи  для поїздки на острів.

До того часу подорожуючі вистоювали у чергах в Києві біля посольства Кіпру. Отримували дозволи. Сплачували кошти.

Після узгодження і схвалення цілої низки документів, Республіка Кіпр стала першою серед країн ЄС, що забезпечила наших громадян електронними візами. До того ж, повністю безкоштовними.

Посол першим піднімається на борт літака 

Робота дипломата нагадує до деякої міри ходіння по канату. За словами Бориса Гуменюка, дехто з посадовців-чиновників, після повернення з поїздки за кордон, кидає тінь на посла в тій, чи іншій країні. Опинившись в немилості, для декого це закінчується звільненням з посади.

Це неправильно. Посла призначає глава держави. Йому він має бути підзвітний і своєму відомству, тобто МЗС.

Борису Гуменюку довелося зустрічати нашого колишнього «гаранта» Януковича.

Від Гуменюка дізнався про процедуру зустрічі. Після приземлення літака в країні візиту, посол першим піднімається на борт. Це передбачено протоколом. У салоні підходить до президента, вітає його і доповідає, що до  офіційного візиту все готово.

Так було в ситуації зустрічі Януковича на Кіпрі.

Саме після цього візиту могла обірватися кар’єра посла у нашого земляка. Пан Борис жартує, що до «провалу» у нього залишалося тільки 10 хвилин.

Два дні віч-на-віч з «гарантом»

З аеропорту до  готелю Hilton, де мав розміститися президент з делегацією, приблизно пів години їзди. Як стверджує співрозмовник, на Кіпрі нема урядових будинків для прийому зарубіжних делегацій. Переважно зупиняються у згаданому готелі. Саме в ньому забронювали необхідну кількість місць для українців.  

Згідно з протоколом, посол перебував в автомобілі з президентом. Попереду — водій і керівник охорони глави Кіпру. Автомобіль теж президента цієї держави.

По дорозі Янукович постійно ставив різні запитання. Схоже, відповіді посла подобалися. Бо після короткого перепочинку в готелі Янукович сказав, що Гуменюк і надалі залишається разом з ним в автомобілі.

Всі заплановані заходи відбувалися чітко. Дехто з представників делегації дякував послу за належний рівень організації візиту. Ніби наврочили цими словами.

Після напруженого першого дня візиту делегація поверталася в готель. Почався дощ У світлі фар було видно яскраві бігборди. На них зображення людей.

«Хто ці люди?»  — запитав раптом Янукович. Посол відповів, що кіпріоти готуються до виборів. Це їхні кандидати у президенти. Мовляв, вони нам не цікаві. У нас є свій президент.

«А скільки все це коштує? Скільки коштують вибори на Кіпрі?», — Янукович повернув голову до посла.

«Зараз не знаю, але з’ясую і завтра повідомлю», — посол відповів так, так йому радили говорити, коли не матиме конкретної  відповіді.

І тут нашого керманича, ніби бджола вжалила. В цей час їхній автомобіль уже заїжджав на подвір’я готелю.

«Даю вам десять хвилин, щоб дізнатися, через десять хвилин чекаю відповідь», — сердито промовив Янукович і поспішив до входу в готель.

Гуменюк каже, що він теж вийшов з машини. У нього в голові подумки виникло питання: «Посол я, чи вже не посол?». Янукович з таким не панькався. Щось не так, рубав з плеча.

Посол згадує, як запалив цигарку, ще раз подивився на годинник. Кому можна було телефонувати у такий пізній час?

Про те, як вдалося вийти з ситуації, у книзі описано майже у детективному стилі. Йому просто поталанило. Виручили двоє добре знайомих кіпріотів. Незважаючи на пізній час, на здивування дипломата, допомогли йому,  назвали усі цифри і суми, які виділяє держава.

Слухаючи по телефону відповідь, посол не став записувати цифри. Так само не став викликати ліфт. На шостий поверх вибіг, переступаючи через сходинку.

Коли постукав у двері готельного номера, де зупинився президент, у запасі було ще дві хвилини часу.

Це не єдина нестандартна ситуація у роботі посла за 11 роки виконання обов’язків.

—Зрозуміло, що у книзі розповів не про всю «кухню», — каже пан Борис. — Чого варті два дні перебування віч-на-віч з Януковичем? Про це можна написати ще одну книгу. Як він цікавився, хто і скільки закачав грошей…  Окремо можна говорити про приліт на своїх літаках декого з олігархів.  

Де так досконало вивчили англійську?

Коли Гуменюк відповідав на запитання студента, як він став дипломатом, не вдавався в подробиці. Втім, про це можна прочитати уже в першому розділі книги.

Золота медаль у Могилів-Подільській школі, диплом з відзнакою Київського університету імені Шевченка.

У радянські часи у Києві не готували дипломатів. Тому після школи поїхав поступати у Москву. Там був інститут міжнародних відносин. Скорочена назва  МІМО. Виш елітний. Переважно для дітей дипломатів, міністрів. Поступити хлопцеві з периферії було не просто.

Йому сказали: надія стати студентом з’явиться тільки тоді, коли всі чотири іспити складе на «відмінно».

Першим випробуванням стала іноземна мова. Знання абітурієнтів оцінювали дві викладачки. Незважаючи на їхню вимогливість і прискіпливість, хлопець з далекої периферії отримав «п’ятірку» (за п’ятибальною системою).

«Де ви, юначе, так досконало вивчили англійську», — поцікавилися  екзаменатори після того, як розписалися в екзаменаційному листі.

«У своїй школі в Могилеві-Подільському, у мене була гарна вчителька», — сказав абітурієнт.

Викладачки переглянулися між собою. Схоже, вони вперше чули назву міста над Дністром. Одна з них промовила: «І таке буває».

На жаль, на другому іспиті Борису поставили «четвірку». Він забрав документи і повернувся додому. Пішов працювати на машинобудівний завод.

У наступному році у Києві відкрили фа культ  міжнародних відносин, студентом якого став Гуменюк. Після університету відмінник навчання залишився в аспірантурі. Закінчив вчитися, написав і захистив наукову дисертацію.

Нині він, доктор історичних наук, професор очолює кафедру в Національному педагогічному університеті імені Драгоманова.

Був першим ректором Дипломатичної академії

До речі, Борис Гуменюку випало бути причетним до створення Дипломатичної академії України і бути її першим ректором. Так само він створював наше посольство на Кіпрі.

Дипломатичну службу завершив у 2019 році.

Він з гордістю згадує українських дипломатів, які народилися у нашій області. Називає Олександра Чалого, Анатолія Орла, Миколу Точицького,

Дякую пані Борису за подаровану книгу. Приємно згадати студентські роки. Навчалися  один час, в одному виші, навіть в одному університетському корпусі, тільки на різних факультетах.

Книга є в Інтернеті, ознайомитися з виданням може кожен охочий. Так стверджує співрозмовник.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.