«Моєї дитини немає вже четвертий рік». Чи можна довести в суді лікарську помилку?

Тетяна Житник: «Мене роблять винною, мовляв, не доглядала сина, до лікарів не водила, від госпіталізації відмовилась. Але це все брехня. Правда в тому, що моєї дитини немає вже четвертий рік. А лікарка, яка схибила з діагнозом, далі працює і винною себе не відчуває»

У приймальне відділення Оратівської районної лікарні 29 січня 2018 року о 18.45 звернулась мати з хлопчиком Віталієм Житником. Чотирирічна дитина скаржилася на біль в животі. Після надання медичної допомоги мати з дитиною покинули відділення. О 4.30 ранку, 30 січня, батьки самостійно привезли до лікарні мертву дитину. Причина смерті — заворот петлі тонкої кишки із защемленням та некрозом. Масивна крововтрата.

У смерті сина батьки звинувачують чергового лікаря відділення екстреної медичної допомоги Оратівської центральної районної лікарні Олену Нетечинську. 

Щоб оцінити якість надання меддопомоги лікарем, в березні 2018 року відбулося засідання клініко-експертної комісії департаменту охорони здоров'я. У складі комісії профільні лікарі Вінницької обласної дитячої лікарні, представники департаменту охорони здоров'я, судово-медичні експерти, патологоанатоми... 

В листопаді 2018 року справа Віталія Житника зайшла до суду. З грудня 2018 тривають суди. Але через корону, карантинні обмеження та періодичні поважні причини, які виникають у сторони відповідача — засідання постійно переносяться. Час йде, а термін давнини цієї статті — п'ять років. 

Як надавалася медична допомога

За словами мами померлого хлопчика Тетяни Житник, це був понеділок, 29 січня. Дитина прийшла з садочка весела та активна, потім почала скаржитися на біль у животику. Тож батьки вирішили не чекати ночі, їхати в лікарню.

— Він гарно себе почував, радів, що тато по дорозі з садочка купив йому сік, тістечко, поділився ними зі старшим братиком, — розповідає Тетяна. — Я тим часом пішла через дорогу до сусідів, доглядаю за старенькими дідусем та бабусею. Тут прибігає старший син каже: «У Вітасика живіт болить». Прийшла і кажу до чоловіка: одягаємось і їдемо в лікарню.

Мама Віталіка згадує, що перед дверима лікарні дитину знудило. І коли лікарка в приймальному покої запитала про скарги, то і про біль, і про блювання на порозі лікарні повідомили.

— Лікарка Олена Нетичинська при мені зателефонувала у відділення, сказала, що поступила дитина з отруєнням, — розповідає мама хлопчика. — Їй кажуть, що без огляду та висновку лікаря у відділення не покладуть. А вона каже: «Я що, не лікар? Що я дитину не промию?». Інших лікарів вона не викликала, на госпіталізації не наполягала.

Як каже Тетяна Житник, лікар поїла її сина водою «Боржомі», а маму просила сунути пальці дитині в горлянку, щоб викликати блювання. 

— Вітасик плакав, казав: «Ой, мене болить животик», — говорить мама хлопчика. — А лікарка йому: «Хочеш до дому?». Малий каже: «Хочу». «То пий і блюй, буде блювота чистенька — підеш додому». Вітасик не хотів пити, а лікар йому: «Бачиш ось цю шлангу, зараз будемо за допомогою неї тобі чистити шлунок, якщо пити не будеш». 

У реєстраційному журналі є допис Олени Нетичинської про те, що в дитини — ацетонемічний синдром. Про маніпуляції, які проводились дитині в лікарні, теж є дописи: хлопчику ввели внутрішньом'язово розчин папаверину та платифіліну (щоб зняти спазми). Промили шлунок близько 750 мл води «Боржомі». Дали пакетик Атоксілу. 

Лікарська помилка?

В повній стенограмі засідання клініко-експертної комісії, на якій була присутня лікарка Олена Нетичинська, лікарі та спеціалісти постійно піднімали наступні питання: чому на огляд не викликали хірурга (при болях живота маленької дитини це обов'язково), чому не зробили аналізи сечі та крові, на яких підставах дитині давали спазмолітики папаверин та платифілін, чому дитині промивали шлунок газованою «Боржомі», коли за протоколом таку маніпуляцію потрібно проводити зондом та в умовах стаціонару... 

Відповіді лікарки зводяться до одного — мати відмовилась від госпіталізації (а саме в умовах стаціонару Олена Нетичинська планувала, за її словами, і аналізи, і огляд вузьких спеціалістів). Лікар каже, що мати взагалі втекла з дитиною з лікарні, в той час, коли її не було на місці. Хоча є відео, де видно, як мама на виході розмовляє з лікаркою, а тато тим часом чекає сім'ю на вулиці. На телефонні дзвінки лікарка не відповідала. Тож поспілкуватись особисто з нею, не вдалось.

Висновки лікарів — одне, суд — інше

Якщо брати до уваги висновки лікарів (майже одноголосні), маємо таку картину: Короткочасне перебування дитини в лікарні (близько 45 хвилин) не дало змогу лікарю запідозрити гостру хірургічну патологію. Тактика лікування не відповідала уніфікованому клінічному протоколу медичної допомоги дітям із функціональними гастроінтестинальними розладами, затвердженими  наказом МОЗ України №59 від 29.01. 2013.

І висновок комісії: «Лікарська помилка — не запрошення на консультацію хірурга. Помилка батьків — відмова від госпіталізації». 

Наступне засідання суду (якщо воно відбудеться, адже відбулось близько вісім засідань, і десь 10-12 не відбулось) призначене на 10 червня. За словами Ярослава Мартинюка, адвоката Тетяни Житник, вони будуть добиватися законного рішення суду. 

— Хоча на сьогодні ми спостерігаємо за тим, як інша сторона постійно подають клопотання, переносять суди, — говорить адвокат.

Справа слухається за частиною другою статті 140 Кримінального кодексу України «Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого». Недбалість, яка спричинили тяжкі наслідки неповнолітньому, карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років (з забороною обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років).

Читайте також:

У близького — рак: як говорити, підтримувати і триматися самому. Поради онкопсихологів

Алгоритм запису освітян на вакцинацію від COVID-19

Слідкуйте за новинами Вінниці у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.