Найбільший вінницький кінотеатр «Росія» у центрі Вінниці тепер є будівлею - «привидом». У 70-х це було найпопулярніше місце в місті, але із приходом «буремних» 90-х грошей на утримання величезного кінотеатру не знайшли.

Авторка vn.20minut.ua Галина Хомуляк у 2013 році розбиралася як вінничани втратили «Росію» — подаємо скорочену версію із деякими новими деталями.

Не просто кіно

Хто пам’ятає з дитинства свої враження з відвідування цього закладу — пригадує великий акваріум у фойє з величезним скаляріями та компресором-«водолазом». Зараз в цій будівлі є тільки ресторан та офіси на першому поверсі.

«Росію» у Вінниці збудували в кінці 60-х років, у стилі радянського модернізму. Робили усе з розмахом, багато скла, величезні сходи, великий екран і найбільша у Вінниці глядацька зала на 1200 місць. Проект назвали типовим, хоча в інших містах не вдалося знайти такий кінозал.

Складний фасад відбивав світло ліхтарів. Кипариси створювали романтичну, спокійну обстановку.  На той час кінотеатр був одним з найпопулярніших в місті, квитки на сеанси, особливо вечірні, розкуповувалися за кілька днів.

До того ж, кінотеатр «Росія» був не просто кінотеатром, а широкоформатним кінотеатром. Наприкінці 50-х років минулого століття в процесі розвитку вітчизняного кінематографа був представлений стандарт широкоформатного кіно, який розробили щоб розширити кут огляду, що відображається на екрані з одночасним збереженням фотографічної якості зображення завдяки збільшення площі кадру.

А кінозал у Вінниці був оснащений за останнім словом техніки тих років. Апаратний комплекс включав п'ять (!) двухформатних кінопроекторів КП-30В, розрахованих на роботу з 35 і 70 мм кіноплівками, і шестиканальний підсилювачів з мікшерський пультом.

Таке обладнання передбачало синхронне озвучування зарубіжних фільмокопій живим голосом перекладача. Прем’єра широкоформатних фільмів завжди проходили з заповненим глядацьким залом.

Читайте також: Огляд кінотеатрів Вінниці: ціна, комфорт та «фішки» закладів

Не більше 10 глядачів на сеансі

Однак, широкоформатне кіно, через високі витрати на виробництво і невисокий термін служби магнітної фонограми, не прижилося і поступово стало зникати з екранів.

У середині 80-х три з п'яти кінопроекторів КП-30В були замінені на кінопроектори MEO-5X чехословацького виробництва, які дозволяли демонструвати 35-мм фільми будь-якого формату.

Після розвалу СРСР і подальшого економічної кризи різко скоротилося вітчизняне фільмовиробництво, більшу частину екранного часу стали займати закордонні картини. Одночасно з розвитком місцевого телебачення (33-й канал), яке мало не щовечора демонструвало по ефіру як старі фільми, так і новинки, популярність кінотеатрів стала різко знижуватися.

Бували дні, коли на сеанс ніхто не приходив, але найчастіше глядачів було не більше 10, при місткості залу 1200 місць! Найчастіше кінотеатри працювали у збиток, але якось підтримувалися ще державою, як вид мистецтва.

Читайте також: Фотоностальгія: Як виглядала Вінниця в "лихі 90-ті"

Поява напису «Де»

В 1995 році стереокіно припинило своє існування. Приміщення почали використовувати приватні фірми. Замість фільмів — дискотеки, замість скла — цегла. Все поросло травою, сміття теж вистачає.

У 2014 році «Росію» хотіли відновити власними силами громадські діячі. І навіть влітку 2015 року провели тут виставку «Над Богом».

Тоді ж і з’явився напис “ДЕ” у лівому верхньому куті фасаду. Це робота художника Олександра Єльцина. А напис має декілька пояснень: це і початок слова «декомунізація», і питання «де вивіска?».

При цьому майбутнє в «Росії» — доволі туманне. Мережею «блукають» проекти, що на місці кінозалу можна зробити дім європейських культур, офісні споруди та навіть житловий квартал. Але це поки що тільки розмови. Тоді як величезний кінотеатр понад 20 років тільки обростає новими графіті.

Читайте також:

• Хмарочоси замість «Росії». Нова концепція як змінити колишній кінозал

• День Бабака. Будинки Вінниці, що «застряглі» в часі

• «Щедрик» з Аркою не можна поєднувати — архітектори