«Щедрик» з Аркою не можна поєднувати — архітектори

Вхід з площі Гагаріна у парк Горького збираються реконструювати. Біля Арки поставлять музичні лавки, прикрасять сходи — вони будуть у вигляді нотного стану, а ще оновлять озеро, що поруч. Загалом така локація буде присвячена композитору Миколі Леонтовичу та його композиції «Щедрик». А все оцінили у 17,4 мільйона гривень. Про це ми детально писали в цьому тексті.

Разом з тим, вже обрали підрядника — товариство «Олеріт», яке зробить реконструкцію входу за 14,7 мільйона гривень. Зокрема, ця компанія відома тим, що зробила реконструкцію площі Могилка (площі з літаком на Космонавтів - авт.).

Проте група вінницьких архітекторів пропонує не чіпати вхід у парк, оскільки Арка є пам’яткою модернізму 60-х років. Модерністські об’єкти, за словами архітекторів та мистецтвознавців, цінуються у світі. А при відновленні в оригінальному вигляді — можуть стати «магнітом для туристів».

Рятують монументальне мистецтво

Невелика група архітекторів, які працюють як у Вінниці, так і у Києві, говорила про реконструкцію входу в Центральний парк. І загалом, про ставлення до архітектурних пам’яток радянського періоду.

— Ніби парк Горького, Арка — цінності зафіксовані. Але виходить, що для наступного покоління це здасться повною фігнею, яку можна взяти та просто знести, — сказав керівник «Агенції просторового розвитку» Олександр Коротких. — Органічність поєднання Арки Мархеля (Роман Мархель - архітектор, автор проекту - авт.) та теми відомого музичного твору Леонтовича — «Щедрик» є неабиякий виклик. Не хочу створювати конфлікт, але маю думку, що цього робити не можна.

Керівник мистецького напрямку Українського кризового медіа-центру Леонід Марущак розказав, що Арка є цінним об’єктом, який належить до стилю пізнього модернізму. За його словами, попри невеликий вік (до 50 років) пам’яток цього стилю з кожним роком стає усе менше.

— Частково, це через «криву» методику декомунізації: люди бездумно зносять мозаїки, закривають стіни панелями та зафарбовують малюнки радянського періоду. А буває таке, що на них зображено українські краєвиди, життя українців, а не «совок». Єдиний вихід — говорити з власниками та доводити, що це є цінною пам’яткою, — казав Марущак. 

Так вони зробили із вітражем на станції метро «Поштова площа» в Києві.

— Він ледве світився та його частину закривав пилосос. Вдалося налагодити контакт з адміністрацією метро та довести, що це є цінною, модерновою пам’яткою. Тепер вітраж на Поштовій, що, до речі, зображає Дніпро, виглядає дуже круто.

«Де грибочки?»

За словами Леоніда Марущака, Арка парку Горького є також пам’яткою того періоду. Вона є архітектурним ансамблем, який складається з трьох об’єктів: самої Арки, Шпиля та бетонних парасольок, що стоять праворуч від Шпиля.

— Подивився візуалізацію проекту та побачив, що там немає цих парасольок. Мені не зрозуміло, чому прибрали ці «грибочки». Бо без них втрачається вся концепція цієї монументальної споруди.

Його розповідь продовжив київський дослідник модернізму Олексій Биков. Разом з Леонідом та ще кількома людьми він їздить Україною та знімає архітектуру, що була збудована у протягом 1955-1991 років.

— Вінницька Арка, для мене, це архітектурна іграшка. Це не будівля, вона не несе якоїсь практичної користі. Тим не менш, споруда є майже культовою для Вінниці, — сказав Олексій. — Вона не ідеальна і з кожного ракурсу Арка виглядає по-різному. Тоді як у мене велике питання до нинішніх проектантів, які чомусь прибрали парасольки. Цього робити не можна, бо усе тут зараз на своїх місцях: Арка та парасольки два горизонтальні об'єкти та Шпиль - вертикаль. Це єдиний ансамбль.

Дослідник назвав нашу Аркою одною з п’яти об’єктів, які вважає найкращими пам’ятками модернізму в Україні. Крім того, в його переліку:

крематорій на Байковому кладовищі, Київ

готель «Салют», Київ.

Не чіпайте Арку!

Крім двох чоловік у дискусії ще мала брати участь київська архітекторка Євгенія Губкіна. Але дослідниця не змогла приїхати, але попросила колег зачитати її виступ. Хоча її текст був схожий на відкритий лист до міських чиновників.

• Архітектура 60-х років вважається експертами та громадськістю цінною в усьому світі. Цей об'єкт, при належному захисті, у тому числі наданні йому пам'ятко-охоронного статусу та консерваційних робіт, може посісти місце у плеяді світового повоєнного модернізму.
• Я закликаю в ніякому разі не робити реконструкцію об'єкту, зберегти його автентику та проводити тільки консерваційні заходи. Окрім того, обережно, як до пам'ятки поставитися до середовища навколо нього. Воно повинно бути підпорядковане цьому об'єкту та невтручатися у цілісність його просторової організації.
• Пропоную розробити міжнародний відкритий конкурс на дизайн площі перед об'єктом. Ми у свою чергу будемо популяризувати Арку Мархеля для аудиторії експертів, туристів як найкращий об'єкт у Вінниці та один з найкращих об'єктів повоєнного модернізму в Україні.
• Закликаємо не робити кроків, що зашкодять збереженню автентичності об'єкта і зроблять його одним із зіпсованих пам'яток модернізму в Україні.

— Так що робити далі? — запитували на кінець учасники дискусії.

— Робити відкритий конкурс на проект. Має бути громадське обговорення про те, що робити з головним входом у Центральний парк, — відповів дослідник модернізму Олексій Биков.

Арку Романа Мархеля обрали на конкурсі

На честь польоту першої людини в космос, Юрія Гагаріна, біля входу в Центральний парк спорудили пам’ятний знак — Арку та Шпиль. Це символізує Землю та ракету, яка здіймається в космос.

За не офіційною версією версією, архітектора Романа Мархеля на проект надихнула дерев’яна іграшка. Буцімто, чоловік довго обдумував цей проект, але все не міг знайти конкретного рішення. Ідею йому підказала дитяча іграшка: фігурка кішки несподівано стала своєрідним прообразом арки, яка відтворює вигнуту спину і спирається на чотири опори, як на котячі лапи.

— Знайшли в архіві «Личный листок члена Союза» архітектора Мархеля. У ньому записані й проекти, які він зробив. Так ось його проект входу в парк — був відібраний на відкритому конкурсі! — сказав керівник «Агенції просторового розвитку» Олександр Коротких. — Тобто, в 1965 році розуміли, що те, що створюється у публічному просторі — має обиратися з кількох варіантів, показувати громаді. Тому маю думку, що міська влада також зробить відкритий конкурс. Тим паче, ця форма роботи вже показала свій позитивний результат під час «Студії ідей» та роботи одразу кількох груп архітекторів над концепцією проспекту Коцюбинського.

Читайте також:

• Реконструкція входу до парку Горького коштує 17,4 мільйона гривень. Що там буде?
• Зелена миля, нова колія та бізнес-центри. Як змінять проспект Коцюбинського?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.