Кому належить муніципальний ринок?

Муніципальний ринок, який діє уже півроку, ніяк не може бути укомплектований повністю, щоразу сюди когось доселяють, або ж відселяють. Адже приживаються тут не усі. Наприклад, екс-торгуючих по Некрасова-Шмідта не влаштувала вартість розміщення (за одне "посадочне місце, за словами підприємців, просили 7-10 тисяч доларів") та розмір плати за послуги. Якщо вірити владі, то ці та інші факти зараз розслідують правоохоронці. Але паралельно виникають інші питання. По-перше, як проходитиме процес розслідування в зв'язку з тим, що в ринку є і частка мерії. По-друге, на що витрачатимуться н-ні кошти отримані від підприємців за послуги адміністрації ринку, окрім прибирання та охорони території. Головне ж запитання, яке залишається без відповіді, хто відповідальний за новий базар - найбільший в місті ринок. Офіційно інвестором, який торік виграв у конкурсі та в цьому році ввів в експлуатацію муніципальний ринок є компанія "Вінницябудінвест", проте хто стоїть за цією фірмою, з якою в лютому поточного року інвестиційна угода заключилася заново. Аби спробувати знайти відповідь на ці запитання потрібно дещо поритися в історії ідеї муніципального ринку та боротьби влади зі стихійною торгівлею...
Як все розпочиналось
Про те, що торгівля у Вінниці, не може далі існувати у тому вигляді в якому виникла стихійно в середині 90-х років розмови точилися давно. З останніх з нею намагався боротися мер Олександр Домбровський та в.о мера Віктор Козак. Саме при ньому і зародилася ідея створення муніципального ринку. Проте чомусь, коли муніципальний ринок уже був створений при Володимирі Гройсману, Віктор Анатолійович відмовився називати даний ринок муніципальним. Як? Адже 12% - частка мерії у Вінницькому муніципальному ринку, який кінцево вартував інвестору близько 19 мільйонів. Хоча перед цим - задовго до проведення конкурсу на забудовника муніципального, ринку його вартість оцінювалась в близько дев'яти мільйонів гривень. 
- У що були покладені усі ці кошти, - обурюється голова ВМГОПП "ЦЕНТР Алла Алєксенцева. - У зведення огорожі, будинок адміністрації та плитку? Експерти кажуть, що сума інвестицій тут складає не більше п'яти мільйонів гривень.
Чи є у цих словах частина правди - коментувати не будемо, але відомо, що цих коштів було б достатньо будівельникам для зведення однієї-двох багатоповерхівок. Можливо і справді плитка на ринку виявилася задорогою.
Як би там не було, але створивши муніципальний ринок, теперішній мер і справді зробив те,  до чого не доходили руки у його попередників. Багато вінничан "воздали йому славу" за очищення вулиць міста від стихії, чим він автоматично забезпечив собі прихильність на майбутніх мерських перегонах. Скажемо словами із оприлюдненого у свій час прес-релізу "Хай розквітає наша рідна Вінниця". У цій фразі, можливо, не вистачає слова "амінь".
Підприємці, які отримали таке велике благо: за висловом влади "торгувати в цивілізованих умовах" виявилися не раді такій можливості.
 За словами Алли Алєксенцевої, підприємців туди фактично перевели з порушенням законодавства України та й позбавили їх права вибору. Точніше вибір був: або на муніципальний, або на штрафмайданчик.
Хоча на противагу цьому міська рада передбачила в бюджеті кошти на перевезення контейнерів з одного приватного ринку на інший. І як би влада в той час не доводила, що один ринок муніципальний, а торгівля по Тимірязєва-Коцюбинського була стихійною, частка приватного капіталу в муніципальному - 78%, а на місці стихій підприємці сплачували послуги адміністрації ринку: ТОВ "АМІК" та "ВІТЕКОМ". Надалі такого подарунку у вигляді перевезення контейнерів за рахунок казни не робилося нікому.
Тепер підприємці-торгуючі на муніципальному не перестають обурюватися. Плата за послуги адміністрації стягується за кожен день роботи ринку а не роботи ракушки, так що на місяць виходить близько 400 гривень. Плюс, за їх словами, потрібно платити за переоформлення договору, як кажуть торгуючі - 500 доларів.
- Що там це, та щоб написати звичайний номер ракушки - треба заплатити 5 гривень, - нарікають підприємці.
- Ринок не прибутковий, близько половини контейнерів закриті, - каже приватний підприємець Лілія. - Люди сюди не ідуть.
Щоправда, щоб підвищити відвідуваність ринку нещодавно його адміністрація запустила рекламну кампанію...
Що приховує "інвестиційна угода"?
Після проведення конкурсу влітку минулого року, між міською радою та фірмою - переможцем конкурсу укладена інвестиційна угода. Здавалося б, якщо ринок є муніципальним, тобто міським, а мерія і поготів має бути максимум відкритою для людей, інтереси яких представляє, але у виконкомі побачити цю інвестиційну угоду "RIA" не дозволили. За словами заступника міського голови Володимира Слишинського, ця інформація є комерційною.

За словами Алли Алєксенцевої, цей документ містить кілька кроків і вказує на те, що буде з ринком у перспективі. Тобто інвестугода складається із кількох черг.
Першу чергу ми уже можемо спостерігати зараз - будівництво і введення в експлуатацію ринку. Але цікавіша друга.
Як повідомила експерт, вона містить такі фрази: "зважаючи на тенденцію реорганізації ринків в торгові центри передбачається будівництво торгового центру з бутіками та супермаркетами... Суб'єкти, які працюють на ринку, потім матимуть переважне право на зайняття торговельних місць у торговому центрі.
...3,5 тисячі місць. Центр буде європейського зразка, включатиме в себе офісні приміщення та буде розрахований на різні категорії населення". Дата - 31 грудня 2008 року

- Можливо, тепер стає зрозуміло, чому на ринку так квапляться збирати кошти, можливо вони необхідні для якихось інших цілей, - припускає голова ВМГОПП "ЦЕНТР.
Володимир Слишинський підтверджує пункт про будівництво торгового центру, але зазначає, що це перспектива доволі далека і поки немає навіть відповідного проекту.
- Ми повинні розуміти, що з часом ринки як такі відійдуть у минуле, - пояснює він. - Але коли буде розпочато процес реконструкції муніципального, поки сказати не можна.
Новий ринок - старі контролери
Контролери на ринку - професія рідкісна. Можливо саме через це, люди, які в свій час збирали плату на Тимірязєва-Коцюбинського, зараз роблять те саме і на Муніципальному. Ця обставина і породила між підприємцями чутки про те, що власниками Муніципального є ті самі люди, які в свій час заправляли кухнею біля центрального м'ясомолочного павільйону.
До речі, фірма "Вінницяінвестбуд"  - із Західної України. Проте, як каже Алла Ростиславівна, в лютому 2007 року статут фірми був змінений. Тепер на ряду з представниками із Західної України свою немалу долю отримав один вінничанин. Підприємці вважають його людиною підставною, припускаючи, що за ним насправді стоять представники більш відомої сім'ї.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.