Могла б стати моделлю, а лікує тварин: як 17-річна Каріна Земляна обрала незвичну професію

• Вона цікаво розповідає про тварин і птахів, бо любить їх.
• Будильник будить її о 05:30 ранку, коли більшість ровесників ще додивляються солодкі сни.
• Дівчина розповіла журналісту «20 хвилин», чому обрала професію ветеринара; згадала, як з дев’яти років просила батьків купити кізоньок; поділилася загадкою, яку не може розгадати, — чому одна курочка спить не в курнику, а на… спині кобили на кличку Сніжана; а ще вона встигає вести відеоблог про своє село, а також публікує відео у тіктоці.

Висока, з довгим волоссям, симпатичним обличчям і дуже молода. Це — про 17-річну Каріну Земляну. Якщо додати, що дівчина щира у спілкуванні та завзята і старанна у роботі, вона могла б мріяти про іншу професію. Чому б не моделі, чи актриси? Саме такими бачать себе багато її ровесників.

Але у Каріни інше захоплення — тварини.

Тому обрала професію ветеринара: заочно навчається на другому курсі Тульчинського ветеринарного коледжу. Надалі мріє продовжити навчання у виші, щоб здобути фах ветеринарного лікаря.

—Моя професія цікава і захоплива, але водночас відповідальна і важлива, — зазначає співрозмовниця.

Звідки у неї любов до тварин?

Видоїла кізочок а тоді — в школу

Каріна Земляна каже розпочала розповідь про себе такими словами: «Мені 17 років, я проживаю у невеликому селі Бджільна, що біля Теплика, люблю тварин, особливими для мене є кози, обожнюю їх з дитинства». Далі дівчина пояснила, звідки у неї така любов до козунь.

—У мене батьки постійно займалися тваринами, від них мені передалася ця любов, — розповідає Каріна. — Я з дев’яти років прямо мріяла про кізочок. Дуже хотіла їх мати! Пам’ятаю, поверталася зі школи і не раз зупинялася біля сусіднього будинку. Там у бабусі були кози. Любувалася ними. Коли вони привели маленьких козенят, попросила батьків купити їх для мене. Батьки погодилися, а ось бабуся розчарувала: відмовилася продавати. Я тоді дуже зажурилася. Мама й тато це побачили і пішли до інших людей, щоб вони продали кізоньок. Коли привели додому, мені тоді здавалося, що я отримала найкращий у світі подарунок. Відтоді і дотепер кози для мене особливі тварини. Вони добрі, лагідні, довірливі. Якщо я виходжу з дому, кози йдуть слідом. Куди я — туди вони. Люди в селі кажуть, що мої кізоньки вчені. Ми з ними гуляємо цілий рік, завжди. коли є час. Нині у нас три кози і п’ятеро козенят. Раніше утримували більше, було до 20-ти голів. Овець мали. Корівок доглядали. Але кізоньки завжди були під моїм наглядом. Пригадую, раненько вставала, подоїла, а тоді вже у школу збиралася.

Запитую, чи до смаку Каріні козине молоко?

—Обожнюю таке молоко, воно мені більше подобається, ніж коров’яче, —відповідає вона.

Каже, нині їхнє господарство стало меншим, мамі уже важче доглядати, тато — на роботі.

Є три телички, поросята, кури, качки, гуси, кобила, а ще — голуби, двоє папуг. Нагодувати таке господарство, прибрати у хліві, курнику — є до чого рук докласти.

З першої спроби сир не вдався

У день нашого спілкування ранок для Каріни розпочався о 05:30. Саме в цей час її розбудив будильник. 

—Найперше пішла до своїх улюблених кізочок, — продовжує пані Каріна. — Почала доїти. Роблю це вручну. Дояться троє кіз. Двоє з них, на кличку Лола і Леді, мають породу українська коротковуха, третя Меліса — англо-нубійської породи. Вони дають багато молока. Але на вигляд дуже відрізняються: у кози англо-нубійської породи вуха довгі звисаючі, а в української, навпаки, — короткі.

Зараз у них пік роздою. По 6-7 літрів за день дає кожна. Після окоту не видоювала й одного літра.  Понад два місяці минуло з часу окоту. Гарно роздоїла і є гарний результат. Класні кізочки! Я у захваті від них. Багато молока. Ті, що української породи, наздогнали надій англо-нубійської кози.

—Що робите з молоком?

—Трохи купують люди з нашого села, а з решти виготовляю сир, — каже співрозмовниця. — Найкраще у мене виходить бринза. Вона смакує мамі з татом. Так само подобається молодшій і старшій сестричкам та старшому брату. Вчуся робити тверді сири, такі як качотта, моцарела. Але віддаю перевагу бринзі. Уже трохи набила руку.

У селі є знайома жінка, вона сири робить, у неї дізнавалася секрети, читала в Інтернеті. Здавалося, про все дізналася, а коли дійшло до діла, то перша спроба не вдалася. Молоко, як було рідке, таким і залишилося. Не загусло, не вдався згусток. Порція молока пропала. Я тоді на пробу взяла три літри. Все вилила. Могла свиням віддати, чи телятам випоїти, але не знала, чи не зашкодить фермент. Причину моєї невдачі підказала та сама жінка, яка робить сири. За другим разом все вдалося.   

Чому курка спить на спині у кобили?

Батько Каріни, пан Віктор, любить коней. Донедавна вони мали трьох коней. Після того, як купили трактор, залишили тільки одну кобилу. У неї кличка Сніжана.

—Вона така біла, як сніг, тому так назвали її, — говорить пані Каріна.

—Замінили коней на трактор? — запитую співрозмовницю.

—Замінити не можемо, бо ми з татом дуже любимо коней, — каже дівчина.

—Не боїтеся підходити до кобили?

—Не боюся, — говорить Каріна. — Коні відчувають людину. Якщо ти боїшся, вони тебе теж будуть боятися, можуть вдарити.  До них треба підходити з любов’ю. Наша Сніжана ще й дуже терпляча.  У нас у господарстві є кури мініатюрної породи бентамки. Їх ще називають карликові, чи декоративні. Так ось, одна з цих курочок вирізняється серед інших тим, що не спить у курнику. Облюбувала інше місце — у хліві, де утримуємо Сніжану.

Не повірите, вона спить на спині кобили. Я простежила, як ця «малявка» туди забирається. Спершу злітає на годівницю, далі змахує крильми і опиняється на спині Сніжани. Кобила сприймає це нормально. Не бачила, щоб хвостом змахнула курку. Для мене це якась загадка. Ні від кого іншого не чула про таку забаганку маленької бентамки.

Хобі підказали мініатюрні бентамки

Кури-бентамки відрізняються від іншої породи тим, що кожна хоче стати мамою, тобто висидіти курчат. Так каже пані Каріна. Але ж вони мініатюрні. Відповідно мало яєць можуть накрити собою.

—Ми купили інкубатор на 70 яєць, — розповідає Каріна. — Я сама шукала його в Інтернеті, замовляла доставку. Гроші збирала. Прилад відносно не дорогий, понад дві тисячі гривень. Щоправда, окремо ще придбали й акумулятор. На випадок, коли відключать електрику.  У нинішньому році уже провела дві інкубації. Тепер третій раз заклала яйця. Прилад обладнаний функцією авто перевертання яєць. Однак я заклала більшу кількість, ніж передбачено інструкцією, тому перевертаю вручну.  

Розведення курей це ще одне моє хобі. Я й раніше цим займалася. Тепер додалися бентамки. Прочитала, що кожна така курка хоче стати квочкою, аби висидіти курчат. Це мене зацікавило. Придбала таку породу. А щоб мати більше курчат, купила інкубатор. Зможу пропонувати бентанок на продаж.

Мушу сказати, що інкубаційні яйця, які пропонують в Інтернеті, не всі хороші. Із сорока штук, які купила, вилупилося тільки 12 курчат породи бентанка.

Коли масажувати холодну ямку

Пані Каріна каже, що її взяли на роботу помічником ветеринарного лікаря. Рятувати тварин складніше, ніж людей. Вони не можуть розповісти, що їх турбує. Незважаючи на це, біль відчувають так само, як люди. І потребують уваги не менше, ніж люди.

Найбільше часу вона проводить на свинофермі. Основний обов’язок, якщо говорити коротко, це догляд за тваринами: допомагає ветлікарю у лікуванні та профілактиці захворювань свиней, щоб поголів’я було здоровим і давало високу продуктивність.

Допомагає також тим, хто утримує тварин в себе вдома. Згадує деякі з таких випадків. Одного разу рятувала кізоньку, живіт якої став круглим, як кулька.

Каже, таке відбувається у деяких тварин під час переходу з годівлі сіном на зелені корми. Особливо під час поїдання конюшини. Трава починає бродити у шлунку, утворює багато газів та піни.

Рятувала кізоньку спеціальним розчином. А тоді робила масаж холодної ямки. Уточнює, що це місце знаходиться на спині біля хвоста.

—У деяких моїх кізоньок теж була така біда, — говорить Каріна. — Добре опанувала, як їх рятувати.

Інколи її запрошують бути присутньою під час окоту тварин. Клопотів з нашими домашніми чотирилапими, чи пернатими, багато. Без допомоги ветеринарів ніяк не обійтися.

—Хто бачив, як рятує тварин Каріна Земляна, наступного разу не шукатиме іншого ветеринара, — так кажуть у їхньому селі. — Дарма, що молода! Зате відповідальна і любить тварин, ставиться до них з душею. Як до своїх, так і чужих.

«Село очима Каріши»

Каріна Земляна веде у Ютубі відеоблог під такою назвою — «Село очима Каірши».  

Про що розповідає? Подивіться — дізнаєтеся. Для тих, хто проживає у сільській місцевості, є багато корисного.  Якщо зацікавить, натисніть позначку «підписатися».

Її відео можна також побачити у тіктоці. Як тільки все встигає?..

Читайте також:

«Бась-бась, мої овечки!» Підліток, який віддав своє авто на фронт, підняв отару до 59-ти овець

Хто змінив статус історичної землі? Суд досліджує схему з урочищем Трипілля — «Вапельня»

«Хотів віддати сину свою ногу»: хвилююча розмова з батьком спецназівця «Вікінга»

 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.