Криміналіст Людмила Тростогон (42) про свою непросту професію говорить ось як: «Моя робота цікавіша від усіх інших»

Ця жінка їздить по області шукати сліди злочинців на місцях резонансних убивств, розбоїв і грабежів. Як не дивно, але начальник відділу криміналістичного забезпечення слідчого управління поліції розказувати про свою професію починає словами «Моя робота цікавіша від усіх інших».

Прийшла в органи помічником слідчого. Згодом стала експертом-криміналістом. Після реорганізації експертної служби Людмилі Тростогон запропонували очолити новостворений у слідчому управління обласної поліції відділ криміналістичного забезпечення. Каже, довго наважувалася, бо знала: треба буде їздити у всі кінці області вдень і вночі – туди, де скоїли найбільш страшні злочини. Погодилася, бо підтримав чоловік – колишній працівник міліції.

- Дійсно страшно, це коли на місце вбивства приїжджають родичі. Бачити їхнє горе страшно, - говорить жінка.

Від роботи криміналіста на місці злочину залежить його розкриття. І Людмила Тростогон упевнена: не буває так, що злочинець спрацював безслідно.

- Раніше розкривали злочини у допитах, в якихось показах. Зараз злочинцям все потрібно доказувати. А доказова база здобувається технічними засобами і слідами, вилученими на місці злочину. Який би не був розумний, як не готувався злочинець, він все одно залишає докази.

У обласному відділі криміналістичного забезпечення має бути чотири спеціаліста. Але зараз у Людмили один підлеглий. Служба ще не укомплектована. Працюють цілодобово, без змін.

- Коли їдеш на вбивство малої дитини, то як не готуєшся психологічно, все одно важко, - говорить Людмила. – Для мене, як для жінки, страшнішого немає, коли знаходиш десь викинуте це дитинча. Собака своє цуценя волоче з останніх сил, а жінка може замотати в пакет і кинути в річку… У голові взагалі не вкладається. І такі випадки зараз нерідкість. У нас в машині напруга прямо відчувається, коли добираємося на такі «резонанси».

Як відновлює моральні сили після страшних злочинів головна криміналістка області? Каже, найчастіше відволікається приготуванням страв на кухні. Їй хотілося б мати вихідний після нічного виїзду, але таких не буває.

- Не раз було, що поставила щось їсти варити – раз, дзвінок, треба їхати, - розповідає Людмила. - Кидаєш каструлю з чим там варила, дзвониш чоловіку, він приходить і доварює. Від чоловіка у мене дуже велика підтримка. Всі жінкам, хто працює в поліції, бажаю такої підтримки. Це має величезне значення.  

Читайте також:

Поліцейський інструктор Ніна: «У Канаді чи Штатах учать стріляти інакше»