В армію беруть одного з десяти

Від служби в армії раніше намагалися „відкосити”, а тепер таке слово у сполученні зі службою не вживають. Зараз кажуть, треба шукати зв’язки, щоб стати призовником. Стати солдатом може тільки кожен десятий з усіх юнаків призовного віку.
- Збройні сили комплектуються за двома напрямками. Перший і основний – це військова служба за контрактом, - каже тимчасово виконуючий обов’язки військового комісара облвійськкомісаріату, полковник Олег Вінницький. -
Ми знаходимося у стадії переходу на контрактну армію, але ще призиваємо юнаків. Тих, яким виповнилося 18 років і яким дозволяє стан здоров’я та сімейний стан, служити. 

Фільтрують списки чиновники
Визначають, чи нічого не заважає стати строковиком, міські та районні комісії. Таких у області 28. Як каже начальник відділу обліково-призовної роботи і заступник військового комісара області, підполковник Михайло Дзигаленко, вся відповідальність відбору лежить на місцевих адміністраціях. Мовляв, лікарі, що спостерігали хлопця з дитинства, знають, чи потягне він службу. А місцеві чиновники скоріше розберуться у його сімейних проблемах та у тому, чи не завадять вони юнакові служити.
Місцеві комісії працювали цілий березень і діятимуть ще наступний тиждень. А вже 7-8 квітня у клубах області на урочистих проводах юнакам видадуть повістки. Їх отримає 1100 хлопців. Тобто тільки обрані з усіх підходящих 12 тисяч юнаків.    
Призов офіційно починається з першого квітня. І до кінця травня новими строковиками укомплектують військові частини країни. 

Хворих солдатів не буде
- Сьогодні немає проблеми з призовом. Тільки десятий, а то й одинадцятий піде в армію, - каже підполковник Микола Дзигаленко. – Чверть із усіх відібраних для призову мають обмеження по здоров’ю. Але 75 відсотків – абсолютно здорові хлопці.
Медкомісії області встановили, що 60 відсотків з усіх 12 тисяч оглянутих юнаків мають проблеми кістково-м’язової системи. Це хвороби „шкільної парти” - остеохондроз, сколіоз чи плоскостопість. Ще 12 відсотків мають розлади системи кровообігу. У військкоматі такий показник пояснюють Чорнобилем та неправильним харчуванням. У восьми відсотків юнаків хворі органи травлення.
- Є наказ Міністерства оборони перевіряти всіх призовників на ВІЛ і гепатит, - розповідає про нововведення підполковник Дзигаленко. – Їх роблять на місцях, бо це займає два-три тижні. І одне „але” тут є: мають право взяти такий аналіз тільки зі згоди призовника. А якщо не погодився, теж піде служити, бо це його право.
У Крижополі, як кажуть у обласному військкоматі, шестеро хлопців відмовилися здавати такий аналіз. Був випадок, коли із запізненням прийшли результати іншого призовника з того ж Крижополя. Він тоді вже прибув у Гайсинський навчальний центр, коли встановили: позитивний результат на ВІЛ. Кажуть, у Києві цей вердикт не підтвердився, і хлопець продовжив службу. Більше подібного не було.
- Дуже дорого обходиться державі повернути через місяць призовника додому, - каже Микола Дзигаленко. – І батькам прикро, що проводжали дитину з кабанчиком та музиками. І йому повертатися вже некрасиво.
Торік, після осіннього призову, додому з обласного відправного пункту повернули 12 призовників. Кажуть, через епідемію грипу. І цього призову теж може статися непередбачуване. У комісаріаті прогнозують не більше п’яти „забракованих” призовників. А повернених після провід додому у 1998 році було 400 осіб. Щоправда, призовників тоді було теж значно більше.