Мала приватизація в Україні - шлях до країни заможних громад (Пресслужба "Слуга Народу")

“Непрацюючі заводи, занедбані приміщення, довгобуди, державні підприємства, що не розвиваються, повинні знайти нових, ефективних власників, які на їх базі створять робочі місця і платитимуть державі податки”, - переконана народний депутат України, голова Вінницької обласної організації політичної партії “Слуга Народу” Ірина Борзова.

Вона повідомила, що вже є позитивні приклади малої приватизації. Зокрема у вересні 2020 року на Вінниччині відбувся перший продаж державного спиртового активу. Новим власником стала компанія, яка підвищила стартову ціну на аукціоні з 49,6 млн до 55 млн грн. Зараз інвестор вкладає кошти в модернізацію виробництва. Початкові інвестиції в розвиток підприємства складатимуть від 200 до 500 тис доларів.

“Майже в кожній громаді Вінницької області є довгобуди, приміщення колишніх підприємств і заводів, які є «головним болем» для громад”, - вважає депутат “Слуга Народу”.

У той же час вона розповіла, що зараз на оформлення документів і підготовку об’єкта до приватизації, потрібно близько 9 місяців. “З такими темпами приватизація понад 3 000 підприємств в Україні триватиме сотні років”, - зауважила Борзова.

Саме тому, за її словами, необхідно спростити саму процедуру приватизації і прибрати штучні перешкоди які є в запропонованих до змін законопроєктах: №№4572, 4573, 4574 і 4575.

Вінницька обласна рада, а також у Хмільнику, Гайсині, Теплику, Барі, Крижополі депутати місцевих рад вже закликали Парламент прийняти пакет законів, які спростять процедуру підготовки до приватизації об’єктів державної і комунальної власності.

Наповнення бюджетів місцевих громад

За словами Борзової, приватизація комунального майна буде добровільною, а частину грошей передбачено спрямовувати в бюджет тої громади, на території якої знаходиться об’єкт приватизації. “Громада сама вирішує – продавати свою власність чи здавати в оренду. Усі ж отримані від оренди кошти надходитимуть до місцевих бюджетів”, - зазначила вона.

Борзова розповіла, що аукціони відбуватимуться в онлайн-системі. Це надасть доступ до торгів усім охочим й дозволить отримати найвищу ціну за об’єкт.

Більше того в приватизаційних умовах є інвестиційні зобов’язання, за невиконання яких передбачена відповідальність. “Це можуть бути зобов’язання, наприклад, створити певну кількість робочих місць, зберегти профіль діяльності тощо. Тобто держава здійснюватиме певний контроль, щоб новий власник не міг робити що завгодно на шкоду країні та громаді”, - пояснила депутат.

В той же час вона підкреслила, що такі підприємства, як «Укрзалізниця», «Енергоатом», поліграфічний комбінат «Україна», Житомирський бронетанковий завод, Чугуївський авіаремонтний завод, Кіностудія ім. Довженка, центри підготовки спортсменів, заповідники тощо - є СТРАТЕГІЧНИМИ для України й вони НЕ підлягають ПРИВАТИЗАЦІЇ.

“Ми не допустимо того, щоб держава втратила контроль над підприємствами і активами, які мають стратегічний характер, належать до об’єктів критичної інфраструктури, оборони або мають важливе значення для народу України. Їхній статус захищено на рівні закону”, - наголосила народний Борзова.

Переваги малої приватизації

В партії “Слуга Народу” переконані, що проведення малої приватизації дозволить реанімувати тисячі об’єктів по всій Україні, включаючи не лише підприємства, а й магазини, склади, гаражі, лазні, турбази, будинки. Загальна площа приміщень, які простоюють, складає близько 28 мільйонів квадратних метрів.

“У Вінницькій області станом на початок червня 2021 року Фонд Держмайна готує на аукціон 37 об’єктів малої приватизації”, - повідомила депутат.

Як показує досвід країн, які вже  провели малу приватизацію, це запустить економіку та наповнить бюджети усіх рівнів, дасть поштовх розвитку місцевих громад й забезпечить створення нових робочих місць. “Мала приватизація дозволить вирішити більше місцевих проблем і досягти нашої мети – побудувати країну заможних громад”, - переконанана голова Вінницької обласної організації політичної партії “Слуга Народу” Ірина Борзова.