«Моя дружина не хотіла б цього, але я біргік», — вінничанин про захоплення крафтовим пивом

Олександр Конопелько

Олександр Конопелько один з трьох співзасновників бар-магазину крафтового пива «Пропаганда». А ще він людина, яка захоплюється пивом і знає про цей напій значно більше багатьох з нас. 

Разом з однодумцями Олександр створив у Вінниці пивну спільноту, організовує пивні забіги та вивчає пивний ринок просто тому, що йому це дуже подобається. 

Ми поговорили з ним про межу між алкоголем та гурманством, відмінність корпоративних гігантів від крафтових пивоварень, Вінницю на пивній мапі України, а також про те, чим пивовари зараз дивують своїх споживачів. 

Коли ми з вами домовлялися про інтерв'ю, я писав, що хочу зробити матеріал про вінницьке бір-ком'юніті. Себто про людей, які у виборі пива надають перевагу якості та різноманітності. Скажіть, у нашому місті існує така спільнота?

— Люди є, але їх, на жаль, не так багато. Перша частина ком’юніті — це представники IT-сектору, друга — ті, хто має стабільний прибуток. Є серед них і малий відсоток студентів, але вони швидше цікавляться пивом, ніж справді у ньому розбираються.  

Переважно, це чоловіки 30+ років, але є й дівчата, які користуються «антапдом» info, чекінять своє пиво, пишуть відгуки, розбираються в стилях і пивоварнях. Таких дівчат можна на пальцях перерахувати, але вони є.

Чим займається це ком'юніті? Їх об’єднує щось крім пива?

— Об’єднує здебільшого пиво. Але якщо донедавна всі просто його пили, то зараз з’явився Untappd. Люди почали фотографувати і викладати туди світлини, проводити органолептичний аналіз, заглиблюватися у процеси. 

У Данії з’явився рух Mikkeller Running Club. Ми також цим захопилися. Скоро відбудеться наш третій забіг. На нього збирається група людей, ми пробігаємо певну кількість кілометрів, а потім пригощаємо всіх нуль третім info пива.

У будь-якому разі пиво — це алкоголь, а алкоголь, якщо його правильно не дозувати, нічого хорошого не віщує. Де та тонка межа, між алкозалежністю і гурманством?

— Чому, власне, ми назвалися «Пропагандою», — щоб пропагувати розумне споживання алкоголю. Першим кроком до цього якраз був біговий клуб. Ми хотіли показати, що пивом не обов’язково напиватися. У нас багато відвідувачів, які беруть нуль третю пива, швидко випивають та йдуть далі займатися справами. 

Люди не приходять до нас напиватися. По-перше, такий продукт, у більшості своїй, збирає достойний контингент людей. За два роки ми жодного разу не натиснули на кнопку охорони. Більше того, у нас навіть рука до неї не тягнулася. По-друге, щоб напитися крафтовим пивом, доведеться викласти чималу суму грошей. 

Зазвичай, люди знають свою міру і виходять з закладу на прямих ногах.

Що таке пивна культура? І наскільки застосовне це поняття до України та Вінниці, зокрема?

— У моєму розумінні, це коли хоча б половина населення розбирається в матчастині. Тобто для них не існує світлого, темного і нефільтрованого. Коли вони поділяють пиво за стилями. Коли вони перестають вірити в міфи про свіже пиво, яке скисає за кілька днів. 

В Україні такої культури немає. Важко навіть сказати, чи вона є в зародку. А той 1% любителів крафтового пива, який ми маємо на сьогодні, ніяк не впливає на ситуацію. 

До прикладу, зараз рівень крафтового пива становить десь до 1,5-2% від усього пивного ринку України. В США ці показники сягають 50%, в Європі — 40%. Ось там культура є. 

Поправте, якщо я щось не правильно розумію: поділ пива на темне та світле — це невігластво. Є ель і є лагер — крапка.

— Так, це верхове і низове бродіння. 

А ще ж є пілснер, портер, стаут, «айпіей» (ІРА) та багато іншого... Як в усьому цьому не загубитися?

— Це вже підвиди. Пересічній людині не обов'язково глибоко в цьому розбиратися, адже це потребує багато часу. Головне розуміти, який стиль вам подобається. У нас в закладі є шкала стилю, людина приходить і обирає, що їй буде більше до вподоби. Наприклад, ІРА більш гірке пиво, і якщо воно сподобалося людині, то їй буде неважливо, як його варили, де воно бродило і хто його зварив, Varvar чи «Правда». 

Якщо ми вже почали про крафтове пиво. Можете розказати, як ви для себе розумієте це поняття і чим крафтове пиво відрізняється від корпоративних гігантів пивоваріння?

— Дуже доречне питання, адже суперечки з цього приводу точаться в усьому світі. В США, наприклад, з цим простіше. Там узаконили поняття «крафтова пивоварня». На ній має варитися певна кількість пива на рік, власник має володіти 70% цієї пивоварні тощо. Якщо простіше, то крафтовою пивоварня буде залишатися допоки нею будуть володіти шалені фанати цієї справи. 

Майже всі крафтові пивоварні починалися на кухнях або в гаражах. Ними займалися ентузіасти, які витрачали гроші та час, аби здивувати своїм продуктом інших. Коли у них це виходило, то вони піднімалися на більш серйозний рівень. 

Наша київська «Оболонь» підпадає під поняття крафтового в США, але ж вона такою не є. Тому крафтове пиво, — це люди, які горять своєю пивоварнею, особисто присутні на фестивалях, де представлена їхня продукція, спілкуються зі споживачами і болісно переживають коментарі з низькою оцінкою в Untappd. 

Допоки такі люди не будуть здешевлювати свою рецептуру, а навпаки додавати якісь мадагаскарські зерна кави в свій стаут, знаючи, що це страшенно дорого і що це не принесе їм великих прибутків, вони залишатимуться крафтовими, адже їм важливе визнання серед споживачів. 

Чим, скажімо, крафтова «Правда» краща за не крафтову «Оболонь»?

— Вона нічим не краща. Кожен кращий в своїй ніші. Наприклад, щойно зварений євролагер «Оболоні» буде прекрасним, холодненьким, чистеньким і прозорим. Крафтове пиво не буде кращим за нього, воно буде зовсім іншим. Крафтовики пропонують набагато ширший перелік, — це їхній основний плюс. 

Багато закладів при співпраці з крафтовими пивоварнями починають вважати, що все інше «від лукавого». Ми ж від самого початку намагаємося відгородитися від снобства. І крафтовики, і мас-маркет роблять прекрасний продукт. Просто та сама «Правда» має набагато більшу палітру смаків пива. За п’ять років існування «Правди» можна було скуштувати понад 160 видів пива, а за той самий період існування «Оболоні» клієнтам не запропонували нічого нового. 

Ще років 5-7 тому в нашій країні мало хто говорив про крафтове пиво. А зараз кожен пристойний паб має в своїй барній карті, щось з лінійки «Варвару», «Ципи», «Театру пива Правда» тощо. Чи видніється десь там на обрії «крафтовий ренесанс» України?

— Спрогнозувати це неможливо. Для цього, по-перше, потрібно, аби влада помітила крафтових пивоварів і зробила для них більш м’які умови роботи. І по-друге, щоб в українців була набагато вища купівельна спроможність. 

Крафтових пивоварів «душать», починаючи від завозу сировини і закінчуючи податками, які вони сплачують на рівні корпоративних гігантів. До прикладу, щоб покрити витрати на річну ліцензію «Львівському» знадобиться 3-4 дні, а крафтовій пивоварні на це доведеться працювати кілька місяців. Звісно, вони також хочуть заробляти, тому це все відображається на ціні їхньої продукції. 

Чи вписане ім'я Вінниці на крафтову мапу України?

— Якщо підслухати розмови фанатів пива з інших міст, то в плані закладів, як мінімум, можна зайти до хлопців з Hungry Duck або до нас і вже щось для себе знайти. Якщо говорити про пивоварні, то, на жаль, хлопці зі «Звір Beer» закрили проект. Нічого іншого у Вінниці немає. 

Всі знають, що пиво готують з якихось злакових, води, дріжджів і хмелю. Але у вас я куштував цей напій з домішками кави, томату, гарбузу та спецій. Чим ще незвичним зараз дивують виробники?

— Зараз усе перейшло в цілковиту шаленість. Лише за останні кілька місяців ми мали пиво, де розчинили арахісову пасту, зефір і банани. Перед цим було пиво з гострим перцем, помідорами, цибулею-шалот, лаймом і апельсинами. Розумію, що звучить це не дуже смачно, але наші продажі показали, що такі речі люди розмітають досить швидко. 

Ще однією фішкою крафтового пива є робота з локальними ягодами, фруктами і овочами. Ми бачимо, що, скажімо, ягідного пива за останній рік стало в рази більше. 

То це виходить, що зараз якийсь золотий вік пивоваріння?

— У світі так. Всі інші алкогольні напої вже розвинулись, пережили купу трансформацій і вляглися. З року в рік вони якісні і прекрасні, але ними вже нікого не здивуєш. А пиво продовжує пропонувати нове. Думаю, що так буде ще років з десять, а потім це потрохи локалізується, кожен зупиниться на чомусь конкретному і буде смакувати ним в своєму улюбленому пабі. 

Є навіть така собі еволюція, коли спочатку людина п’є звичайний лагер по типу «Оболонь», потім починає пити пшеничне пиво, потім відкриває для себе ІРА, потім стаути, далі переходить на імперські високо алкогольні стаути, на дикі і кислі пива, і настільки від усього втомлюється, що повертається до «Оболоні».

Є люди, які захоплюються пивом. Вони називають себе біргіками. Ви вважаєте себе такою людиною?

— Моя дружина не хотіла б цього, але так, я біргік. Я сильно помішався на пиві. Не можу просто так його пити. Мені обов’язково треба записати, що я про нього подумав, вдалося воно чи ні, відправити свій відгук пивоварові. 

Якщо я зайду, наприклад, в «Сільпо», то опинившись перед вибором 100% смачного пива і «котом у мішку», візьму друге, бо це щось новеньке. Вже настільки сильно сиджу на цьому гачку, що не завжди можу визначитися, яке ж пиво мені подобається більше за все. 

На мас-маркет звертаєте увагу?

— Звісно. Наприклад, якщо «Оболонь» випустить щось нове, то я обов’язково побіжу його куштувати. Бо мені цікаво, чи стало воно більш якісним, смачнішим, а які хмеля вони використали, можливо воно нарешті стало більш гірким, або там з’явилися нові інгредієнти. Намагаюся бути в курсі всього, що відбувається на ринку. 

І наостанок, можете дати кілька порад, з чого варто починати знайомство з крафтовим пивом?

— У США все змінилося з появою ІРА. То, мабуть, потрібно починати саме з нього. Це охмелене гірке пиво, яке разюче відрізняється від мас-маркету. Ну, а далі можна переходити на все інше. Повірте, тут відкриється величезне поле смаків. 

Читайте також:

«Малюки змінюються з космічною швидкістю», — каже вінничанка, що фотографує новонароджених

Про відверті історії, коктейльну культуру та чайові. Три історії вінницьких барменів

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.