Вінницька «месниця» Вітамінка воює в теробороні під Києвом. Знайшли відео Віти Заверухи

Наталія ГОНЧАРУК

Фото минулих років, з архіву редакції 20minut.ua

Цю скандальну вінничанку вже призабули, але вона дала про себе знайти, виклавши кілька відео в мережу.
Зараз, судячи з її роликів, дівчина воює в теробороні під Києвом, де раніше вийшла заміж і живе останні кілька років.
«Вітамінка» зняла місце після бою, де техніка рашистів ще димить. Вона носить свою улюблену арафатку та автомат.

На початку війни, в 2014-му, а потім і в 15-му роках про Віту Заверуху без кінця писали вінницькі видання. Спочатку як про «бандерівку», потім про «месницю», далі — «терористку». Вона воювала, була арештована за злочин, сиділа в київському СІЗО, вийшла на волю завдяки благодійнику, що сплатив за неї більше, як півтора мільйона застави… Активісти її зустрічали з СІЗО з квітами. Ще нагадаємо, вона вийшла заміж. Оселилася в Києві, тож тепер ексвінничанка.

Чому ми згадали про неї зараз? Тому що в мережі натрапили на відео з ютуб-каналу, названого її іменем. І на цьому відео впізнаємо її саму. В арафатці, з атовматом, без каски, з синім скотчем на рукаві.

Дівчина воює в теробороні під Києвом. Принаймні, так вона назвала своє відео, викладене в мережу кілька днів тому. «Вітамінка» зняла місце після бою, де техніка рашистів ще димить. Ось подивіться:

Відео дня

В анотації до відео англійський текст, що перекладається так: Віта Заверуха бореться проти російських загарбників і взяла у полон.

Ще одне відео — історія, яку можете подивитися за цим посланням. Вона названа російською «Вита Заверуха флексит и устраивает сафари». Відео місить підписи, ось наприклад, такий: «З пацанами на бехі ганяєм».

Ще блондинку, родом з Вінниччини, нещодавно помітили в трансляції на арабському каналі. Там, кажуть, вона потрапила в кадр оператора, що працював після бою під Києвом. Одягнена дівчина не у формі ЗСУ, а у власний одяг. Без бронежилета.

Раніше в інтерв'ю журналістці 20minut.ua Віта розповідала, що не носить броник. За словами дівчини, не раз її дивом обминала смерть. Каже, бронежилет складно на собі носити.

— Я чудово розумію, що теж можу померти, — казала Віта у серпні 2014-го. — Скільки разів таке було, що куля пролітала в міліметрі від голови. Це мене не спиняє. Вже сумую за «Айдаром» і не уявляю собі іншого життя.

Судячи з того, що каже на власних відео дівчина і як поводиться, вона зараз у своїй стихії. Війна її не лякає, інакше б, зрозуміло, вона не була би там, де запеклій бої.

Давайте пригадаємо історію вінницької «Вітамінки». Саме такий позивний вона мала, коли воювала в добровольчому батальйоні на Сході, на самому початку війни з росією.

Шлях від бандерівки до терористки

Коли Віті Заверусі було 19 років, вона отримала прізвисько «териристка». Завдячує цим співробітникам правоохоронних органів, що притягували її до кримінальної відповідальності. А у неповнолітні роки дівчину охрестили «бандерівкою». Але про все по-порядку.

Що ми про неї знаємо? Гарно вчилася в школі, але в підлітковому віці почала відставати, примикала до різних неформальних груп.

У часи Майдану, під час захоплення Вінницької ОДА, допомагала на кухні. Знаходилася на четвертому поверсі, де розташовувалися ультраси. Про неї погано згадували інші дівчата-майданівки.

Віта не була прикріплена до жодної організації, кочувала, то в «Народну волю», то в «Правий сектор», то сама керувала акціями боротьби з проросійськими фірмами в оточення юних хлопців у масках.

Першого великого скандалу в її біографії наробила сторінка Вконтакті Віти, де вона показала себе радикалкою, викладала націоналістичну символіку.

Коли дівчина рвонула на початку бойових дій на Сході в «Айдар», її знімки на фоні червоно-чорного прапора, свастики, з автоматами і снарядами почали «обсмоктувати» в мережі. Вона ж називала таку демонстрацію «стьобом».

Віту Заверуху в соцмережах називали героїнею і плюювалися. Тобто різнім було її сприйняття людьми.

В «Айдарі» тоді ще 18-річна дівчина відзначилася безстрашністю — і отримала прізвисько «Убівашка» та кілька контузій. Причому, перша, як кажуть, не бойова, а від того, що розпалювала вогнище фугасом.

Далі, нібито через бажання ще більшого адреналіну, Заверуха перейшла в «Торнадо». Там воював і вінничанин Романюк, якого згодом арештували разом з Вітою в Києві в рамках кримінального провадження про підготовку теракту і вбивства міліціонерів.

Це було у 2015-му році. Правоохоронці тоді розповідали, що ці двоє героїв АТО розробили схему вивозу звідти зброї. Нібито, Романюк це робив, щоб заробляти на продажу, а Віта — для себе, бо готувалася до наступної революції.

Втім, ця справа розвалилася. Принаймні, точно знаємо, що Віту звільнили спершу під заставу, а далі взагалі з-під слідства.

Коли її ще судили, то Заверухаз так казала: «Краще я буду вічно сидіти, чим щось попрошу в цього суду».

Між іншим, нагадаємо: Віта вини не визнавала і перегризала собі вени на знак протесту. Аж доки її не відпустили з СІЗО.

А відпустили в січні 2017-го. Із вигуками «Вітаємо!» та букетами квітів зустрічали активісти Вікторію Заверуху. На Ютубі збереглося відео того, як вінничанка, яку судять за розстріл «беркутів» у Києві, вийшла зі слідчого ізолятора.

Адвокат дівчини Дмитро Біловчук прокоментував звільнення так: за Віту внесли заставу. Її розмір, нагадаємо, спершу був більший трьох мільйонів гривень. Адвокат сказав, що заставу зменшили до 1,6 мільйона, й ця сума сплачена. Суму за вінничанку вніс благодійник Олексій Тамразов.

«Національний центр правозахисту» вів кампанію з визволення дівчини. У цій організації вважали, що вінничанка — не злочинниця, а політв’язень. Що вона не брала участі у розстрілі «беркутів» й не була лідером організованої злочинної групи, яка планувала теракт у столиці 9 травня 2015-го.

Про страх і загартовану психіку

В контексті сьогоднішній подій пригадаємо ще один фрагмент з інтерв'ю Віти Заверухи 20minut.ua 2014-го року. Тоді дівчина, як написала наша журналістка, розповідала страшні речі — такого не витримає і загартована психіка дорослого чоловіка, не те що 18-річної дівчини. Саме стільки тоді, на момент інтерв'ю, їй було.

На запитання про те, чи, бува, не «зносило дах», Віта відповіла так:

— Не було такого. Я така, як є. Емоції, сльози, істерики мені не властиві. Все тримаю при собі. Якось ми розтягували трупи товаришів, і у одного трупа відпала нога… Іншого разу ми з хлопцями дуріли, бігали, рвали абрикоси, і один сховався з тими абрикосами в ямі. За хвилину щось рвануло, і мене відкинуло від тієї ями на кілька метрів. Дивом не втратила свідомість, а на чолі була кров. Не моя — товариша розірвало на шмаття, а його відірвана рука вдарила мене по обличчю… Там я отримала контузію, порвало барабанну перетинку.

Аж через десять днів після травми Віта поїхала додому на лікування...