Які вони, вінницькі діти війни

Які вони, вінницькі діти війни
Максим Громов, щоб піти на війну, став Євгеном Гончаренком і додав собі рік. Він служив добровольцем в батальйоні "Крим". Зараз йому 18 років, він контрактник Збройних сил України
Від юнацького патріотизму до криміналу один крок. У поміркованій Вінниці революціонери стали кримінальними елементами. Хтось скаже – з них бандитів зробила система, що не хоче ламатися. Та хіба можна виправдати знехтуваний Закон патріотизмом? RIA зібрала історії молодих вінничан, які свого часу стояли на Майдані, а потім – їх шляхи розійшлися. Чия дорога правильна?

Підміною понять і політизацією правоохоронці пояснюють те, що відбувається навколо підсудних Хорта та Заверухи і Ко. Вони у червні в Вінниці взяли ще одного підозрюваного в участі у підготовці терактів - 16-річного школяра. Подейкують, що підліток хотів кинути гранату на фонтані „Рошен”, але в документах зафіксували інше – що хлопець із товаришем самі принесли РГД-5 та Ф-1 в СБУ, здали добровільно.

Як було насправді, ніде не занотовано. Але згодом юнака все ж затримали. Дізналися, що він – той самий Гес, про якого розповів на початку травня київській міліції 20-річний Євген Кошелюк, коли зізнавався в причетності до злочинів своїй і Заверухи та Ко. 

То ж усього в справі підготовки терактів на травневі свята у столиці чотири фігуранти з Вінниці - Заверуха, Романюк, Кошелюк і Ситніков. Останнього брали приблизно місяць тому, й провели обшук на квартирі, де він жив з матір’ю. Гес мав би невдовзі іти до 11 класу котроїсь із вінницьких шкіл, але опинився у слідчому ізоляторі. За даними слідства, яке проводить спецслужба, Дмитро Ситніков 28 квітня виїхав разом з Андрієм Романюком із Вінниці до Києва на мікроавтобусі «Фольксваген Т-4», який належить Євгену Кошелюку (боєць «Азова», родом з Харківщини). У Києві вони оселилися на орендованій Заверухою та Морганом (убитий під час затримання) квартирі поблизу станції метро «Дарниця». Змінили мобільні та сім-карти. Й почали підготовку до терору, який не вдався першого травня нібито тільки тому, що група вибрала неправильну позицію.

Ввечері першого травня був обстріл блокпосту ДАІ в селі Биківня поблизу Броварського шосе. Знову з даних слідства: хлопці вирушили туди, щоб заволодіти зброєю, але врешті тільки обстріляли блокпост. В цьому епізоді підозрюються Ситніков, Кошелюк, Романюк і Морган. 30 пострілів із лісосмуги по блокпосту зробили, як свідчать матеріали справи, двоє останніх. Потім швидко сіли в авто і повернулися на орендовану квартиру.

Третього травня Ситніков повернувся додому електричкою. Напад на АЗС, погоня, перестрілка з міліцією і подальше затримання, було вже без наймолодшого підозрюваного в резонансній справі «народних месників».

Нагадаємо, що Віта Заверуха не була ні на обстрілі блокпосту, ні на нападі на АЗС. Втім, слідство каже про докази її заочної причетності до цих подій. Дівчина нібито давала СМС-інструктаж юнакам якщо не в обох, то в останньому випадку. 

RIA вже публікувала усі версії тих подій. І офіційну - про вбивство правоохоронців під час втечі після пограбування АЗС. І народну - висвітлювала позицію активістів, що заперечують намір Заверухи і Ко влаштувати теракт у столиці та хвалять цю радикальну молодь за стрільбу із тяжкими наслідками, влаштовану на мирній території.

Поки розслідування триває і докази в справі – таємниця слідства, в мережі повняться однодумцями ультраправі інтернет-спільноти, ширяться заклики влаштувати третій Майдан, продовжується «тролінг» чи «бан» інакомислячих.

- У нас немає цензури, - чуємо від співробітника спецслужби у відповідь на питання, чи вливає СБУ на пабліки ультраправих у мережі. – Дійсно, настрої в суспільстві набрали ескалації, радикалізації поглядів. Ми вправі тільки вступати з радикалами в діалог, публікувати свої коментарі офіційно й не офіційно або через людей, які відстоюють державницьку позицію. Наша задача – зробити їх поміркованішими, старатися переконати, що їхня думка не зовсім правильна. По другому ніяк.

Чи вдається? Це риторичне питання, бо куди не плюнь - все політизується, спробуєш посперечатися – ти, в кращому випадку, не патріот.

Як він оцінює сучасний молодіжний патріотизм, RIA запитала Юрія Пасіка - першого заступника начальника управління СБУ у Вінницькій області, який, до речі, очолював першу опергрупу спецслужби в АТО.

- Сьогодні, на жаль, ми часто стикаємось з підміною понять, звеличуючи людей, які задля досягнення своєї мети нехтують законом та порушують усі загальноприйняті межі, виправдовуємо «патріотизмом» банальне хуліганство та бандитизм, - говорить він. - Особливо прикро і небезпечно, коли молоді патріотично налаштовані люди, прагнучи змінити життя Батьківщини на краще, наслідують приклад сумнівних кумирів і вдаються до насильства. Повірте, ніколи ще такого роду «патріотизм» не призвів до добра. Більше того, статті Кримінального кодексу, за якими підліткам оголошено підозру (Заверуха і Ко, - авт.), передбачають серйозні покарання. Тобто, молоді люди не свідомо скалічили власні життя. Але є й інші приклади – молодь, яка своєю повсякденною діяльністю натхненно творить гідне майбутнє країни. Вони не хизуються на сторінках соцмереж безглуздими заявами чи вчинками, не прагнуть визнання і слави. Для них важливо інше – бути корисними для суспільства і спокійно займатися обраною справою. Чи то виготовляти сухі борщі для бійців. Чи то готувати правдиві публікації про наше буття для усього світу. На мій погляд, саме ці люди є істинним прикладом для молоді. Та не лише для молоді, й для усіх нас.

Кого краще не наслідувати, бо покарають, читайте нижче. Також RIA зібрала історії вінничан, про яких мало хто знає, бо вони не афішують своєї діяльності, втім заслуговують на повагу. Ці молоді люди теж були активними учасниками Революції гідності. А зараз знайшли таке для себе заняття, де патріотизм не межує з криміналом.




На хвилі Революції гідності піднялося багато молодих людей. 
Але після майданівських подій не усі вінницькі революціонери залишилися позитивними персонажами

 

Відео дня

Опитування соціологічної групи „Рейтинг”

  • 86% українців вважають себе патріотами
  • 8% - не змогли визначитися
  • 6% - не вважають себе патріотами

    На питання „Хто я такий?”
  • 64% респондентів відповіли „громадянин України”
  • 20% - ідентифікують себе з населеним пунктом, де живуть
  • 16% сказали просто „людина”

    Чим горді?
  • 37% - країною, народом, історією, мовою, традиціями
  • 35% - територією, де живуть
  • 28% – великими людьми своєї національності


Революціонери, які сидять в СІЗО. Не наслідуйте - покарають

 „Люстратор” Юрій Павленко
(Хорт, 25)

Його затримали після штурму будівлі ОДА шостого грудня 2014 року в рамках провадження про хуліганство, погрозу або насильство щодо працівника правоохоронного органу та захоплення державної будівлі. Тим не менше, активісти і правозахисники своїм заявами зробили цю кримінальну справу політичною. Вони чомусь переконують, що Хорта судять лишень за порваний портрет Порошенка.

Юрій - випускник істфаку педагогічного університету. До Революції гідності був координатором соціал-національної асамблеї (неофашистського, ультраправого нелегалізованого об’єднання, що відстоює ідею боротьби з темношкірими). Якийсь час був у «Свободі», співпрацював з Сергієм Чумаком, з «Батьківщиною». Його судили за марш із расистськими лозунгами. Цитує “Майн Кампф”. Балотувався в мери Жмеринки. Під час вінницького Майдану був комендантом захопленої ОДА.

Заснував Народний трибунал і перебрав на себе функції люстратора, чим дав інформпривід для російських ЗМІ. У це неформальне об’єднання входили ще два герої цієї публікації, неповнолітні Ситніков і Романюк.

Хорт, як розказують його знайомі, ніколи ні з ким не ішов на компроміс. Що йому не по шляху із Законом, демонстрував не раз. Втік від кримінального переслідування в «Айдар», де на підготовчій базі спостерігав за порушниками військової дисципліни. Повернувся у Вінницю до парламентських виборів, й почалася епопея з реєстрацією його як кандидата. Хорт вдень ходив по банках, «які фінансують Росію». Вночі - якісь «народні месники» били вікна й двері у відділеннях.

Цей харизматичний активіст з незаможної сім’ї. Подейкують, що він жалівся під час майданівських подій, що не мав зимового взуття. Бачить своє майбутнє виключно в політиці. І вже сьогодні, коли він під вартою в слідчому ізоляторі, звучать заяви: Юрій Павленко – найрейтинговіший кандидат на місцевих виборах.   


 „Терористка” Віта Заверуха
(Вітамінка, 19)

Гарно вчилася в школі, але в підлітковому віці почала відставати, примикала до різних неформальних груп. Під час захоплення ОДА, допомагала на кухні. Знаходилася на четвертому поверсі, де розташовувалися ультраси. Про неї погано відзиваються інші дівчата-майданівки.

Віта не була прикріплена до жодної організації, кочувала, то в „Народну волю”, то в „Правий сектор”, то сама керувала акціями боротьби з проросійськими фірмами в оточення юних хлопців у масках. Сторінку Вконтакті Віти не бачив тільки ледачий. Коли дівчина рвонула в „Айдар”, її знімки на фоні червоно-чорного прапора, свастики, з автоматами і снарядами почали „обсмоктувати” в мережі. Вона ж називала таку демонстрацію „стьобом”. 

В “Айдарі” тоді ще 18-річна дівчина відзначилася безстрашністю, отримала прізвисько „Убівашка” та кілька контузій. Причому, перша, як кажуть, не бойова, а від того, що розпалювала вогнище фугасом. Далі, нібито через бажання ще більшого адреналіну, Заверуха перейшла в „Торнадо”. Там воював і Романюк, якого згодом арештували в Києві в рамках кримінального провадження про підготовку теракту і вбивства міліціонерів.   

Правоохоронці розповідають, що ці двоє героїв АТО розробили схему вивозу звідти зброї. Нібито, Романюк це робив, щоб заробляти на продажу, а Віта – для себе, бо готувалася до третьої наступної революції. Втім, поки справа розслідується, стверджувати не будемо. Нагадаємо тільки, що Віта вини не визнає і перегризала собі вени на знак протесту.   

А звідки в дівчини взялася ідея теракту, якщо така була? Як розповіли RIA люди, які володіють даними слідства, Заверуха зв’язалася з київською  праворадикальною структурою (в регіонах представників немає, назви не афішують) і зійшлися на тому, що “треба все міняти”. Вона зняла квартиру біля посольства Російської Федерації собі з чоловіком (боєць „Азову”, куди після „Айдару” перейшла й Віта). На її документи була орендована й та квартира, де жили Романюк, Ситніков і Кошелюк, затримані після подій третього травня.          


Неповнолітні „бандити”
Андрій Романюк
(Андрєй-Воробєй, 17)
і Діма Ситніков (Гес, 16)

Ці неповнолітні хлопці здружилися після повернення Романюка з АТО. Про Андрія, який тікав з дому на Майдан, а потім на фронт, RIA писала раніше. Зокрема, як його матір судили за неналежне виховання сина, який через революцію і війну закинув навчання й був відрахований з профтехучилища. Втім, не оштрафували, а навпаки, подякували за виховання сина-патріота. Хлопця відновили в навчальному закладі, який він врешті покинув знов.

Нагадаємо, що „Воробєй” ріс без батька. Так само, як і його товариш Діма Ситніков. От тільки, якщо життя одного не назвеш багатим, то Гес – мав мобільний, який коштує 15 тисяч гривень. Його мати займається підприємницькою діяльністю.  

Яка участь цих двох хлопців у київських подіях, має розібратися слідство. Але те, що розголошують зараз, коли діє таємниця слідства: Гес ніде не стріляв. Його затримали значно пізніше інших підозрюваних, приблизно місяць тому. А перед тим, 16 травня (коли вже прогриміла справа Заверуха і Ко), в СБУ задокументували добровільно здачу двох гранат ГРД-5 та Ф-1 двома хлопцями. Одним з цих “добровольців” був Ситніков. 

Згодом виявилося, що цей майбутній 11-класник - Гес. Що про нього ще відомо? Завжди був сам по собі, але терся біля радикалів, скоріше за все, задля куражу.
А щодо „Вороб’я”, то кажуть, він мріяв ні в чому собі не відмовляти, але не бачив свого благополуччя в законний спосіб. Хотів „заробити” на “Гелєндваген”, такий собі бандитський “Мерседес”. 

Перед поїздкою у Київ ці двоє хлопців, за даними правоохоронців, у квітні вкрали ноутбук в „Челентано”. Фото – якраз зроблене після цього на мобільний.  
  



В їхній діяльності ніхто криміналу не шукає. Така робота корисна

 Благодійниця
Даша Березова (22)

Ця вінничанка вивчає мову та працює в Німеччині й там збирає допомогу для вінницьких дітей-сиріт. Дівчина на Майдані готувала їжу для активістів. Коли виїхала за кордон, писала про революцію гідності в німецькі видання. Зараз - волонтер-журналіст на Громадському телебаченні Європи.

Ще раніше Даша взялася допомагати вінницькому дитячому сиротинцю „Гніздечко”. Почалося все з того, що разом з батьками завезла дітям своє старе піаніно.

- Я тоді ще сама була дитиною, тож це радше був вибір батьків, аніж мій. Але я раділа, що піаніно віддають саме у таке місце, - говорить Даша, яка тепер не приїздить додому з порожніми ріками – везе потрібні дітям речі та іграшки за зібрані в Мюнхені кошти. – Тут є дуже багато небайдужих, які із задоволенням дають гарні речі. Коли речі опиняються у дитбудинку, роблю кілька фото і відсилаю тим людям, які їх пожертвували. Деякі довіряють настільки, що дають гроші, аби я змогла купити у Вінниці те, що терміново треба дитбудинку. Я й зараз зібрала певну суму тут. Коли у серпні приїду в Україну, знову піду в дитбудинок. Знаю, що їм треба пилосос, тож частину пожертв витрачу на нього.

Крім того, дівчина отримала пропозицію від німця Норберта Бермана організувати відпочинок для десяти дітей-сиріт на озері Балатон в Угорщині.

- Для дітей може бути стрес довгий переїзд, проходження кордону, нова місцевість, де всі розмовляють не зрозумілою мовою. Тому ми вирішили, що перший раз дітки відпочинуть в Україні, можливо, в Карпатах. А якщо все гарно складеться, то через рік організуємо відпочинок й за кордоном. Треба на закордонні паспорти, візу, - говорить Даша.

Зараз вона шукає людей, які б допомогли організувати насичені й цікаву розважальну програму для діток з майстер-класами, екскурсіями.

- Моє хобі – фотографія. Планую провести невелику фотосесію в Мюнхені, щоб зібрані з неї гроші відправити на утримання сиротинця у Вінниці, - ділиться планами дівчина. – Маю ще багато ідей та планів. І переконалася, що немає нічого неможливого, якщо є терпіння.  
 

 Покалічений тортурами доброволець,
волонтер Діма Вовк (22)

Цей юнак пішов воювати добровольцем у другу чергу мобілізації. В першу, каже, не встиг, бо отримав три переломи під час подій на Майдані. А на фронті він потрапив у полон - група з десяти бійців натрапила на засідку. 4,5 доби там вистачило, щоб отримати каліцтво. Сьогодні Діма – волонтер, бо до військової служби більше не придатний.

– У Старобешеве нам влаштували судилище. Били зі страшною жорстокістю та злобою. Нестерпно було бачити, з якою насолодою у цьому брали участь так звані мирні жителі. Кричали нам "бандерівці", "хунта", "нащо ви прийшли на нашу землю вбивати?" Коли я відповів "ви ж перші все почали", мені зламали щелепу, - згадує Діма. – Потім нас повезли в Донецьк. У колишньому СБУ тримали й трошки поламали нас прикладами. Двічі на розстріл ставили. Ламали психологічно.

Після полону Вовк провів чотири місяці в госпіталі. Має проблеми з хребтом та кульгає. Тим не менше, вважає, що йому щастило на війні.

- У першому бою кулею зачепило куртку на плечі, а в останньому халяву берця порвало, – каже хлопець. – Якось завжди знав, що зі мною буде все гаразд. Навіть коли поранених товаришів з-під куль витягав, знав, що буду цілим. Аж до полону. У нас забирали не тільки мобільні, а й одяг та взуття. Мене не роззули, бо ні в кого із "сєпарів" не було такої маленької ноги. 

Зараз Дмитро збирає документи для оформлення учасника АТО та інвалідності і збирається вступати у вуз. А одразу після лікування - зареєстрував громадську організацію "Миротворець України".

- Я в госпіталі довгий час провів, і бачив, що волонтери допомагають абсолютно всім. Буквально по палатах ходять і питають, що потрібно, як тільки поступає новий поранений, - каже Діма. – Раз служити я вже більше не можу, тому став вникати у волонтерську роботу. Вже налагодив з вінницькими бізнесменами стосунки, які не відмовляють ніколи. Скажеш, що бійці попросили, а вони передзвонюють: „Діма, приїжджай забирай”.


 Куратор Кулінарної сотні
Таня Власюк (29)

- Раніше працювала вдень, а тепер вночі, тому що вдень я займаюся волонтерством, - каже ІТ-шник Тетяна Власюк, а коли її питаєш, як знайти її акаунт у Феусбуку, говорить: - Я постійно щось шукаю, то холодильник, то ще щось. Навряд чи ще в когось є такі страшні сторінки.

Таня разом з чоловіком включилися у волонтерську роботу з початком війни на Донбасі. Зараз вона куратор Кулінарної сотні, активістки й активісти якої сушать борщі й супи, печуть, смажать, шкварять...

Скільки всього напекли для воїнів, не можуть підрахувати. А борщів насушили більше 15 тисяч (один сухий – 10 літрів готового).  

- Активних людей у нас з 50, мабуть. Тобто люди, які ріжуть або сушать овочі. Й ми не тільки сушимо борщі. Ми і млинці жаримо, деруни. Все, що попросять солдати, - каже Таня. - Буває таке, що логіст приїжджає і каже, що хлопці просили пиріжків чи пиріг з чимось. Будуть їм пиріжки і пиріг. Нам головне, щоб солдату було добре. Величезна в нас кількість людей, які печуть. Це дійсно домашнє. Кекси, печиво, рогалики. І все це ящиками, а не потрошки. І якщо треба берці дістати – дістанемо. На машину гроші зібрати – зберемо або самі здамо. Що потрібно нашим бійцям, те й стараємося робити.

Є в кулінарній сотні молоді чоловіки, є жінки-пенсіонерки. Але більшість – вінничанки, в яких по двоє-троє дітей.

- Вони якось встигають усе, знаходять час і на дітей, і на сотню, - хвалить своїх „бджілок” Таня. – В нас усі працюючі. Парадокс. Це люди, яким, я сподіваюся, після війни обов’язково поставлять, хоч маленький, але пам’ятник. Бо це дуже важка робота. Просто треба мати бажання.
 

 Спершу доброволець,
потім контрактник
Максим Громов
(Женя Гончаренко, 18)

Цей юнак, щоб піти на війну, змінив паспортні дані – ім’я, прізвище і вік. Йому тоді було 17.

- Складно було це зробити, але зробив, - каже він. - Ні, грошей не платив нікому. Просто поморочився, але добився. В країні війна, потрібно було іти. Я підтримував зв’язок з добровольцями, з якими був на Майдані. До них їхав, а не сам по собі. Вони теж всього не знали, правда...  

Хлопець якраз закінчив школу, подав документи в два вузи - юридичну академію та військову. Пройшов, але пізно про це дізнався – вже був на передовій. Служив у батальйоні „Крим”. Через півроку пішов на службу за контрактом у Збройні сили України. Отримав поранення, коли підрозділ виходив з Дебальцевого. Лікувався в Вінницькому госпіталі, де про нього й розповіли RIA, як про наймолодшого патріота. У хлопця була важка контузія.  

„Без броні ми тут, і автоматів. Зовсім ми не схожі на солдатів”. „Вінницький госпіталь найкращий!” Так підписував фото Громов з палати, коли кидав Вконтакт. Чи брав участь у Революції гідності Максим? Так. Був затриманий „Омегою” у день початку відстрілу активістів.

- Після такого батьки відпустили на фронт? – питаємо в хлопця.
- Не дуже відпускали, але вже зараз – більш-менш, - відповідає.  

- Мама плакала і папа в дверях стояв? Чи не було такого?
- Було точно так, - небагатослівно розказував Максим Громов.



Хто більше патріот?
У знаних вінничани спитали думку про майданівців, які були в АТО чи стали волонтерами й не афішують своїх подвигів, та про революціонерів, яких усі знають - Хорта, Заверуху і Ко.

Андрій Грачов, військовий медик 
 "Насчёт революционеров:) Я их лично не знаю. Я слышал про их подвиги...
Моё мнение просто. Кто хочет сделать лучше, тот берет и делает, а не занимается балтологией.
А насчёт волонтеров. Они герои все. Абсолютно все."



Таїса Гайда, активістка
"Кожен робить те, що він має робити і може робити найкраще. Насправді, Віта Заверюха ж воювала на фронті, а всі інші - віддавали свої сили для того, щоб такі, як Віта, могли воювати. Не можна вимірювати, хто більший патріот, кожен з нас на своєму місці. І в кожному є гарне. Наприклад, мені подобається, що Хорт повалив багато пам’ятників Леніну задовго до закону про декомунізацію. Оцінювати треба за вчинки, а не особистість. Така моя точка зору: ми усі робимо спільну справу."

Сергій Чумак, командир крайової організації УНСО
 "Це щось на кшталт - що краще: літак чи танк? Ці речі не можна поєднати і співставити. Я можливо б і відповів "хто більший патріот", якби була якась шкала градації "патріотизму".
Окрім того, ви їх чомусь розділили на дві групи – майданівці і революціонери. Як на мене, це упереджено. Бо і майданівці у свій час були однозначно революціонерами. А перелічені революціонери однозначно були майданівцями. Я знаю всі їхні вчинки. Для мене всі перелічені особи є патріотами. Щодо Павленка, Заверухи, Романюка, Ситнікова. Додам ще Поліщука і Медведька, і ще з півтора десятка прізвищ можу додати, хто сьогодні за гратами. Навіть, якщо буде доведена їхня вина згідно з Кримінальним кодексом, це не зменшить у моїх очах їх, як патріотів. При цьому, я завжди вельми критично ставився до їхніх дій."

Юлія Вотчер, волонтерка
 "Названих волонтерів не знаю. Є серед них постраждалі в АТО – так, вони знакові, до них треба ставитися з повагою. Як і до дівчини, яка в Німеччині збирає допомогу. А щодо Хорта, то його вставляти в цей перелік – це глумитися над всіма волонтерами.
Я не була під час Майдану у Вінниці, і коли приїхала, то думки посипалися. І вони всі суб’єктивні. Тому взяла й відслідкувала всі відео, які були. Я побачила цього „героя”, який волав, матюкався, рвав того портрета... Я противниця такого. Не подобається тобі президент, ти його не обирав? Вірю, його вибирали інші. Змирися і організовуй людей, хай виберуть іншого. А те, що Хорт витворяв, – це не героїзм і не патріотизм. Він невихований, хамовитий. Особисто не знайома, але такої думки про цю людину.  
Відбувається маніпуляція думкою людей - політичного в’язня з нього зробили. Який він політичний в’язниць? Його ім’я зайве в списку усіх інших молодих людей-патріотів. Він цей список просто засмітив."

Валерій Мельник, колишній начальник штабу „Айдару”
 "Мені доповідали, що Хорт був в „Айдарі” у той час, коли я був на лікуванні. Коли я продовжив нести службу, його вже там не було. Єдине, що можу сказати: так не робиться. Я, як начальник штабу нажив собі багато ворогів там, але вважаю, якщо ти приїхав, то воюєш і не дьоргаєшся. Хто йому там давав зброю, не знаю. Брудне шмаття не став перебирати. Мені не до цього було. Тоді йшли активні бойові дії.
З приводу Заверухи, то вона не була в полі мого зору. Вона більше виїжджала в Половінкино, а я в основному по Щастю керував. На людей, що були зі мною, можу давати характеристики. А стосовно неї та інших, кого ви назвали, утримаюсь. Я з ними в бій не ходив. Є питання, як вони зброю отримали, кому її передали, де залишили, чому звідти поїхали... Якби я тоді задався цими питаннями, мені треба було б офіційно писати папір, і люди компетентні мали б цим займатися. А так як я цього не зробив, тому тепер, тим паче мені, немає що зараз це коментувати. "   

       

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (6)
  • Заверуха Віта

    Пані, ви що вживаєте, що пишете такий маразм?
  • Larisa Poluluakh

    о-о, а як же обіцянка обов*язково опублікувати мою думку з приводу цього опитування?  



    Оскільки авторка (чи -ки) - брехуха, бо обіцяла,  -  маю повторитись -

    ідіотське опитування
  • Анонім

    Просто Кунсткамера.
  • Борис Абрикосов

    Всех отправить на зону! Пусть там работают на неньку  и поднимают ее экономику!
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Вінниці за сьогодні
21:11 В Україні планують закрити майже всі сільські школи 20:17 У Козятині чоловік осквернив Меморіал полеглим воїнам 19:46 Під час спільного застілля донька побила батька сокирою 19:15 Екстремальна їзда на даху Range Rover: як поліція покарала «каскадерів» photo_camera Від читача 00:11 Учні з Вінниці здобули призове місце на Таборі підприємництва у Львові 18:27 «Патрульний мало не зашпортнувся з TruСАМ у руках». За що поліцейські покарали подружжя військових офіцерів? 18:21 До яких лікарів можна звернутися без електронного направлення? 17:58 Зібрали 66 тисяч гривень на ЗСУ. В техколеджі відбувся благодійний бал в стилі 60 – 70 років photo_camera 17:23 Родинам полеглих військових у Вінниці вручили державні нагороди, присвоєні захисникам посмертно photo_camera 16:46 ТОП 3 ідеї, як відсвяткувати день народження сучасного підлітка у Вінниці (партнерський проєкт) 16:19 Сьогодні у Вінниці завершують опалювальний сезон 15:30 Що таке шале? Про затишні будиночки на природі та хто їх будує (Новини компаній) 15:21 З палаючої квартири на вулиці Дачній у Вінниці врятували чоловіка 15:15 Власна справа від 100 тисяч гривень: який готовий бізнес можна придбати у Вінниці photo_camera 14:24 Чемпіон підняв гирю 220 разів. В області визначили найкращих спортсменів серед аграріїв 14:14 У лабораторії виготовляли кілограм амфетаміну на місяць і збували через мережу клієнтів у Вінниці play_circle_filled photo_camera 13:20 Напівфабрикати: шкода чи користь? (партнерський проєкт) 13:16 Внаслідок масштабного обстрілу 22 березня пошкоджені всі енергоблоки на Ладижинській ТЕС 12:57 Чому «Долина» має забрати водомати з Вінниці? Отримали пояснення від мерії 12:12 Судитимуть ділків, які пропонували «посприяти» отримати посаду ректора медуніверситету
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Вінниці Ваші відгуки про послуги у Вінниці
keyboard_arrow_up