Спецпроект “Зможеш і ти!”: Володимир Козюк

43 роки, зріст - 180 см, вага - 120 кг

Професійна діяльність: Володимир Козюк — заслужений художник України, фотохудожник, колекціонер, меценат. Учасник мистецьких заходів обласного, всеукраїнського та міжнародного значення. Визнаний діяч мистецтв у Європі та світі. Організатор, учасник багатьох міжнародних конкурсів та виставок.  

Володимир Козюк багато зусиль покладає на пізнання рідного краю, здійснює численні дослідницькі та мистецькі експедиції, з яких привозить етнографічні знахідки, унікальні взірці народного мистецтва, живописні етюди та фотографії. Світлини для Володимира Козюка спочатку виконували роль фотощоденника, потім переросли у справжнє захоплення, а згодом — у ґрунтовну фахову працю.

Відео дня

blockquote>

• Якщо говорити про елементарні, турнік, футбол, хокей, то займався з дитинства, особливу увагу приділяв саме турніку, бо в 10 років робив 20 підйом-переворотів.
   
• У 14 років пішов займатися греко-римською боротьбою до Олександра Кулібаби. Спонукало саме те, що в політехнічному технікумі, якому навчався, бував найменший від усіх мінімум на рік, старші діти ображали і хотілося стати сильним, аби була можливість себе відстояти.
   
• Боротьба подобалася, але за певних непорозумінь з керівництвом технікуму в подальшому навчання там не було можливим. З цього виду вже пізніше отримав звання кандидата у майстри спорту.
   
• Пізніше зайнявся рукопашним боєм з Юрієм Дячком, враховуючи структуру тіла, цей вид спорту підійшов мені найбільше, було багато виступів на змаганнях і практики у житті. Особливо та практика знадобилася в армії, коли потрапив на Кавказ в період Армяно-Азербайжанського конфлікту. Не все виходило зразу і так як хотілося, але наполеглива праця, дисципліна та інші фактори привели до найкращих результатів.
   
• Особливо це стосується розтяжок, тренер сказав взагалі, що це мені не дано, але праця над собою показала зворотне, через рік я сів у продольний і поперечний шпагати! Серед однолітків з слабкого середнячка швидко став беззаперечним лідером. Якщо взяти початок, то не було зовсім нічого. Замість тріко дешевенький спортивний костюм, кеди і ті були розкішним взуттям. Борцовку тренер дав у борг, збирав на неї 25 карбованців кілька місяців не доїдаючи.
   
• На літо часто самотужки, інколи з допомогою друзів облаштував спортивний майданчик на місті смітника. Сам по підручнику пошив грушу, маківари і рукавички. Все стало другорядним, спорт зайняв домінанту позицію у житті.
   
• Ті, хто вчора ще ображав піджавши хвости, старалися не траплятися на шляху. Ті, хто був поряд, почали займатися теж, створив групу і проводив заняття. Вчорашні слабаки стали швидко кремезними та мужніми. Звичайно, що і дівчата поряд з’явилися найкращі, бо була можливість вибрати найкращу на правах сильного. У ті часи ще цінувалися більше чоловічі якості аніж гроші.
   
• Кожна дівчина хотіла бачити поряд захисника, мужнього, сильного, впевненого. Саме тому, коли прийшов час іти в армію, з радістю пішов служити, бо тоді це навіть не обговорювалося. Не йшли служити тільки з конкретними вадами. Особисто, окрім свого виду, пробував займатися карате, теквондо, ушу, гімнастикою, гирьовим спортом, лижним, парашутним, легкою атлетикою, боксом.
   
• Саме бокс пізніше полюбив найбільше, саме бокс люблю дивитися як на змаганнях, так і по телевізору. Ще мені надзвичайно подобається дивитися на виступи по художній гімнастиці. На сьогодні фізична підготовка дуже допомагає у житті, тому що малювання, що фотографування потребує багато енергії, самодисципліни, стійкості. Коли сказав про це одному знайомому, він залився сміхом. А коли походив зі мною півдня, коли я малював і поносив етюдник, то просто знесилів і сказав, що це монотонна і найважча робота.
   
• Звичайно, що без спорту чи фізкультури людина не може бути повноцінною, тому що не матиме ні сили, ні енергії. Після важкої травми для мене спорт як такий закінчився, на жаль, але фізкультура завжди поряд, роблю зарядку, ходжу в холодну пору року в спортзал, а в теплу на стадіон.
   
• Роблю гімнастичні вправи та розтяжки, при вазі 120 кг підтягуюсь на турніку 12 раз, легко перестрибую через 2-метровий паркан та сідаю у шпагат. Інколи катаюсь на лижах.
   
• Ходжу в гори та багато подорожую, де особливо потрібна витримка, сила та усілякі навики. Зажди ставив недосяжні планки і коли досягав хоч чогось, це приносило неймовірне задоволення.
   
• Одним з кумирів був Брюс Лі. До речі, зовсім недавно вдалося побувати на його могилі в Сієтлі. Завдяки Ван Даму сів на шпагат, бо побачив фільм «Кровавий спорт» і зрозумів, що це можливо. Звичайно, що неперевершений Тайсон! Переглядав усі його бої, він супер!
   
• Як приклад завжди для мене був Володимир Продивус, який сам себе зробив практично з нуля. Спочатку став спортсменом, про якого говорили далеко за межами міста, потім бізнесменом, а потім, що найголовніше, меценатом культури і спорту, що дало можливість виховати цілу плеяду фаворитів сучасного світового боксу!
   
• Я не тільки даю поради, а можу показати ще чимало секретів бойового мистецтва та самооборони. Вид, на жаль, не бездоганний, але після такої травми, як маю я, радий взагалі, що ще живий. Звичайно, що допомогла вижити підготовка, дисципліна, та Бог дав можливість жити, аби нести світові позитив і робити добрі справи!)

Читайте також:
Спецпроект “Зможеш і ти!”: Олександр Онофрійчук
Спецпроект “Зможеш і ти!”: Дмитро Войтко
Спецпроект “Зможеш і ти!”: Олег Пилипенко
Спецпроект “Зможеш і ти!”: Анна Турапіна
Спецпроект "Зможеш і ти!": Ярослав Юргілевич
Спецпроект “Зможеш і ти!”: Іван Козак (Jozzz)

 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.